Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 червня 2014 р. Справа №805/4490/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., за участі секретаря судового засідання Скутельник Ю.В., представників: позивача - ОСОБА_1 (договір на надання адвокатських послуг від 06.03.2014 року), відповідача - Костиркіної Г.В. (довіреність від 10.09.2013 року № 03-1/01-1-06/4384), третьої особи - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Східної митниці Міндоходів, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східної митниці Міндоходів (далі - Східна митниця, відповідач), третя особа ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, третя особа) про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не погоджується з викладеним у листі Східної митниці від 28.03.2014 року № 05-70-76/03-1/4251, спрямованому на адресу позивача на його письмовий запит від 17.03.2014 року стосовно надання акту огляду або підтвердження факту отримання заяви про дію непереборної сили, з огляду на те, що втратив права на тимчасово ввезений ним на митну територію України автомобіль HONDA ACCORD TOURER згідно судовому рішенню, тому не може виконати зобов'язання про зворотне вивезення цього автомобіля за закінченням встановленого законом строку (1 рік). Крім того, позивач вважає, що відповідачем порушені строки надання відповіді на вказаний запит.
У зв'язку з цим, позивач у судовому порядку просить:
- визнати незаконними дії відповідача в частині: порушення передбачених строків на прийняття рішення; не надання відповіді по суті звернення (заяви);
- визнати право позивача на припинення митного режиму тимчасового ввезення на автомобіль у зв'язку з дією обставин непереборної сили;
- припинити правовідносини між позивачем та відповідачем в частині митного режиму тимчасового ввезення відносно автомобіля HONDA ACCORD TOURER, який ввезений на митну територію України 27.12.2013 року, у зв'язку з дією обставин непереборної сили;
- зобов'язати відповідача виконати передбачені законодавством митні формальності та надати підтвердження про припинення митного режиму тимчасового ввезення відносно автомобіля HONDA ACCORD TOURER.
Представник позивача у судове засідання 12.06.2014 року не з'явився, подавши при цьому 10.06.2014 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду заяву, в якій зазначив про підтримання позовних вимог у повному обсязі, а також просив розглянути справу за його відсутністю.
Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов, в яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що у спірному випадку позивачем не наведено жодної обставини непереборної сили. Відповідно до п. 2 розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженому наказом Мінфіна від 31.05.2012 року № 657 передбачено прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру. Проте рішення суду, на яке посилається позивач, має правозастосовний характер, тобто, не є нормативно-правовим актом в розумінні теорії права, а тому не є доказом обставин непереборної сили. Таким чином, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
Також, в матеріалах справи міститься відзив на адміністративний позов третьої особи, з якого слідує, що ОСОБА_3 повністю погоджується із позицією позивача у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши представників сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином Російської Федерації, місце проживання: АДРЕСА_1.
Інтереси ОСОБА_4 в суді представляв адвокат ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 02.11.2011 року НОМЕР_2) згідно з Договором на надання адвокатських послуг від 06.03.2014 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 використовував автомобіль HONDA ACCORD TOURER номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3 (Литва), який перебував на праві власності у громадянки Литви ОСОБА_6 (ОСОБА_6).
27 грудня 2013 року ОСОБА_4 через Східну митницю зазначений автомобіль було ввезено на митну територію України у режимі тимчасового ввезення терміном на 1 рік.
Перебуваючи в Україні ОСОБА_4 стало відомо, що гр. ОСОБА_3 (третя особа) згідно рішенню Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 05.03.2014 року у справі № 267/9153/13-ц за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики, передано автомобіль HONDA ACCORD TOURER, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3 (Литва), та визнано за ОСОБА_3 право власності на зазначений транспортний засіб.
Таким чином, автомобіль HONDA ACCORD TOURER було вилучено у ОСОБА_4 та передано ОСОБА_3
З урахуванням наведених обставин, ОСОБА_4 звернувся до Східної митниці листом від 17.03.2014 року, в якій зазначив про підстави припинення у нього користування даним автомобілем (судове рішення), що на його думку, є обставиною непереборної сили, оскільки рішення суду від 05.03.2014 року має нормативно-правовий характер.
При цьому, позивач посилався на пункт 2 розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року № 657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 року за № 1669/21981 (надалі - Порядок № 657), яким визначено поняття обставини непереборної сили до якого, зокрема, відноситься така обставина як прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи.
Також позивач вказав, що автомобіль HONDA ACCORD TOURER залишений ним біля Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби за адресою: м. Макіївка, мкр-н Сонячний, буд. 17.
Таким чином, згідно пунктів 5 та 6 Порядку № 657 позивач просив відповідача надати йому акт огляду або підтвердження факту отримання його заяви про дію непереборної сили.
Відповідачем на таке звернення позивача було надано відповідь листом від 28.03.2014 року № 05-70-76/03-1/4251, в якому повідомлено про те, що відповідно до вимог частини 5 статті 380 Митного кодексу України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених Митним кодексом України, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Крім того, відповідач запропонував позивачу використати право на отримання додаткових консультацій до митного посту «Донецьк-спеціалізований» Східної митниці за адресою: м. Донецьк, пров. Ніколенко, буд. 9, каб. 208а.
В ході судового розгляду даної адміністративної справи, судом встановлено, що позивач (або його представник) не звертався до митного органу за отриманням додаткових консультацій. Причини цього позивач також суду не вказав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 380 Митного кодексу України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Частиною другою наведеної норми визначено, що транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 ст. 380 Митного кодексу України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Приписами статті 246 Митного кодексу України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Отже таким Порядком є наведений вище Порядок № 657, який визначає особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі.
Як зазначив позивач, рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 05.03.2014 року у справі № 267/9153/13-ц, на підставі якого він втратив право на користування автомобілем HONDA ACCORD TOURER, має нормативно-правовий характер, а тому підпадає під визначення непереборної сили згідно пункту 2 розділу 8 Порядку № 657.
Так, згідно наданому у цьому пункті терміну «обставини непереборної сили» - це надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.
Разом із тим, поняття нормативно-правового акту надано у Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2013 року № 883/5), зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15 травня 2013 р. за № 742/23274.
Так, згідно пункту 1.4 розділу 1 цього Порядку нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.
За пунктом 2.1 розділу 2 Порядку № 883/5 відповідно до вимог нормопроектувальної техніки нормативно-правовий акт, зокрема: повинен розроблятися з урахуванням його галузевої належності, відповідати за обсягом регламентації визначеному в ньому предмету правового регулювання.
З огляду на зазначене, поняття нормативно-правового акту чітко визначено законодавцем, та не підлягає розширеному тлумаченню, а отже зазначена норма є імперативною.
Проте, суд звертає увагу на те, що судове рішення за своєю суттю є судовим актом органу, який здійснює правосуддя відповідно до Конституції України та чинному законодавству, приймається при вирішенні спору означеного кола осіб під час розгляду конкретної справи по суті.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про безпідставне посилання позивача на те, що рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 05.03.2014 року має нормативно-правовий характер, оскільки це спростовується наведеною вище нормою Порядку № 883/5.
За таких обставин, враховуючи вимоги митного законодавства, суд також погоджується з доводами відповідача про те, що у Східної митниці були відсутні законні підстави для задоволення вимог позивача по його зверненню від 17.03.2014 року щодо визнання права ОСОБА_4 на припинення митного режиму тимчасового ввезення на транспортний засіб, складання акту огляду або надання підтвердження факту отримання його заяви про дію непереборної сили, оскільки позивачем не наведено жодної обставини непереборної сили, визначені Порядком № 657.
При цьому, як встановлено судом, позивач не скористався пропозицією відповідача звернутися до митного посту «Донецьк-спеціалізований» Східної митниці за отриманням додаткових консультацій з його питань.
Таким чином, під час розгляду справи не встановлено наявності порушеного права позивача, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Проте, доказів, які б доводили неправомірність актів чи дій відповідача згідно заявленому позову, позивач суду не надав.
Оскільки у матеріалах справи відсутні документальні докази судових витрат відповідача, суд їх не компенсує.
Керуючись ст. ст. 2-15, 69-71, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову ОСОБА_4 до Східної митниці Міндоходів, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 12 червня 2014 року.
Постанова складена у повному обсязі і підписана 17 червня 2014 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ткаченко Т.С.