Справа № 761/16307/14-п

Провадження №3/761/3443/2014

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 червня 2014 року

Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Голуб О.А.

з участю прокурора - Нестеренка Д.О.

та особи відносно, якої складено протокол - ОСОБА_1,

розглянувши матеріали, які надійшли з прокуратури Дарницького району м.Києва, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Омутнінськ, Кіровської області, РФ, українця, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, працюючої на посаді начальника адміністративно-договірного та господарського управління Вищої ради юстиції України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,

за ч.1 ст.172-6 КУпАП,

в с т а н о в и в :

відносно ОСОБА_1 прокурором Дарницького району м.Києва Максимовим В.І. 02 червня 2014 року складено адміністративний протокол № 1 про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, згідно якого ОСОБА_1, будучи державним службовцем 3 рангу, суб'єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення згідно п.п. «в» п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», обіймаючи посаду директора Департаменту нормативно-правового регулювання Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, порушила вимоги ч.1 ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Так, наказом міністра Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 360К/ОС від 03.07.2013 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора Департаменту нормативно-правового регулювання Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Разом з тим ОСОБА_1 при призначенні на посаду директора Департаменту нормативно-правового регулювання, 04.07.2013 року попереджено про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби, про що міститься особистий підпис ОСОБА_1 в тимчасовому попередженні.

Наказом міністра Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 431К/ОС від 05.08.2013 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора Департаменту нормативно-правового регулювання за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Так, ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», передбачено обов'язок суб'єктів декларування подавати щорічно до 1 квітня за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, встановленою цим Законом.

При цьому, законодавцем, передбачена диференціація строків подання декларації в залежності від наявності чи відсутності певних підстав, зазначених в цій статті.

Так, ч.1 ст.12 цього Закону була змінена Законом України № 224-VSS від 14 травня 2013 року і з 09 червня 2013 року абзац другий діє у наступній редакції: «Суб'єкти декларування, які звільняються або іншим чином припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Суб'єкти декларування, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані протягом одного року подавати за своїм останнім місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, визначеними цим Законом.

Таким чином, ОСОБА_1, як суб'єкт декларування, яка звільнилася з займаної посади у серпні 2013 року (припинила діяльність пов'язану з виконанням функцій держави), повинна була подати Декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями у день звільнення (припинення діяльності), тобто 05.08.2013 року.

Однак, ОСОБА_1 лише після надходження запиту правоохоронних органів про надання інформації та документів пов'язаних з її звільненням 25.03.2014 року направила на адресу начальника управління по роботі з персоналом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період не охоплений раніше поданими деклараціями.

Таким чином порушення вимог ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», а саме неподання декларації в день звільнення за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Суспільно небезпечний характер скоєного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП полягає у посяганні, державним службовцем 3 рангу, на встановлений чинним законодавством України у сфері оподаткування порядок подання декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

Враховуючи вище викладене, ОСОБА_1, будучи державним службовцем, перебуваючи на посаді директора Департаменту нормативно-правового регулювання Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, порушила встановлені законом обмеження щодо неподання (несвоєчасного подання) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, передбачені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», чим вчинила адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП не визнала, та пояснила, що з 03.07.2013 року працювала на посаді директора Департаменту нормативно-правового регулювання Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. 05.08.2013 року вона була звільнена з займаної посади за власним бажанням, згідно ст.38 КЗпП України. 25.03.2014 року супровідним листом за своїм особистим підписом нею на ім'я начальника Управління по роботі з персоналом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України декларації за період з січня по липень 2013 року, тобто за неохоплений раніше поданими деклараціями період та за 2013 рік в повному обсязі. Нею було дотримано положення ст.12 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», оскільки відповідно до положення даної статті декларації подаються до 1 квітня або протягом року з моменту звільнення, іншого терміну у статті не передбачено.

Прокурор вважає. що в діях ОСОБА_1, вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, підтримує складений відносно неї протокол та просить накласти стягнення в межах санкції ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, думку прокурора, вивчивши адміністративний матеріали, судом не вбачається в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, виходячи з наступного.

Так, відповідно до диспозиції ч.1 ст.172-6 КУпАП відповідальність передбачена за неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбаченої Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»:

Суб'єкти декларування, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.

Суб'єкти декларування, які не мали можливості подати до 1 квітня за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік через перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами або догляду за дитиною, через тимчасову непрацездатність, перебування за межами України, під вартою, подають таку декларацію за звітний рік до 31 грудня. Суб'єкти декларування, які звільняються або іншим чином припиняють діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Суб'єкти декларування, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані протягом року подавати за своїм останнім місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, визначеними цим законом.

Тобто відповідно до ч.1 ст.12 цього Закону, передбачено подання декларації до 1 квітня за звітний рік абзац перший, до 31 грудня за звітний рік у випадку зазначеному у реченні першому абзацу другому та протягом року за останнім місцем роботи за минулий рік (речення третє, абзац два).

Що ж стосується речення другого абзацу другого ч.1 ст.12 цього Закону, то у ньому не зазначено строк в який суб'єкт декларування зобов'язаний надати таку декларацію, а тому враховуючи, що про такі строки йде мова в наступному реченні, суд вважає, що такі строки розповсюджуються на випадки зазначені як в другому так і в третьому реченні.

Як вбачається з наказу № 360 К/ОС від 03.07.2013 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора Департаменту нормативно-правового регулювання (а.с. 11).

Відповідно до тимчасово попередження про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби, ОСОБА_1 не роз'яснювалось положення ч.1 ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (а.с.13-14).

Відповідно до копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2012 рік, що датована 04.07.2013 року, завіреної печаткою Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України, з чого суд робить висновки, що зазначена декларація була подана ОСОБА_1 при прийнятті на посаду директора Департаменту нормативно-правого регулювання зазначеного Міністерства (а.с.28-32), за звітний 2012 рік.

Відповідно до наказу № 431 К/ОС від 05.08.2013 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади 06.08.2013 року за власним бажанням згідно зі ст.38 КЗпП України (а.с. 12).

Як вбачається з адміністративного матеріалу ОСОБА_1 надіслала 25 березня 2014 року начальнику управління по роботі з персоналом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, тобто за останнім місцем роботи декларації як за період з січня по липень 2013 року, так декларацію за 2013 рік в цілому (а.с.15, 16-21, 22-27), тобто менше ніж протягом одного року з моменту звільнення та до 1 квітня.

Судження, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, про те, що ОСОБА_1 зобов'язана була подати декларацію за раніше неохоплений період у день звільнення (припинення діяльності), тобто 05.08.2013 року, не ґрунтуються на положеннях Закону та матеріалах справи, виходячи з наведеного вище.

Крім того такі трактування Закону, особою, якою складено даний протокол, не відповідають принципу верховенства права, закріпленому в преамбулі Конвенції про захист прав та основоположних свобод, ст.8 Конституції України та ст.3 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», оскільки, не допускається тлумачення закону, яке б несправедливо обмежувало права і свободи людини та безпідставно розширювало повноваження органів державної влади.

Окрім того, як вбачається з Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 20.. рік та примітки до неї (Додаток до Закону України «Про засади та запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року № 3206-VI, декларація заповнюється та подається за звітний рік, яким являється календарний рік, а не його частина.

А тому враховуючи, що при прийняття на роботу 04.07.2013 року ОСОБА_1 було подано декларацію за 2012 рік, тобто за попередній звітний рік, а в подальшому протягом року з моменту звільнення (06.08.2013 року) - 25 березня 2014 року за 2013 рік за останнім місцем роботи, останньою було дотримано вимоги ч.1 ст.12 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».

З огляду на викладене суд не вбачає в діях ОСОБА_1 порушень ч.1 ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», у зв'язку з чим в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.172-6 КУпАП, а тому адміністративне провадження відносно неї підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 172-6, 247, 284 КпАП України, ч.1 ст.12 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена або опротестована прокурором до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги або протесту прокурора через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, протесту прокурору, якщо апеляційну скаргу, протест прокурора не було подану протягом 10 днів. У разі подання апеляційної скарги, протесту прокурора, постанови, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом м.Києва.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення.

Суддя