ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого – судді Шипуліної Т.М.,
суддів: Нечитайла О.М., Сергейчука О.А., Марінчак Н.Є., Костенко М.І.,
розглянула в порядку попедеднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси на постанову Господарського суду Одеської області від 25 жовтня 2005 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2005 року по справі № 23/262-05-7835А за позовом Приватного підприємства «Торгмортранс» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правову оцінку обставин у справі, колегія
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2005 року позивач ПП «ТОРГМОРТРАНС» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14.05.05 р. №0001382301/0 про визначення податкового зобов’язання по ПДВ на суму 9484 грн. та по застосуваним штрафним санкціям по цьому податку на суму 4336 грн., та від 20.07.05 р. №0002162301/0 про визначення податкового зобов’язання по застосованим штрафним санкціям по ПДВ на суму 407 грн., які були прийняті ДПІ у Суворовському районі м.Одеси.
Вказували, що визначення відповідачем їм податкових зобов’язань та штрафних санкцій зроблені без врахування дійсних обставин справи та всупереч відповіді Одеської митниці за №22/28-05/459 від 23.05.05 р., підставою для якої був лист Державної митної служби України №11/7-09-6507-ЕП від 24.07.02 р, згідно якого засвідчуються підписами посадових осіб та гербовою печаткою митного органа лише декларації типу ЕК-10, які оформлені починаючи з 01.03.02 р., на відміну від ВМД типу ЕК-10 ЗС / запаси споживання/.
Враховуючи наведене, просили позов задовольнити.
Постановою Господарського суду Одеської області від 25 жовтня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2005 року, позовні вимоги ПП «Торгмортранс» до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення 0001382301/0 від 14.05.2005 року та № 0002162301 від 20.07.2005 року.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси 21 січня 2006 року звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2006 року, касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.
УхвалоюВищогоадміністративногосуду Українивід03 листопада 2006 року визнаноза можливепопереднійрозгляд справи.
В касаційній скарзі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси просить скасувати судові рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову, оскільки судами попередніх інстанцій
порушені норми Закону України «Про податок на додану вартість» та вимоги Постанови КМУ від 09.06.1997 року №574.
Касаційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а судові рішення – без змін з огляду на наступне.
Задовольняючи позовні вимоги ПП «Торгмортранс» про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14.05.05 р. №0001382301/0 про визначення податкового зобов’язання по ПДВ на суму 9484 грн. та по застосуваним штрафним санкціям по цьому податку на суму 4336 грн., а також, від 20.07.05 р. №0002162301/0 про визначення податкового зобов’язання по застосованим штрафним санкціям по ПДВ на суму 407 грн., які були прийняті ДПІ у Суворовському районі м.Одеси, суди правильно виходили з фактичних обставин справи та наданих доказів.
Так, судами було встановлено, що оспорювані повідомлення –рішення були прийняті відповідачем ДПІ у Суворовському районі м.Одеси на підставі висновків акту перевірки від 11.05.05 р. №2722/23-10/30942780 за начебто неправомірне застосування позивачем «0» ставки по ПДВ в результаті неналежного оформлення, на думку відповідача, вантажних митних декларацій форми МД-2 /МД-3/, а саме – відсутності запису про «вивезення задекларованих товарів за межі митної території України у повному обсязі», засвідченого відписом відповідальної особи митного органу та гербовою печаткою.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ПП «Торгмортранс» на протязі перевіряємого періоду на підставі відповідних заявок здійснювало поставки продуктів харчування, тощо на іноземні судна, у тому числі, т/х «Granat» /Росія/, т/х «ReeferPrince» /Багамські острови/, танкер «GenmarDefiance» /Ліберія/. Під час перетину товаром митного кордону України суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності – резидентом України оформлені вантажні митні декларації типу ЕК 10 ЗС, правильність заповнення яких, окрім відсутності напису про фактичне вивезення, завіреного печаткою та підписом відповідальної особи митного органу, не заперечується відповідачем.
Крім того, відповідно до матеріалів справи, а саме, інвойсів, увесь товар згідно із наданими заявками отриманий нерезидентами в повному обсязі, що підтверджується підписами капітанів, скріплених відповідними печатками.
Згідно з положеннями п.п. 3.1.3. п.3.1 ст. № Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. в редакції чинній в перевіряємому періоді, об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення /пересилання/ товарів за межі митної території України та поставки послуг/ виконання робіт/ для їх споживання за межами митної території України.
Відповідно до вимог п.п. 6.2.1. п.6.2. ст..6 Вказаного Закону України податок за нульовою ставкою обчислюється, зокрема, щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені /експортовані/ платником податку за межі митної території України. Товар вважається вивезеним /експортованим/ платником податку за межі митної території України у разі, якщо їх вивезення засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.
За змістом п.12 листа Державної митної служби України від 24.07.02 р. №11/7-09-6507-ЕП «Про тимчасовий порядок надання підтвердження факту вивезення товарів за межі митної території України» -митницям дозволяється самостійно встановлювати процедуру прийняття, реєстрації та видачі заяв від суб’єктів ЗЄД з питань надання підтверджень про фактичне вивезення товарів за межі митної території України /проведення процедури реєстрації через загальні відділи, через ВКДВ або інакше, необхідність застосування окремого журналу для реєстрації поданих заяв, процедури видачі опрацьованих екземплярів ВМД заявникам та ін./.
З відповідей Одеської митниці за №22/28-05/459 від 23.05.05 р. та №22/28-05/2580 від 27.07.05 р. на адресу позивача, підставою для якої був лист Державної митної служби України №11/7-09-6507-ЕП від 24.07.02 р, вбачається, що підписами посадових осіб та гербовою печаткою митного органа засвідчуються лише декларації типу ЕК-10, які оформлені починаючи з 01.03.02 р., на відміну від ВМД типу ЕК-10 ЗС / запаси споживання/ .
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судам першої та апеляційної інстанції будь-яких доказів тому, що вивезення товару позивачем у визначені в акті перевірки періоди за межі митної території України не відбувалося, відповідачем, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, не надавалося.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду про скасування повідомлень-рішень від 14.05.05 р. №0001382301/0 про визначення податкового зобов’язання по ПДВ на суму 9484 грн. та по застосуваним штрафним санкціям по цьому податку на суму 4336 грн., та від 20.07.05 р. №0002162301/0 про визначення податкового зобов’язання по застосованим штрафним санкціям по ПДВ на суму 407 грн., які були прийняті ДПІ у Суворовському районі м.Одеси.
Враховуючи наведене, колегія вважає , що судові рішення постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст..ст.210, 220, 220-1, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія _
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Одеської області від 25 жовтня 2005 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2005 року без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий:_______________________Шипуліна Т.М.
Судді:_______________________Нечитайло О.М.
_______________________Сергейчук О.А.
_______________________Маринчак Н.Є
_______________________Костенко М.І.