ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 2а-6948/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2008 року Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.
при секретарі Гіщинській С.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Львівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Львівської області, в якому просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за 2006-2007 роки, а також зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити в її користь недоплачену, як дитині війни щомісячну надбавку до пенсії за з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року в сумі 2733 грн. 30 коп.
Посилається на те, що вона відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року є дитиною війни. Згідно ст.6 даного Закону їй повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсій за віком, однак у 2006-2007 роках їй така допомога не виплачувалась.
В судове засідання позивач не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце його проведення, однак від неї надійшла заява, в якій вона просить справу розглядати без її участі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилається на те, що законодавством України не визначено поняття мінімальна пенсія за віком, а тому вимоги позивача є безпідставними і не ґрунтуються на чинному законодавстві.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007.
Позивач являється дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідченням виданим відповідачем 05.08.1993 року.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, державні соціальні гарантії дітям війни встановлені вищевказаним Законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено, однак Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким обмежується дія ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статтей, що визнані неконституційними.
Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України відповідачем, оспорювана позивачем надбавка з 09 липня по 31 грудня 2007 року не виплачувалась, а тому позов в частині зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача невиплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за вищевказаний період підлягає до задоволення.
Виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного у відповідності до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу має бути нарахована допомога за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року в сумі 742 грн. 65 коп. (липень, серпень, вересень 2007 року: 410 грн. 06 коп. х 30% х 3; жовтень, листопад, грудень 2007 року: 415 грн. 11 коп. х 30% х 3).
Таким чином, суд вважає, що відповідача слід зобов'язати нарахувати та виплатити в користь позивача 742 грн. 65 коп. щомісячної надбавки до пенсії за віком, як дитині війни невиплаченої за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст.7-14, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Позов задоволити частково. Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Львівської області нарахувати та виплатити в користь ОСОБА_1 742 (сімсот сорок дві) грн. 65 коп. щомісячної надбавки до пенсії за віком, як дитині війни невиплаченої за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, тоді постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий