Кіровський районний суд міста Макіївки

Донецької області

Провадження №2/268/13/14

Справа №2-708/11

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2014 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі:

головуючий суддя Перевєрзєв М.М.

за участю сторін:

представника позивача Першина О.О.

відповідачів: ОСОБА_2

ОСОБА_3

при секретарі Покашовій В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

23 травня 2011 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі по тексту - Банк) звернулось до суду з неодноразово уточненим під час розгляду справи позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачами взятих на себе кредитних зобов'язань.

Ухвалами суду від 14 вересня 2011 року та 27 вересня 2012 року провадження по цивільній справі було зупинено у зв'язку з наданням судових доручень по збору доказів.

Представник публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - головний юрисконсульт Першин О.О., який діє на підставі довіреності юридичної особи, у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовних заявах, та зазначив, що 15 жовтня 2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого Банк надав, а відповідач одержав у Банку тимчасово у власність кредитні кошти в національній валюті на загальну суму 30000 грн., з кінцевим терміном повернення - до 14 жовтня 2010 року, зі сплатою 2,4% на місяць за користування кредитом, з цільовим призначенням - на споживчі цілі. ОСОБА_2 зобов'язався належним чином їх використати та у встановленому порядку і у визначені договором строки повернути кредит, сплативши проценти за користування кредитними коштами рівними частками щомісяця у розмірі не менш мінімально необхідного платежу. Для усіх вимог, що випливають з умов цього договору, сторонами встановлена позовна давність 10 років.

Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному об'ємі - 15 жовтня 2007 року за заявою про видачу готівки позичальник за меморіальним ордером № 916 отримав суму кредиту в повному обсязі. Проте ОСОБА_2 належним чином свої зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним не виконав, унаслідок чого за цим договором утворилась заборгованість.

Для забезпечення виконання позичальником зобов'язань за даним договором між Банком і ОСОБА_3 15.10.2007 було укладено договір поруки, за яким відповідачка поручилась перед кредитором за належне виконання ОСОБА_2 усіх взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору, та виконати зобов'язання позичальника у повному обсязі. Договір поруки діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

У зв'язку з наявністю заборгованості по оплаті передбачених кредитним договором платежів Банком відповідачі повідомлялись про факт наявності такого боргу та необхідності його погашення. Строк дії договору закінчився, між тим на теперішній час кредитні зобов'язання відповідачами перед кредитором не виконані, кредитна заборгованість не погашена.

Посилаючись на протиправність дій відповідачів, якими суттєво порушуються законні інтереси кредитора, представник позивача з урахуванням уточненого 16 грудня 2013 року позову просить суд стягнути солідарно з позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором і санкції за невиконання кредитного зобов'язання на 19 листопада 2013 року у загальній сумі 35546,39 грн.: борг за кредитом у сумі 16306,08 грн.; борг за нарахованими відсоткам у сумі 14327,75 грн.; пеня за прострочену сплату нарахованих відсотків у сумі 1691,21 грн.; індексація за прострочену оплату кредиту у сумі 818,57 грн.; індексація за прострочену оплату відсотків у сумі 40,66 грн.; та відшкодувати понесені позивачем при зверненні до суду судові витрати: судовий збір - у розмірі 335,46 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - у розмірі 120,00 грн.

Звертає на себе увагу допущена представником позивача у заяві про уточнення розміру позовних вимог арифметична помилка при встановленні загального розміру заборгованості за спірним кредитним договором, яка фактично становить 33184,27 грн.

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, згідно до положень частини 1 стаття 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Під час судового провадження відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, пояснивши, що 15 жовтня 2007 року ним у відкритому акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра» на підставі укладеного договору було отримано споживчий кредит у сумі 30000 грн. на особисті потреби, який був забезпечено порукою його дружини ОСОБА_3 Протягом листопада 2007 - квітня 2011 років він здійснював його погашення. Не оспорюючи наявності заборгованості по основному боргу, процентам та пені, він не погоджується з її розміром у зв'язку з допущеними службовими особами Банку порушеннями порядку зарахування сплачених готівкою грошових коштів на його поточний рахунок в погашення кредиту, у зв'язку з чим штучно збільшувався розмір штрафних санкцій. Він повернув позивачу суму основного зобов'язання і, на його думку, залишилося повернути прибуток Банку в сумі 10476,38 грн. Він дійсно у зв'язку з фінансовими проблемами в сім'ї за деякі місяці несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату мінімального платежу за кредитом. Після того, як він зрозумів, що Банк неправильно зараховував сплачені кошти на його рахунок, при цьому не зменшувалася сума основного боргу за кредитом, тобто фактично обманював його, він з середини квітня 2011 року дійсно перестав виконувати свої зобов'язання за кредитним договором.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов визнала частково, заявивши про неправомірність дій службових осіб Банку, а також суттєвого збільшення розміру нарахованої пені за порушення строків сплати мінімального необхідного платежу внаслідок несвоєчасного зарахування сплачених ними коштів на погашення кредиту. Письмової вимоги про погашення кредитних зобов'язань та штрафних санкцій позичальника ОСОБА_2 від банку вона не отримувала

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Відповідно до положень статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Цивільно-правовий договір визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору як угоди (правочину) є сукупністю визначених на розсуд сторін та погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання (ч.1 ст. 628 ЦК).

Приписами частини 1 статті 1054 цього Кодексу встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

15 жовтня 2007 року між юридичною особою - відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», правонаступником якого з 04 лютого 2011 року згідно Статуту є публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (кредитор), і громадянином України ОСОБА_2 (позичальник) укладено кредитний договір № 680994/ФО, за яким Банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) у сумі 30000 грн. на споживчі цілі, з кінцевим строком його повернення - 14 жовтня 2010 року.

За умовами договору, згідно пункту 2.1 надання кредиту проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок, що відкритий позичальником в рамках обраного тарифного пакету.

Відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 2,4% на місяць. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/360) на залишок заборгованості. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення кредиту (п.1.3.1).

Комісія за розрахунки за цим договором складає 0,5% від суми кредиту і сплачується одноразово на дату перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника (п.1.3.2).

Позичальник за умовами договору взяв на себе наступні зобов'язання: 3.1 - забезпечити Банк всіма необхідними документами для здійснення ним дій, передбачених п. 2.1 цього договору; 3.2 - суворо дотримуватися положень цього договору; 3.3 - сплачувати необхідні платежі у розмірі та порядку, визначених в п.п. 2.3.1, 2.3.2 цього договору; 3.4 - у випадку порушення виконання зобов'язань, передбачених цим договором, сплатити Банку штрафні санкції, визначені у п.п. 4.1 - 4.3 цього договору; 3.5 - у випадках, визначених в даному договорі, достроково, протягом семи календарних днів з дня отримання вимоги Банку про дострокове повне виконання зобов'язань по цьому договору, виконати зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, інших платежів, передбачених цим договором та можливих штрафних санкцій; 3.6 - протягом двох робочих днів повідомляти Банк про зміну адреси, місця роботи, номерів телефонів, прізвища та імені, а також про факти розлучення, одруження, народження дітей та інших обставин, що можуть вплинути на виконання зобов'язань за цим договором, з наданням відповідних документів, що їх підтверджують; 3.7 - на вимогу Банку з'явитися до Банку для підписання додаткової угоди, в якій визначено розмір відсоткової ставки користування кредитом; 3.8 - на вимогу Банку надавати документи, що підтверджують поточний фінансовий стан позичальника; 3.9 - надати забезпечення виконання зобов'язань за цим договором у разі суттєвого погіршення фінансового стану позичальника.

Пунктом 6.3 договору зафіксовано, що сторони, керуючись статті 259 Цивільного кодексу України, дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 (десяти) років.

За умовами, зазначеними в пункті 7.4, цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань.

Таким чином, сторонами встановлено строк дії даного договору - до остаточного виконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань (п.7.4) та строк (термін) виконання зобов'язання - кінцевий термін повернення кредиту - 14 жовтня 2010 року (п.2.3.2). Умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

На забезпечення виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором 15 жовтня 2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та фізичною особою ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 532.

Частиною 1 статті 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За умовами договору поруки ОСОБА_3 поручилась перед банком за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 680994/ФО від 15 жовтня 2007 року, в тому числі: - повернути до 14.10.2010 р. кредит у сумі 30000 грн.; - сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 2,4% відсотків на місяць; - сплатити інші платежі, передбачені кредитним договором; - сплатити можливі штрафні санкції (штраф, пеня) (п.1.1).

Поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, вказаних в п. 1.1 цього договору повністю (чи будь-якій його частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо (п.1.2).

Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов'язань, так і при невиконанні позичальником зобов'язань в цілому (п.1.3).

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань у повному об'ємі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами (п.1.4).

У пункті 1.5 вказано, що поручитель підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами кредитного договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно норми статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Кредитний договір та договір поруки укладені сторонами у письмовій формі, підписані уповноваженою на це посадовою особою відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» та особисто ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Зміст правочинів не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства. Відповідачами договори не оспорені та в судовому порядку недійсними не визнані. Відтак, вказані правочини є чинними, тому у відповідності до положень статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що свої зобов'язання за кредитним договором Банк виконав належним чином, перерахувавши позичальнику ОСОБА_2 за меморіальним ордером № 916 від 15.10.2007 грошові кошти в сумі 30000,00 грн. на його особовий поточний рахунок, які відповідач в цей же день отримав та у подальшому використав їх на особисті потреби, що визнано сторонами.

Частиною 1 статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У довідці-розрахунку публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» вказано, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 по кредитному договору № 680994/ФО від 15.10.2007 станом на 19 листопада 2013 року у загальній сумі становить 35546,39 грн., яка складається з: 16306,08 грн. - борг за основним кредитом; 14327,75 грн. - за нарахованими відсотками; 1691,21 - пеня за прострочену сплату нарахованих відсотків; 818,57 грн. - індексація за прострочену оплату кредиту; 40,66 грн. - індексація за прострочену оплату відсотків.

За змістом статей 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК).

У судовому засіданні ОСОБА_2, заперечуючи позов, послався на те, що оплата грошових коштів за кредитом завжди здійснювалась ним або дружиною готівкою у відділенні банку «Надра» в м. Макіївка по розрахунковим квитанціям. Між тим декілька зарахувань платежів Банком було проведено із запізненням в декілька днів, а три платежі у січні-лютому 2010 року зараховані тільки 30 березня 2010 року, що призвело, на його думку, до завищення розрахунку сум заборгованості по відсоткам та штрафним санкціям. Крім того, він не оформлював і не користувався тарифним пакетом банківських послуг «Процвітання», у зв'язку з чим не повинен платити щомісячно по 39,90 грн. за його обслуговування та комісію, які необґрунтовано стягувались з нього. При укладенні кредитного договору службовою особою Банку йому було роз'яснено, що проценти на перший місяць користування кредитом не будуть нараховуватися, що фактично не відповідало дійсності та діям Банку по їх нарахуванню.

Представник позивача Першин О.О., обґрунтовуючи підставність заявленого позову, пояснив, що для зручності користування кредитними коштами відповідачем на підставі його особистої анкети-заяви при укладенні договору було оформлено кредитну картку. Із запропонованих тарифних пакетів «Ласкаво просимо» ОСОБА_2 було обрано пакет «Процвітання». Щомісячна плата за обслуговування обраного відповідачем пакета становила 39,90 грн. на місяць. Тому при внесенні готівки для зарахування на поточний рахунок, що передбачено умовами кредитного договору, з відповідача, окрім мінімальної необхідної суми для сплати кредиту, щомісяця вираховувалась фіксована сума у розмірі 39,90 грн. за користування кредитною карткою, а також комісія. Вказані обставини підтверджені даними звіту по операціям по картковому рахунку. Сплачені суми підтверджують факт того, що позичальнику було відомо про інший платіж, який не передбачено умовами договору кредиту, оскільки сума мінімального платежу становила 1263,16 грн., а платежі відповідача складали суму з урахуванням плати за обслуговування кредитної картки і комісії.

З представленої позивачем анкети-заявки клієнта на отримання персонального кредитного пакету від 04 жовтня 2007 року вбачається, що позичальник ОСОБА_2 обрав кредит на ремонт і благоустрій в сумі 30000 грн., на строк три роки, а також з тарифного пакету «Ласкаво просимо» пакет «Процвітання» з валютою рахунків - гривня.

Підписанням даної анкети-заявки позичальник ОСОБА_2 підтвердив, як убачається з її тексту, що: 1) З умовами кредитування за програмою «Персональний кредитний пакет» ознайомлений. 2) Якщо я буду не в змозі здійснювати платежі або виконати будь-яку з вимог, зазначених в кредитному договорі на отримання кредиту за програмою «Персональний кредитний портфель», який може бути укладений зі мною Банком в майбутньому, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту і оплати нарахованих відсотків. 3) Підписанням цієї анкети-заявки я доручаю Банку відкрити рахунки відповідно до обраного тарифного пакету і підтверджую свою згоду з умовами договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у ВАТ КБ «Надра» і тарифами Банку, зобов'язуюсь їх виконувати. Із змістом Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах ознайомлений. Вимоги цієї Інструкції для мене обов'язкові.

Згідно напрямку з комплексного обслуговування фізичних осіб ВАТ КБ «Надра» щомісячна плата за обслуговування тарифу до пакетних послуг «Ласкаво просимо» пакет «Процвітання» становить 39,90 грн.

У судовому засіданні відповідач підтвердив факт особистого заповнення ним 04 жовтня 2007 року анкети-заяви та справжність свого підпису в ній, що свідчить про надання ним згоди на отримання банківських послуг та їх оплату.

Заява відповідача про отримання кредиту містить суттєві ознаки такого договору, з якими ОСОБА_2 був ознайомлений і погодився, про що свідчить його підпис.

З огляду на наведене суд визнає, що підставою для отримання споживчого кредиту ОСОБА_2 була його заява від 04 жовтня 2007 року, яка є складовою частиною договору та невід'ємною частиною якої є відповідні умови кредитування фізичної особи ВАТ КБ «Надра» за програмою «Персональний кредитний портфель». Відповідач вибрав із запропонованих Банком тарифний пакет «Процвітання». Він ознайомився з умовами кредитування та загальною вартістю споживчого кредиту й погодився з ними, що засвідчено його власноручними, особистими підписами в анкеті-заяві та в договорі.

Враховуючи викладені обставини, доводи ОСОБА_2 про те, що ним при підписанні кредитного договору з Банком не оформлявся тарифний пакет, позивач не надав йому достовірної інформації про умови і порядок кредитування та інших відомостей, чим порушив норми Закону України «Про захист прав споживачів», судом визнаються неспроможними і не беруться до уваги.

Пунктом 2.3.1 кредитного договору від 15 жовтня 2007 року передбачено, що позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені пунктом 1.3.1 цього договору відсотки безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на поточний рахунок сплати сум у порядку, передбаченому п. 2.3.2 цього договору, шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якого складає 1263,16 грн.

Позичальник вносить чергові мінімальні платежі по кредиту, визначені у п. 2.3.1 цього договору, щомісячно до 15 числа поточного місяця, а Банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 17 числа поточного місяця. У випадку, коли позичальник до 15 числа поточного місяця не вніс (повністю або частково) суми мінімально необхідних платежів, внаслідок чого станом на 17 число поточного місяця не була погашена поточна заборгованість позичальника, банк, починаючи з 18 числа поточного місяця, застосовує до позичальника штрафні санкції, передбачені цим договором. Якщо 15 число є небанківським днем, то платіж необхідно внести в останній банківський день, який передує цій даті (п.2.3.2).

Кінцевий термін повернення кредиту - 14 жовтня 2010 року (п. 2.3.3).

Згідно пункту 2.3.4 якщо на протязі дії цього договору позичальник несвоєчасно та/чи неповністю вніс черговий мінімально необхідний платіж та/чи інші платежі, передбачені цим договором, то банк приймає виконання позичальником своїх зобов'язань по цьому договору в наступному порядку: - прострочені відсотки за користування кредитом; - відсотки за користування кредитними коштами; - пені та штрафи; - прострочена сума кредиту; - сума кредиту.

У пункті 2.5 зафіксовано, що з метою виконання умови, передбаченої в п. 2.4 цього договору, банк при наявності несвоєчасного та/чи не в повному об'ємі виконання позичальником своїх обов'язків щодо сплати мінімально необхідного платежу та/чи інших платежів, передбачених цим договором, самостійно розподіляє грошові кошти, внесені позичальником на розподільчий рахунок згідно черговості, передбаченої п. 2.4 цього договору або іншої черговості, встановленої на розсуд банку.

З наданих публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» розрахунку і звіту по операціям по картковому рахунку, розшифровки загальних сум погашення заборгованості ОСОБА_2 убачається, що відповідачем здійснені, а позивачем зараховані платежі за кредитним договором наступним чином: поповнення рахунку 08 листопада 2007 року в сумі 1310,00 грн. - погашення кредиту 16 листопада 2007 р. у сумі 1263,16 грн.; 10.12.2007 - 1310,00 грн. - 17.12.2007 - 1263.16 грн.; 14.01.2008 - 1310,00 грн. - 16.01.2008 - 1263,16 грн.; 18.02.2008 - 1310,00 - 20.02.2008 -1263,16 грн.; 14.03.2008 - 1310,00 грн. - 18.03.2008 - 1263,16 грн.; 15.04.2008 - 1310,00 грн. - 17.04.2008 - 1263,16 грн.; 15.05.2008 - 1310,00 грн. - 16.05.2008 - 1263,16 грн.; 18.06.2008 - 1340,00 грн. - 19.06.2008 - 1263,16 грн.; 16.07.2008 - 1310,00 грн. - 17.07.2008 - 1263,16 грн.; 22.08.2008 - 1273,39 грн. - 22.08.2008 - 1273,39 грн.; 15.09.2008 - 1310,00 грн. - 17.09.2008 - 1263,16 грн.; 28.11.2008 - 1400,00 грн. - 02.12.2008 - 1287,24 грн.; 16.12.2008 - 1350,00 - 19.12.2008 - 1350,00 грн.; 06.01.2009 - 1310,00 грн. - 16.01.2009 - 1272,26 грн.; 18.02.2009 - 1350,00 грн. - 23.02.2009 - 1313,86 грн.; 16.03.2009 - 1310,00 грн. - 19.03.2009 - 1270,96 грн.; 08.04.2009 - 1310,00 грн. - 16.04.2009 - 1218,11 грн.; 12.05.2009 - 1310,00 грн. - 15.05.2009 - 1270,12 грн.; 12.06.2009 - 1310,00 грн. -16.06.2009 - 1270,11 грн.; 14.07.2009 - 1384,10 грн. - 14.07.2009 - 1414,10 грн.; 14.01.2010 - 1310,00 грн., 26.01.2010 -700,00 грн. та 16.03.2010 - 1310, грн. - зараховані в погашення кредиту 31.03.2010 -3390,51 грн.; 22.04.2010 - 1600,00 грн. - 27.04.2010 - 1560,41 грн.; 27.05.2010 - 1500,00 грн. -01.06.2010 - 1420,22 грн.; 10.12.2010 - 1000 грн. - 10.12.2010; 13.01.2011 - 200 грн. - 13.01.2011; 24.02.2011 - 400,00 грн. - 24.02.2011; 15.03. 2011 - 300,00 грн. - 15.03.2011; 13.04.2011 - 300,00 грн. - 13.04.2011.

Представник позивача Першин О.О. пояснив, що погашення кредиту відповідачем здійснювалось за допомогою карткового рахунку № 78840334, а не на номер кредитного договору, тому виникло неспівпадіння дат, оскільки обробка операцій «внесення коштів без введення ПІН-коду» проводиться протягом трьох банківських днів. Внесені відповідачем кошти Банком зараховувались на його поточний рахунок в день їх сплати, але списувались з цього рахунку на рахунок погашення заборгованості до 17 числа поточного місяця або на протязі трьох банківських днів у разі порушення строку внесення мінімально необхідного платежу. Зроблені відповідачем в останній робочий день тижня - 15 лютого, 13 березня та 12 червня 2008 року платежі зараховані Банком на погашення кредиту відповідно 20.02.2008, 18.03. 2008 і 19.06.2008, тобто на протязі трьох банківських днів, що відповідає умовам кредитного договору. Аналогічним чином здійснено зарахування Банком платежів, здійснених відповідачем 6 січня та 18 лютого 2009 року.

Внесені ОСОБА_2 платежі: 14.01.2010 - у сумі 1310,00 грн., 26.01.2010 - у сумі 700,00 грн. та 22.02.2010 - у сумі 1500,00 грн. були враховані позивачем при розрахунку заборгованості при пред'явлені позову, однак їх списання Банком відбулось 30 березня 2010 року через несвоєчасний перевипуск кредитної картки позичальнику.

Нарахована пеня: 20.02.2008 у сумі 0,70 грн. та 20.06.2008 у сумі 0,14 грн. відкоригована в погашення тіла кредиту, що відображене в розрахунку заборгованості.

Зарахування платежів по кредитному договору через картковий рахунок ніяким чином не вплинуло на розрахунок процентів за користування кредитними коштами.

З представленого позивачем розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитом убачається, що первісно така заборгованість у ОСОБА_2 виникла за період нарахування з 15 жовтня по 15 листопада 2007 року.

Відповідачем не надано суду об'єктивних і належних доказів, що умовами кредитного договору передбачалось його звільнення на перший місяць від сплати процентів за користування кредитом.

В інформації ПАТ «Комерційний банк «Надра» від 22.05.2012 № 1794 зазначено, що ОСОБА_2 здійснено погашення кредиту згідно кредитного договору (призначення платежу -погашення кредиту) тільки за квитанціями: № 903 від 14.07.2009 на суму 1384,10 грн.; № 337 від 13.01.2001 на суму 200,00 грн.; № 894 від 10.12.2010 на суму 1000,00 грн.; № 85 від 24.02.2011 на суму 400,00 грн.; № 793 від 13.04.2011 на суму 300,00 грн.; № 221 від 15.03.2011 на суму 300,00 грн. Дати і суми, вказані в цих квитанціях повністю співпадають з відомостями у розрахунку заборгованості. У клієнта був відкритий тарифний пакет «Процвітання». Усі інші суми перераховувались за допомогою карткового рахунку № 78840334, а не на номер кредитного договору, що призвело до неспівпадіння дат, оскільки обробка операцій здійснювалась протягом трьох банківських днів.

Порівняльним аналізом відомостей, вказаних в наданих відповідачами квитанціях відділення № 18 філії ВАТ КБ «Надра» Донецьке РУ про здійснення ОСОБА_2 операції - внесення готівки без введення ПІН-коду № 78840334, в довідках-розрахунках за спірним кредитним договором, представлених позивачем, убачаються розбіжності, які за умовами правочину (у випадку, коли позичальник до 15 числа поточного місяця не вніс (повністю або частково) суми мінімально необхідних платежів, внаслідок чого станом на 17 число поточного місяця не була погашена поточна заборгованість позичальника, Банк, починаючи з 18 числа поточного місяця, застосовує до позичальника штрафні санкції, передбачені цим договором), на думку суду, могли вплинути у зв'язку з простроченням Банком строку зачислення коштів на визначення розміру заборгованості, за відсутності в цьому вини відповідача.

За дорученням суду службовими особами ПАТ «Комерційний банк «Надра» здійснено орієнтовний розрахунок розміру всіх категорій заборгованості відповідача за спірним кредитним договором при своєчасному зарахуванні банківською установою отриманих від ОСОБА_2 коштів на виплату кредиту.

Згідно наданої довідки-розрахунку убачається, що сума боргу станом на 19 листопада 2013 року складає: 15121,45 грн. - сума боргу за основним кредитом; 13456,99 грн. - сума боргу за нарахованими відсотками.

Згідно з частиною 1 статті 598 і статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стороною відповідача не надано суду належних і достовірних доказів по спростуванню зазначених в даній довідці-розрахунку сум заборгованості за основним боргом, процентам та пені, а також доказів, що він вживав належних заходів для виконання зобов'язання по спірному кредитному договору, у зв'язку з чим порушення умов договору судом визнається таким, що сталося з його вини.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 допущено порушення виконання зобов'язання за спірним кредитним договором, тому його дії визнаються неправомірними. За таких обставин судом встановлена наявність існування у публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» суб'єктивного цивільного права щодо стягнення заборгованості за договором кредиту.

З урахуванням випадків прострочення Банком зарахування сплачених ОСОБА_2 платежів суд визнає правильними визначені в орієнтовному розрахунку суми заборгованості по кредитному договору.

Виконання зобов'язання відповідно до вимог частини 1 статті 546 та статті 549 ЦК України забезпечується, зокрема неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами в договорі строк.

У зв'язку з порушенням виконання зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (ст.611 ЦК).

Поняття неустойки дано в статті 549 цього Кодексу, згідно якої неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума чи інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту наведених норм закону випливає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання та залежить не тільки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, а й від часу такого невиконання. Як вид цивільно-правової відповідальності пеня застосовується виключно у грошових зобов'язаннях та стимулює боржника до оперативності їх виконання, оскільки її розмір збільшується в залежності від кількості днів прострочення виконання.

Розділом 4 «Відповідальність сторін» кредитного договору від 15 жовтня 2008 року № 680994/ФО передбачено, що у разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п. 2.3.2 цього договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п. 3.3.5 цього договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення (п.4.1).

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідачів тільки пені як виду цивільно-правової відповідальності за прострочену сплату нарахованих відсотків, розмір якої згідно орієнтовного розрахунку становить 1592,99 грн. Порядок нарахування та сума пені відповідачами не не спростована, вона судом визнається вірною та у даній сумі підлягає стягненню.

Позивачем заявлені позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сум індексації за прострочену оплату кредиту та відсотків у розмірі відповідно 818,57 грн. та 40,66 грн.

Між тим зі змісту розрахунку заборгованості за спірним кредитним договором убачається, що у даному випадку правова природа позовних вимог - це сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення, що визнається судом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) відповідно до статті 3 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-Х11 «Про індексацію грошових доходів населення» обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики (Державним комітетом статистики України) і не пізніше 10 числа кожного місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (стаття 4).

За змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті).

З урахуванням викладеного, правовідносини, що склалися між сторонами на підставі договору, є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати кредитних зобов'язань, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 ЦК України), - вимагати повернення кредитних грошових коштів.

У випадку спірних правовідносин ОСОБА_2 допустив порушення виконання умов кредитного договору і, як наслідок, у зв'язку з несплатою вказаних сум, має місце прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин, що склались між сторонами, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Враховуючи фактичні обставини по справі, вимоги статті 11 ЦПК України, суд визнає правильним представлений позивачем у орієнтовному розрахунку заборгованості за кредитним договором розрахунок суми інфляції: за прострочену оплату кредиту - у розмірі 759,10 грн. та прострочену оплату відсотків - у розмірі 40,66 грн. згідно позову, за період з 19 листопада 2010 року по 01 листопада 2013 року.

Відповідачами в судовому засіданні порядок нарахування та розмір інфляційних виплат від знецінення неповернутих грошових коштів за кредитним договором не оспорювався.

Розрахунок сум інфляції (а.с.192-193) здійснено на підставі даних Державного комітету статистики України щодо індексу споживчих цін (індексу інфляції) за наведений період і простроченої суми заборгованості за кредитом - 15121,45 грн. та прострочених щомісячних сум заборгованості і кількості днів прострочення оплати відсотків, він перевірений судом, відповідає дійсності і визнається правильним.

Таким чином, боржник має відшкодувати інфляційні виплати від знецінення несплачених коштів за кредитним договором.

Між тим вимоги публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення заборгованості за кредитним договором до поручителя ОСОБА_3 суд визнає безпідставними з наступних обставин.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, у відповідності до вимог частини 1 статті 554 ЦК України, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Порядок виконання зобов'язання поручителем встановлено розділом 2 договору: пункт 2.1 - кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання зобов'язання, що витікає із кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогами виконати зобов'язання позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині); 2.2. - поручитель зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по цьому договору не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником зобов'язань і необхідності їх виконання поручителем; 2.3 - у повідомленні повинно бути визначено розмір невиконаних позичальником зобов'язань, а також розрахунок суми штрафних санкцій, в разі їх наявності, що необхідно сплатити; 2.4 - повідомлення, що направляється кредитором поручителю, повинно бути здійснено у письмовій формі і буде вважатися поданим належним чином, якщо воно надіслано рекомендованим чи цінним листом (за адресою, що вказана у договорі) чи надано особисто поручителю

Відповідно до пункту 5.3 дія цього договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань згідно з умовами цього договору.

Виходячи з умов договору поруки, суд дійшов висновку, що термін виконання поручителем ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань по спірному кредитному договору вважається таким, що мав би настати, з дати отримання відповідачкою відповідного письмового повідомлення банку з вимогою про його виконання.

Позивачем не надано суду об'єктивних і належних доказів щодо направлення та отримання відповідачкою належно оформленої письмової вимоги про необхідність погасити заборгованість позичальника ОСОБА_2 перед Банком за кредитним договором.

Посилання представника позивача на дію договору поруки до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором суд визнає неспроможними.

Згідно з частиною 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 24 постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», роз'яснив, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явлення вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку основного зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати ( ч.2 ст.251 та ч. 2 ст. 252 ЦК).

Зі змісту укладеного між сторонами договору поруки убачається, що в ньому не встановлено строку, після закінчення якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед Банком за кредитним договором не є встановленням сторонами строку припинення дії поруки, оскільки суперечить положенням частини 1 статті 251 та частини 1 статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини 4 статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У кредитному договорі кінцевий строк (термін) виконання основного зобов'язання - погашення кредиту чітко визначений - Банк надає позичальнику кредит строком до 14 жовтня 2010 року (п.1.4).

За таких обставин у ПАТ «Комерційний банк «Надра» право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_3 про виконання порушеного зобов'язання боржника ОСОБА_2 щодо повернення кредиту виникло починаючи з 15.10.2010 і діяло протягом наступних шести місяців.

Позивачем не дотримано вимог частини 4 статті 559 ЦК України та пунктів 2.1 - 2.4 договору поруки: до ОСОБА_3 Банком не пред'являлась письмова вимогам про виконання зобов'язань за кредитним договором, а позов до неї як поручителя пред'явлено 23 травня 2011 року, тобто після спливу передбаченого цивільним законодавством шестимісячного строку від дня настання виконання основного зобов'язання за кредитним договором.

Зі змісту статей 559, 598 ЦК України вбачається, що припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати, у зв'язку з чим позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в порядку статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд визнає, що ОСОБА_2 порушив зобов'язання з своєчасного погашення суми боргу за кредитом та сплату процентів, передбачені укладеним у встановленому законом порядку кредитним договором, унаслідок чого утворилась заборгованість. Такі дії відповідача щодо відмови в односторонньому порядку від належного виконання взятих на себе зобов'язань за правочином є неправомірними, тому позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення заборгованості по кредитному договору, пені та інфляційних виплат підлягають задоволенню у визначеному судом розмірі.

У частині 1 статті 625 ЦК України наголошується, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частин 1 і 4 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з частиною 1 статті 598 і статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Зважаючи на те, що виконання спірного кредитного договору відповідачем фактично не здійснено, правовідносини сторін правочину за діючим цивільним законодавством не припиняються і як наслідок - боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а кредитор має право на отримання процентів, неустойки й інших виплат, передбачених договором.

За таких обставин доводи відповідача про неправомірність дій позивача щодо збільшення розміру заборгованості не ґрунтуються на законі, тому судом не приймаються до уваги.

У частині 1 статі 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», на користь якого ухвалено рішення, документально підтверджено відповідним платіжними дорученнями банківської установи сплата при зверненні з позовом до суду: 335,46 грн. судового збору і 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які з урахуванням співвідношення розміру фактично заявлених позивачем вимог (33184,27 грн.) та задоволених судом (30971,19 грн.) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам (93,33%) відповідно в сумі 313,08 грн. та 112,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 14, 204, 251 -253, 256, 258, 509, 524-527, 533, 546, 549, 553-554, 559, 598-599, 610-611, 617, 625- 629, 1054 Цивільного кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором від 15 жовтня 2007 року № 680994/ФО, що утворилась на 19 листопада 2013 року: за основним кредитом - в сумі 15121,45 грн.; по відсоткам за користування кредитними коштами - у сумі 13456,99 грн.; пеня за прострочену сплату нарахованих відсотків - у сумі 1592,99 грн.; інфляція за прострочену оплату кредиту - у сумі 759,10 грн.; інфляція за прострочену оплату відсотків - у сумі 40,66 грн., а у загальному розмірі - 30971 (тридцять тисяч дев'ятсот сімдесят одна) грн. 19 коп.

У задоволенні решти позовних вимог публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 відмовити.

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 15 жовтня 2007 року № 680994/ФО відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» понесені судові витрати: сплачений судовий збір у сумі 313,08 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 112,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: