Справа № 437/15466/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого - судді Бугери О.В.,

при секретарі- Білошицькій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 20 серпня 2012 року вона звернулась до ПП ОСОБА_2 з метою обговорення питань, пов'язаних з виготовленням кухонної меблі. Вибравши найбільш прийнятні зразки для кухні та побачивши їх графічне зображення, позивачка уклала договір купівлі - продажу товару №176 від 20.08.2012 року з відповідачем. Відповідно до умов договору вона повинна була оплатити вартість замовлення в сумі 29 300,00 грн. в два етапи: 70% вартості в день оформлення договору в сумі 15000,00 грн. та 30% після перегляду в цеху перед доставкою в сумі 14300,00 грн. Строк виконання встановлювався сторонами як 30 робочих днів з дня оплати 70% замовлення. Також представником відповідача було здійснено виїзд за місцем установки меблі та виконаний замір кухні, за що позивачкою було сплачено 100 грн. На виконання умов договору позивачкою було сплачено суму 20 000 грн., що підтверджується квитанціями до прибутково - видаткового ордеру. До додаткових послуг відносилась також врізка металевої мийки в сумі 80 грн., врізка варочної поверхні в сумі 80 грн., врізка духової шафи вартістю 80 грн., врізка камінної 150 грн., установка посудомийної машини вартістю 100 грн. на загальну суму 490,00 грн. 13 жовтня 2012 року було оформлено Акт сдачі - приймання виконаних робіт. В цей день позивачка провела остаточний розрахунок з відповідачем на суму 9300,00 грн. Після того, як представниками продавця були доставлені та встановлені меблі, позивачка звернула увагу на те, що присутні царапини на одній із дверцят, відсутній оплачений барний держатель, не відповідає тон з дзеркалами, відсутня полиця на боковому лівому нижньому кутку шафи, позивачка замовляла «корону» на низ, ніша з телевізором потребує допрацювання, плінтус та бортики на меблі встановлені невірно, криво була встановлена плита, невірно встановлена мийка, відсутня розетка для духовки. Позивачка неодноразово зверталась до представників відповідача з метою усунення виявлених недоліків в найближчий час, однак у відповідь отримувала лише обіцянки. 25 квітня 2013 року вона здала претензію в магазин, однак до цього часу недоліки не усунені. Крім того, неправомірними діями відповідача позивачці їй також було спричинено моральну шкоду, яка полягала в душевних стражданнях, які вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача по відношенню до себе та членів її сім'ї, оскільки позивачка виконала всі умови договору, своєчасно провела оплату, повіривши в те, що їй будуть встановлені меблі, про які вона мріяла, однак недобросовісне відношення відповідача до виконання своїх зобов'язань змусили позивачку хвилюватися в правильності вибору продавця, переживати та витрачати час на те, щоб викликати їх до себе для усунення недоліків. Враховуючи те, що зі своїми родичами у позивачки також виникали конфлікти у зв'язку з неякісно виготовленими меблями, всі ці болі та страждання позивачка оцінює в сумі 1500,00 грн. Крім того, позивачка також вимушена була звернутись до адвоката та оплатити його послуги в розмірі 300 грн., які на її думку також підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного позивач просить визнати винним «ПП ОСОБА_2» в порушенні договору №176 від 20.08.2012 року, зобов'язати відповідача ОСОБА_2 за рахунок своїх засобів в свій робочий час усунути в повному обсязі недоліки в результаті виготовлення, доставки та установки меблі за договором №176 від 20.08.2012 року, а саме: усунути невідповідність тон з дзеркалами (само дзеркало синє, зелене, закрите дзеркало на задній поверхні дверці бежевим тоном), установити полиці в боковий нижній лівий куток шкафу, виготовити та встановити «корону» на низ меблі, допрацювати нішу за телевізором, встановити плінтуси та бортики правильно, встановити плиту-мийку, встановити розетку для духовки, стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 1500,00 грн., а також судові витрати, пов'язані з наданням правової допомоги в сумі 300 грн. та судовий збір у повному обсязі.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились, але від представника позивача було надано заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили, клопотань щодо розгляду справи за їх відсутності або про відкладення судового засідання до суду не надавали. Заперечень на позов не надходило. З наданих до матеріалів справи заперечень вбачається, що на думку відповідача, позов є таким, що не відповідає обставинам, відносинам між сторонами, не ґрунтується на положеннях законодавства та в йогозадоволенні має бути відмовлено з наступних підстав. Договором між сторонами передбачено придбання ОСОБА_1 у підприємця ОСОБА_2 матеріалів, виготовлення з них меблів на замовлення та їх складання за місцем використання. Умови договору відповідачем виконано 13.10.2012 року, про що без будь-яких зауважень з боку споживача складено відповідний акт. Перелік вимог позивача щодо комплектності, кольору окремих частин меблів, якості зборки деяких вузлів не є скритим, а відтак заявлені споживачем 25.04.2013 року претензії після того як сплинули терміни для їх пред'явлення, а деякі вимоги, крім вищезазначеного, є надуманими, оскільки не передбачені договором, на графічному ескізі товару ніякої «корони» не передбачено. В позові не наведено жодного доказу про фізичні чи душевні страждання позивача з приводу обставин, що вказані в позові, приведені нею обставини сам на сам не в змозі причинити будь-кому фізичних чи душевних страждань. Тобто за предметом позову підстав для висування вимог про моральну шкоду немає та бути не може, а відповідні вимоги позивача є цілком штучними. Просив врахувати дані заперечення про повне невизнання позову через його безпідставність та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди представника позивача, ухвалює заочне рішення по справі, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши представлені письмові докази, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наведено в ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та Інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайновоі) шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 серпня 2012 року між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі - продажу товару №176 відповідно до специфікації: корпус ДСП, фасади, столєшніца, плінтус, покраска витяжки, ручка, направляюча петля та скло/дзеркало (а.с.6,7).

Відповідно до п.1.1. Договору Продавець реалізує Замовнику меблі згідно технічного розрахунку з фінансовим обґрунтуванням, який є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п.3.2. Договору загальна вартість замовлення (вартість меблів та установка) складає 29300,00 грн.

Відповідно до п.3.3. Договору оплата провадиться в два етапи: 70% вартості в день оформлення договору в сумі 15000,00 грн. та 30% після перегляду в цеху перед доставкою в сумі 14300,00 грн.

Відповідно до п.4.1. Договору строк виконання замовлення 30 робочих днів з дня 70% оплати.

Додатком №3 до договору №176 від 20.08.2012 року встановлювались наступні додаткові послуги: врізка металевої мийки, вартістю 80 грн., врізка варочної поверхні (без підключення), вартістю 80 грн., врізка духової шафи, вартістю 80 грн., установка камінної витяжки, вартістю 150 грн. та установка посудомийної машини (без підключення), вартістю 100 грн. (а.с.9).

Позивачкою було здійснено оплату за договором №176 від 20.08.2012 року в сумі 29 300 (двадцять дев'ять тисяч триста) грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру №176, №176/1, №176/2 та №176/2, що містяться в матеріалах справи (а.с.11).

Відповідно до довідки вбачається, що ОСОБА_1 за виїзд до клієнта для проведення заміру кухні провела оплату ПП ОСОБА_2 в сумі 100 грн. (а.с.10).

Таким чином, між позивачем та відповідачем ПП ОСОБА_2 виникли правовідносини, що випливають з договору побутового підряду по виготовленню кухонних меблів.

Закон покладає на підрядника обов'язок до укладання договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Підрядник зобов'язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення (ст. 868 ЦК України).

Пунктом 2.1., 2.2. Інструкції щодо надання послуг з ремонту та виготовлення меблів від 27.08.2000 р. №20, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.11.2000 р. за №812/5033 встановлено, що приймальник під час оформлення замовлення на виготовлення меблів повинен надати замовнику професійну консультацію та узгодити з ним вироби за зразками - моделями, затвердженими в установленому порядку, або ескізи (рисунки), матеріали, фурнітуру тощо, що підтверджується підписом замовника.

Замовлення на ремонт та виготовлення меблів оформлюється договором (квитанцією).

В судовому засіданні з пояснень позивачки було встановлено, що при замовленні меблів у ПП ОСОБА_2 позивачкою разом з дизайнером Оксаною було оформлено специфікацію, ескізи із зазначенням дизайну та розміру меблів, які містять підпис позивачки, укладено письмовий договір (а.с.8).

Згідно до п.22 ст. Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Як вбачається зі змісту ст.6 вищезазначеного Закону, продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до акту сдачі - приймання виконаних робіт від 13 жовтня 2012 року, вбачається, що роботи по договору №176 від 20.08.2012 року виконані в повному обсязі, готовий виріб прийнятий за кількістю, його комплектність перевірена, претензій немає (а.с.12).

Відповідно до п.5.1 Договору послуги з гарантійного обслуговування надаються на протязі дванадцяти місяців з моменту установки меблі.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк. Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

При пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

Споживач має право пред'явити виробнику (продавцю) вимогу про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного строку. Ця вимога може бути пред'явлена протягом установленого строку служби, а якщо такий не встановлено - протягом десяти років, якщо в товарі було виявлено недоліки (істотні недоліки), допущені з вини виробника. Якщо цю вимогу не задоволено у строки, передбачені частиною дев'ятою цієї статті, споживач має право на свій вибір пред'явити виробникові (продавцеві) інші вимоги, відповідно до частини першої цієї статті.

Також ст.ст.708-709 Цивільного кодексу України та ст.ст.7-8 даного Закону передбачені гарантійні зобов'язання, а саме: «Виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або на етикетці чи в будь-якому іншому документі, що додається до продукції. У разі продажу поштою гарантійний строк обчислюється починаючи від дня передачі товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи складення - від дня їх здійснення. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Продавець/виробник зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги негайно, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом 14-ти днів або за домовленістю сторін. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (14-ти днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі 1% вартості товару.

В судове засідання представник відповідача не з'явився до суду та не надав заперечень та доказів, які б спростовували або підтверджували необґрунтованість вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, що на придбаних меблях містяться недоліки: дверцята подряпані, відсутній оплачений барний держатель, на зразку дверцята з дзеркалами позаду закриті бежевим тоном, а у випадку позивачки дзеркало само синє, зелене, тече мийка, криво встановлена плита, відсутня полиця в боковій нижній лівій шафі, ніша за телевізором потребує допрацюванння, плінтуси та борти встановлені нерівно, що підтверджується фотографіями (а.с.15-20).

Проведення даних робіт передбачене в переліку додаткових послуг, специфікації та графічному зображенні (а.с.7-9).

Позивачка зверталась до відповідача ПП ОСОБА_2 з відповідною претензією від 25.04.2013 року, яка була отримана робітником ПП ОСОБА_2, що не оспорюється відповідачем в своїх запереченнях та підтверджується відміткою про отримання (а.с.13). Однак відповідач до цього часу так і не усунув вказані недоліки.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню: зобов'язати відповідача за рахунок своїх засобів усунути в повному обсязі недоліки в результаті виготовлення, доставки та установки меблі за договором №176 від 20.08.2012 року, а саме: усунути невідповідність тон з дзеркалами (само дзеркало синє, зелене, закрите дзеркало на задній поверхні дверці бежевим тоном), установити полиці в боковий нижній лівий куток шкафу, виготовити та встановити «корону» на низ меблі, допрацювати нішу за телевізором, встановити плінтуси та бортики правильно, встановити плиту-мийку, встановити розетку для духовки.

Як вбачається із матеріалів справи, діями відповідача позивачці було спричинено моральну шкоду, яка полягає у понесених нею душевних стражданнях та порушенні нормальних умов життя, яку вона оцінює у 1500 грн.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом та іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких її родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням її майна.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995р. №4 визначено, що відшкодування моральної шкоди регулюється законодавчими актами, введеними в дію в різні строки, з приводу чого судам рекомендовано встановлювати якими правовими нормами виниклі правовідносини регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання продукції мають право відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Однак позивачкою на протязі судового розгляду не було надано жодного доказу про наявність заподіяної моральної шкоди, не було наведено розрахунок моральної шкоди та критерії, якими вона керувалась при визначенні її розміру. Тому суд вважає у цій частині позовних вимог відмовити, так як вони не знайшли свого підтвердження на протязі судового засідання.

Суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу у розмірі 300 грн., оскільки, відповідно до вимог ст.84 ЦПК України визначено, що витрати, повязані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано до суду копію довідки про оплату нею юридичних послуг адвокату ОСОБА_5 (а.с.14).

Однак суд вважає вказану довідку неналежним доказом, оскільки документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, повинні бути оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки), при цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу) як це має місце в даному випадку.

Документів, що підтверджує статус представника як адвоката або фахівця в галузі права, також позивачем не надано.

Окрім того, витрати на правову допомогу є предметом доказування, а стороною позивача не надано розрахунку витрат та вартості послуг, договору про надання юридичних послуг. Також слід зазначити, що в довідці не зазначено до якого договору вона вчинена.

Таким чином, суду не надано доказів фактичних витрат робочого часу адвокату у галузі права на здійснення консультації та складання позовної заяви, а саме витрати робочого часу є підставою для розрахунку компенсації витрат на правову допомогу в справах відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року N 4191-VI.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 300 грн.

Відповідно до п. 2, 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 121,8 грн. відповідно до ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року з відповідними змінами, ст.ст.16, 23, 698, 708-709, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст.10,60,215-218, 224-229 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 за рахунок своїх засобів в свій робочий час усунути в повному обсязі недоліки в результаті виготовлення, доставки та установки меблі за договором №176 від 20.08.2012 року укладеного з ОСОБА_1, а саме: усунути невідповідність тон з дзеркалами (само дзеркало синє, зелене, закрите дзеркало на задній поверхні дверці бежевим тоном), установити полиці в боковий нижній лівий куток шафи, виготовити та встановити «корону» на низ меблі, допрацювати нішу за телевізором, встановити плінтуси та бортики правильно, встановити плиту-мийку, встановити розетку для духовки.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 121,80 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідач, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: суддя О.В.Бугера