Єдиний унікальний номер 234/16768/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4934/2014
Головуючий в 1 інстанції - Чернобай А.О.
Доповідач: Принцевська В.П.
Категорія 24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Принцевської В.П.,
суддів Янчук Т.О., Ларіної Н.О.
при секретарі Мишко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 25 квітня 2014 року про забезпечення позову та на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 25 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання протиправними дій та визнання недійсним та скасування попередження про припинення енергопостачання,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго». У позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати дії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з приводу направлення ОСОБА_2 попередження про припинення енергопостачання від 29.11.2013 року у зв'язку з несплатою заборгованості згідно рахунку НОМЕР_1 від 27.11.2013 року протиправними та визнання недійсним та скасування попередження про припинення енергопостачання від 29.11.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.09.2011 року між ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та ОСОБА_2 було укладено договір про користування електричною енергією № 230700007Ф за адресою: АДРЕСА_1. 04.12.2013 року позивачем було отримано рахунок НОМЕР_1 від 27.11.2013 року , відповідно до якого зобов'язано сплатити за спожиту енергію кошти у сумі 12 984,18 грн. на користь відповідача. У той же день було отримано попередження від 29.11.2013 року щодо відключення будинку № АДРЕСА_1 у разі не погашення заборгованості за рахунком НОМЕР_1 від 27.11.2013 року. Так як рахунок на сплату за електроенергію було отримано позивачем 4.12.2013 року, то відповідно до п. 27 Правил користування електричною енергією для населення та умов договору позивач до 14.12.2013 року мав би сплатити рахунок добровільно. Та відповідач не раніше 04.01.2014 року мав би направити попередження щодо відключення будинку. У зв'язку з наведеним вважає дії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з надання попередження про припинення енергопостачання на підставі не сплати заборгованості за отриману електроенергію по рахунку НОМЕР_1 від 27.11.2013 року є протиправними, які порушують вимоги договору та мають бути скасованими.
Під час розгляду судом першої інстанції даної справи представник позивача заявив клопотання про забезпечення позову, згідно якого просив зобов'язати ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у особі Краснолиманського РЕМ вчиняти певні дії, а саме: заборонити припиняти енергопостачання за адресою АДРЕСА_1 до закінчення розгляду справи. Крім того, пояснив, що на даний час вже відновлено енергопостачання за зазначеною адресою, оскільки по іншій справі вже забезпечено позов, яким відновлено енергопостачання, тому в частині забезпечення позову про відновлення енергопостачання відпала необхідність, а тому в цій частині він не підтримує заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 25 квітня 2014 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 25 квітня 2014 року відмовлено в задоволенні позову.
З вказаними ухвалою та рішенням не погодився позивач та оскаржив їх в апеляційному порядку. Він посилається на те, що суд не повно з»ясував обставини справи, не звернув увагу на всі його пояснення, докази та постановив ухвалу з порушенням процесуального права, а рішення з порушенням вимог процесуального і матеріального права. Просив скасувати вказані ухвалу та рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.
В судове засідання апелянт не з»явився, повідомлений про час і місце судового засідання судовою повісткою.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційні скарги позивача з наступних підстав.
У відповідності з ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду.
Частиною 1 ст. 152 даного Кодексу передбачено, що позов забезпечується, серед іншого, забороною вчиняти певні дії.
Частиною 3 ст.152 цього Кодексу передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.1 ст. 152 ЦПК України та роз"яснень, які містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"(далі Постанова ), суд має пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідачів, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Виходячи з наведених положень процесуального закону, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Апеляційний суд перевірив доводи апелянта щодо ухвали суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову та дійшов висновку, що ці доводи є безпідставними, оскільки суд першої інстанції правильно встановив, що предметом позову позивача є визнання дій ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з приводу направлення ОСОБА_2 попередження про припинення енергопостачання від 29.11.2013 року у зв'язку з несплатою заборгованості згідно рахунку НОМЕР_1 від 27.11.2013 року протиправними та визнання недійсним та скасування попередження про припинення енергопостачання від 29.11.2013 року.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявник не навів в заяві та в судовому засіданні, яким чином невжиття зазначеного виду забезпечення позову зробить неможливим виконання в майбутньому рішення про задоволення позову ОСОБА_1, оскільки при повному задоволенні позовних вимог, вони не потребують примусового виконання. Крім того, оскільки предмет позову не стосується правомірності відключення енергопостачання, то вид забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, не відповідає позовним вимогам, а тому в задоволені заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
Також апеляційний суд перевірив доводи апелянта щодо рішення суду першої інстанції та дійшов висновку, що вони також є безпідставними, оскільки відповідно до ч. З ст. 10, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Судом правильно встановлено, що 12.09.2011 року між ОСОБА_2 та ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» був укладений договір про користування електричною енергією № 230700007Ф, згідно якого енергопостачальник бере на себе зобов'язання надійно постачати споживачеві електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Краматорського міського суду від 29.12.2012 року встановлено, що 25.04.1996 року ОСОБА_1 придбала недобудований будинок за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно п. 16 договору про користування електричною енергією № 230700007Ф від 12.09.2011 року оплата за електричну енергію здійснюється відповідно до показань приладу обліку за діючими тарифами для населення по рахункам не пізніше 10 числа наступного місяця.
Згідно рахунку НОМЕР_1 від 27.11.2013 року за користування електроенергією за адресою: АДРЕСА_1 за період часу з 7.10.2013 року по 15.11.2013 року нарахована сума у розмірі 12 984 грн. 18 коп.
Попередженням про відключення від енергопостачання від 29.11.2013 року відповідач повідомив ОСОБА_2 про відключення від енергопостачання у разі несплати заборгованості у сумі 12 984 грн. 18 коп.
Правовідносини сторін урегульовані Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 з подальшими змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 27 Правил користування електричною енергією у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії.
Звертаючись до суду, позивач просить визнати дії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з приводу направлення ОСОБА_2 попередження про припинення енергопостачання від 29.11.2013 року у зв'язку з несплатою заборгованості згідно рахунку НОМЕР_1 від 29.11.2013 року протиправними та визнати недійсним та скасувати попередження про припинення енергопостачання від 29.11.2013 року.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно до ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально- правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно ст. 16 цього Кодексу, може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право: відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Виходячи із змісту положень ст. 16 ЦК України, заявлена позивачем вимога «визнати дії з приводу направлення попередження про припинення енергопостачання протиправними» не може бути способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів в цьому випадку, оскільки ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» не є органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, виключно дії яких можуть бути визнанні незаконними. Попередження про припинення енергопостачання не є актом ненормативного характеру та видане органом юридичної особи, а не державним органом чи органом місцевого самоврядування, виключно акти яких підлягають оскарженню.
Визнання недійсним та скасування попередження про відключення від енергопостачання, як спосіб захисту цивільного права та інтересу, діючим законодавством не передбачено.
Оскаржуване позивачем попередження може бути визнано в якості доказів при вирішенні іншого спору, де б оспорювались дії, рішення, які є обов'язковими до виконання, зокрема при визнанні дій відповідача щодо відключення від енергопостачання неправомірними та відшкодування шкоди, при вирішенні яких суд зобов'язаний буде дати оцінку вказаному попередженню та нарахованим фінансовим санкціям. Проте таких позовних вимог ніхто зі сторін не заявляв, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Статтею 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 25 квітня 2014 року про забезпечення позову та рішення Краматорського міського суду Донецької області від 25 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в момент проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Судді: