Єдиний унікальний номер 234/16630/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3805/2014
Головуючий у 1 інстанції Клімов В.В.
Доповідач Іванова А.П.
Категорія: 46
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді ЛІСОВОГО О.О.,
суддів: КІЯНОВОЇ С.В., ІВАНОВОЇ А.П.,
при секретарі Доброрез А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 березня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - виконавчий комітет Краматорської міської ради, управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 19 березня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - виконавчий комітет Краматорської міської ради, управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неправомірно застосував ст.168 ЖК України, яка регулює відносини в приміщеннях приватного фонду. Крім того, судом не прийнято до уваги, що відповідно до акту про не проживання відповідач зареєстрований, але не проживає з березня 2008 року за спірною адресою, зазначене підтвердили також свідки. Відповідач навіть не зміг пояснити, які саме його речі знаходяться в спірній квартирі. Судом першої інстанції не з'ясовувались належним чином причини відсутності відповідача у спірній квартирі. Відповідач, в свою чергу не надав доказів, які б свідчили про те, що позивачем вчинились перешкоди у користуванні квартирою. Отже, відповідач не звертався до Краматорської міськради із заявою про продовження строку з поважних причин, із зазначенням причини, а також не звертався до суду з відповідною заявою про продовження такого строку, не вказав жодних обставин не проживання в квартирі позивача протягом строку, починаючи з 2008 року, а натомість, навпаки стверджував, що у нього немає ключів. Відповідач не сплачує комунальні послуги, фактично проживає зі іншою адресою.
Позивач ОСОБА_1, звернувшись з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зазначив, що в квартирі АДРЕСА_1, яка є комунальною власністю Краматорської міської ради, зареєстрований відповідач, який є його сином. З березня 2008 року відповідач не проживає в квартирі, відповідач проживає за іншою адресою: АДРЕСА_2. Речей відповідача в спірній квартирі немає, замки на вхідних дверях не замінені. Комунальні послуги відповідач не сплачує. Реєстрація відповідача в спірній квартирі та його відсутність протягом тривалого часу позбавляє позивача можливості оформити субсидію, приватизувати житло.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 85, 86, 87, 89-90 зворот).
Представники третіх осіб до судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.82, 89), представником третьої особи виконавчого комітету Краматорської міської ради надано заяву про розгляд справи без його участі.
Згідно ч.2 ст.305 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача ОСОБА_1, який просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідача було зареєстровано у квартирі на законних підставах, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову, дані про попередження відповідача про розірвання договору найму відповідно до діючого законодавства за три місяці в матеріалах справи відсутні.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення виконкому міської ради народних депутатів м.Краматорська № 220 від 20.05.1987 року ОСОБА_1 виданий ордер на право зайняття житлового приміщення площею 39кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на склад родини із чотирьох осіб (а.с. 6).
Згідно довідки про склад родини ОСББ «Добробут» від 13.11.2013 року № 151 за адресою АДРЕСА_1 проживають позивач ОСОБА_1, дружина позивача ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 (а.с. 7).
Актом про не проживання ОСББ «Добробут» від 11.11.2013 року встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 однак з березня 2008 року по теперішній час не проживає за зазначеною адресою (а.с. 8).
Відповідно до ст.58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Статтею 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Згідно вимог ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до абз.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Суд може продовжити пропущений строк у разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо).
Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, в зв'язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Частиною 4 ст.60 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, з урахуванням вище встановлених обставин справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості потрапити в спірну квартиру, або здійснення спроб вселитись в спірне жиле приміщення, як і не надав доказів утримання або відмови позивача у прийнятті участі відповідача в утриманні спірного жилого приміщення.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції помилково застосував до виниклих правовідносин положення ст.168 ЖК України, яка регулює правовідносини в сфері користування жилим приміщенням в будинках приватного житлового фонду, не врахував, що відповідач ОСОБА_2 був відсутнім у спірному приміщенні у встановлені законом строки без поважних причин, доказів щодо вчинення йому з боку ОСОБА_1 перешкод у користування житлом ним суду також не надано.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Таким чином рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову підлягає скасуванню як таке, що не відповідає вимогам ст.309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 березня 2014 року - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - виконавчий комітет Краматорської міської ради, управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, 1980 року народження, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: