Єдиний унікальний номер 244/2664/13-к Номер провадження 11-кп/775/460/2014
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Головуючий в суді
Категорія: ст. 296 ч. 3 1-ої інстанції: Варнавська Л.О.
КК України Доповідач: Кондаков Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
24 лютого 2014 р. Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Кондакова Г.В.
суддів Половинкіна Б.О.,
Парфенюка С.В.
при секретарі Плющ А.С.
за участю прокурора Панащука А.Я.
виправданого ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальне провадження №12012050520000304 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Сніжнянського міського суду Донецької області від 12 грудня 2013 р., яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Покровське, Артемівського району, Донецької області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
виправданий за ст. 296 ч. 3 КК України за відсутністю в його діянні складу даного кримінального правопорушення.
Цим же вироком
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Сніжне, Донецької області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2
засуджений за ст. 296 ч. 3 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням на 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
При розгляді даної справи в апеляційному порядку колегією суддів, -
встановлено:
Відповідно до вироку 16 грудня 2012 р., приблизно о 2 год., ОСОБА_5, спільно із особою, матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження, перебував в приміщенні закусочної «ІНФОРМАЦІЯ_4», розташованої за адресою: АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_6, де діючи з хуліганських мотивів, спільно із вказаною особою з особливою зухвалістю, з метою надання активного опору громадянам, які припиняли їх хуліганські дії, із застосуванням фізичної сили, влаштували бійку з охоронцями закусочної - ОСОБА_7, ОСОБА_4 і ОСОБА_8, в ході якої нанесли останнім удари руками в голову та по іншим частинам тіла, в результаті чого, від спільних протиправних дій ОСОБА_5 та особи, матеріали у відношенні якого виділені в окреме провадження, потерпілим ОСОБА_8 і ОСОБА_7 було завдано фізичного болю.
Таким чином, в результаті спільних хуліганських протиправних дій ОСОБА_5 та особи, матеріали у відношенні якого виділені в окреме провадження, які діяли узгоджено між собою, групою осіб, був грубо порушений громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася в умисному заподіянні потерпілим ОСОБА_7 і ОСОБА_8 фізичного болю та були пов'язані з наданням опору громадянам, які припиняли їх хуліганські дії.
Цим же вироком ОСОБА_3 виправдний за відсутністю у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 3 КК, при обставинах вказаних у вироку, за яких було засуджено ОСОБА_5.
Прокурор в апеляційній скарзі просить вирок в частині виправдання ОСОБА_3, у зв'язку з істотним порушенням судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження - скасувати, провести нове слідство по суті за матеріалами провадження, та за наслідками розгляду постановити новий вирок, яким ОСОБА_3 визнати винним, в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 3 КК та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК звільнити його від відбування покарання строком на 1 рік.
Вказує на те, що визнавши у мотивувальній частині вироку відеозапис подій, наданий потерпілою ОСОБА_6, недопустимим доказом, взагалі не повинен був приймати його як доказ невинуватості чи винуватості обвинувачених. Однак, не дивлячись на це, суд врахував даний відеозапис, як доказ невинуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_3, у зв'язку з чим, вважає це неприпустимим.
Також вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена показами потерпілого ОСОБА_8, який зазначив, що ОСОБА_3 приєднавшись до осіб, що билися, притиснув його до стіни, тим самим не дав змогу потерпілому припинити протиправні дії ОСОБА_5.
Крім того, вказує, що суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку зазначив, що інші докази, надані стороною обвинувачення, не підтверджують провину обвинуваченого ОСОБА_3, при цьому судом не зазначено, про які докази йде мова, та з яких причин, суд їх не приймає до уваги.
Звертає увагу на те, що судом першої інстанції був досліджений протоколом огляду місця події від 01.03.2013 р. з фото таблицею, однак належної оцінки даному протоколу суд не дав.
Апеляційна скарга у відношенні ОСОБА_5 не приносилась.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи своєї скарги, виправданого ОСОБА_3 про законність прийнятого рішення, потерпілого про непричетність ОСОБА_3 до злочину, колегія суддів, перевіривши матеріали провадження й обговоривши доводи, викладені в апеляції, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, а вирок зміні за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі відсутності в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
Виправдовуючи ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, суд першої інстанції виходив з того, що жоден з потерпілих, свідків в судовому засіданні не вказали на дії ОСОБА_3, які б могли кваліфікуватися як хуліганські. Навпаки, потерпілий ОСОБА_8 стверджував, що останній допомагав йому розбороняти тих хто бився, і що пошкодив майно. Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 зазначали, що бачили ОСОБА_3 на місці події, але не бачили, щоб той вчиняв хуліганські дії. А потерпілий ОСОБА_4 стверджував, що хуліганські дії були вчинені ОСОБА_5.
Найбільш детальні показання щодо встановлених подій дав потерпілий ОСОБА_8. Він зазначив, що ОСОБА_3 на місці події з'явився, вже після бійки між ОСОБА_5 та охоронцями, а потім допомагав їм рознімати інших, при цьому не вказував, що саме ОСОБА_3 вчиняв хуліганські дії.
Крім того, судом першої інстанції були взяті до уваги покази ОСОБА_3, про те, що він разом із Сіпаковим, виходячи із закусочної побачив ОСОБА_5, на якого напали охоронці, він розбороняв бійку, щоб не били ОСОБА_5.
Давши аналіз цим даним, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, про відсутність в діяннях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 296 КК.
Доводи прокурора про те, що судом першої інстанції не дано належної оцінки протоколу огляду місця події від 1 березня 2013 р. не знайшли свого підтвердження, оскільки, судом вищевказаний протокол не досліджувався, та на нього, як на доказ невинуватості ОСОБА_3, він не посилався.
Крім того, суд, виправдовуючи ОСОБА_3 послався на відеозапис, наданий потерпілою ОСОБА_6 і врахував його, як доказ невинуватості ОСОБА_3.
Разом з тим, вказаний відеозапис суд в якості доказу невинуватості ОСОБА_3 відповідно до ст. 290 КПК визнав не допустимим доказом.
Колегія суддів, приходить до висновку про обґрунтованість доводів прокурора в даній частині, У зв'язку з чим, вважає, що вирок підлягає зміні, з виключенням посилання суду на відеозапис, як на доказ невинуватості ОСОБА_3, оскільки його не було відкрито на відповідній стадії.
В решті колегія вирок знаходить обґрунтованим, підстав вважати його незаконним не знаходить.
Істотні порушення процесуального закону, які б свідчили про безумовне скасування вироку, по справі не встановлені.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 407, 408, 419 КПК України колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Сніжнянського міського суду Донецької області від 12 грудня 2013 р. відносно ОСОБА_3 - змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку посилання про визнання «СD-диску» з відеозаписом наданим потерпілою ОСОБА_6, як на речовий доказ.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали.
Судді: