Єдиний унікальний номер 234/13859/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4262/2014
Єдиний унікальний номер: 234/13859/13ц
Номер провадження: 22ц-775/4262/14
Категорія 46
Головуючий в першій інстанції - Кравченко О.Ю.
Доповідач - Супрун М.Ю.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Супрун М.Ю.
суддів Алексєєва А.В., Гапонова А.В.
при секретарі Сачко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Краматорської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуками, визнання способу участі у вихованні онуків та надання дозволу на виїзд за кордон без згоди та супроводу матері,
за апеляційною скаргою ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 02 квітня 2014 року,-
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 02 квітня 2014 року вищезазначений позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з онуками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановлено наступні способи участі ОСОБА_2 у вихованні малолітніх онучок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1: - під час навчального процесу - другу або третю неділю місяця з 10 год. до 18 год. за місцем проживання дітей або в загальнодоступних громадських місцях; - під час шкільних канікул - кожні другі чи треті вихідні місяця за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 з 10 год. суботи до 18 год. неділі, з обов'язком забирати дітей з місця проживання матері та повернення дітей до їх місця проживання з матір'ю; - необмежене спілкування з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 засобами телефонного, поштового електронного та іншими засобами зв'язку.
З вказаним рішенням не погодилась позивач ОСОБА_2 та її представником ОСОБА_4 була подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, він просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що є помилковим висновок суду першої інстанції про те що рішенням суду дозволяється разовий виїзд дитини за кордон і для кожної наступної короткострокової поїздки необхідно отримання нового рішення. Також апелянт послався на те, що суд не дав належної оцінки доказам по справі, а саме необґрунтовано базував своє рішення на висновках психологічного дослідження, які є припущеннями.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.
Представник третьої особи в судове засідання апеляційного суду також не з'явився, згідно заяви, просив справу розглянути за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із того, що відповідач чинить позивачу перешкоди в спілкуванні з онуками, у зв'язку з чим визначив останній способи участі у вихованні і спілкуванні з дітьми.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову в частині надання дозволу на виїзд на відпочинок онуків без згоди матері, суд дійшов висновку щодо його необґрунтованості.
Зазначені висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до вимог ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Згідно зі ст. 263 СК України, спір щодо участі, зокрема, баби у вихованні дитини вирішується судом відповідно до вимог ст. 159 цього Кодексу.
Так, частиною другої ст. 159 СК передбачено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Судом першої інстанції при вирішенні справи встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньок ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.61-62). Після припинення шлюбних відносин між батьками діти мешкають з матір'ю
Позивач ОСОБА_2 є бабою малолітніх дітей та матір'ю ОСОБА_7, проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с.4-8), працює, де характеризується позитивно. (а.с.10)
Встановлено, що відповідач перешкоджає у здійсненні позивачем своїх прав щодо виховання внуків, а тому ОСОБА_2 обґрунтовано звернулась до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про встановлення способу спілкування позивача із онуками правильно визначив характер спірних правовідносин, правові норми, що їх регулюють, та з урахуванням інтересів дітей, бажання і можливостей баби, визначив такі способи участі позивача у вихованні дітей та спілкуванні з ними, які не зашкодять їм, а навпаки, відповідатиме можливості дітей в повній мірі сприймати піклування баби про їх здоров'я, фізичний та духовний розвиток.
При цьому суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 19 СК України розглянув спір за участю органу опіки та піклування, який надав письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дітей, баби, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно зазначеного висновку, орган опіки та піклування Краматорської міської ради вважає за можливе визначити способи участі баби ОСОБА_2 у виховані малолітніх онучок ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, наступним чином: під час навчального процесу - другу або третю неділю місяця з 10.00 год. до 18.00 год. за місцем проживання дітей або в загальнодоступних громадських місцях; під час шкільних канікул - кожні другі чи треті вихідні місяця за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 з 10 год. суботи до 18 год. неділі, а також забезпечити їй необмежене спілкування з дітьми засобами телефонного, поштового електронного та інших засобів зв'язку. (а.с.49-51).
Крім того, відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в України громадян України", оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Проїзний документ дитини видається органами внутрішніх справ за місцем проживання дитини. Проїзний документ на дитину оформляється терміном на три роки або до досягнення нею 18-річного віку.
Згідно із п. 1 п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску.
Встановлюючи обмеження права дитини на виїзд за межі України, законодавець виходив із презумпції розумності й добросовісності дій учасників цивільних правовідносин. Тобто, за умови добросовісності й розумності баби, діда можна дійти висновку, що немайновому праву дитини на виїзд за межі України з бабою, дідом кореспондує суб`єктивний цивільний обов`язок батьків надати нотаріально посвідчену згоду на виїзд дитини.
Крім цього, статтею 272 ЦК України передбачено, що особисті немайнові права здійснюються батьками в інтересах малолітніх дітей.
Сімейне законодавство виходить із принципу переважного право батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Згідно статті 155 СК України визначає, що здійснення батьками своїх прав по виконанню обов`язків мають ґрунтуватися на повній повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Таким чином, законодавством визначено права та обов`язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними.
Як встановлено у судовому засіданні, мати дітей - відповідач ОСОБА_3 не дає згоди на виїзд за кордон дітей ОСОБА_2та ОСОБА_5 з бабою ОСОБА_2
У судовому засіданні позивачем не надані докази необхідності виїзду дітей на відпочинок за кордон, наявність відповідного запрошення, медичні рекомендації тощо.
Крім того, надання судом дозволу на виїзд дітей віком дев'яти та семи років за межі України без зазначення певного часу, маршруту та умов проживання та пересування дітей по країні суд вважає неприпустимим.
Також суд не може надавати дозвіл на виїзд дітей на майбутнє, в даному випадку до досягнення дітьми шістнадцятирічного віку, оскільки обставини, які суд враховує при вирішенні такого питання, згодом можуть змінитись.
При вирішення питання про надання дозволу на виїзд дітей за кордон, суд першої інстанції правильно прийняв до уваги висновок психологічного дослідження малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_2, оскільки відповідно до вимог ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зазначеного висновку, між дитиною ОСОБА_6 та її матір'ю встановлений тісний психоемоційний зв'язок, а також враховуючи вік дитини та прив'язаність до старшої сестри, можливо допустити, що розлучення з матір'ю та сестрою може несприятливо відобразитися на психоемоційному стані дитини. Виходячи з висновків діагностики, можливо передбачити, що будь-які зміни звичайної обстановки можуть негативно сказатися на психоемоційному стані ОСОБА_5, враховуючи її особливості психіки. (а.с.58-59).
Таким чином, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що підстави для задоволення позову ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд за кордон без згоди та супроводу матері неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_5 до досягнення ними шістнадцятиріччя, відсутні.
. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду, обґрунтовано викладені в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. При вирішенні даної справи судом першої інстанції правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід відхилити і залишити оскаржуване рішення суду першої інстанцій без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 02 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді