Єдиний унікальний номер 262/1261/14-ц Номер провадження 22-ц/775/4656/2014
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючої судді Могутової Н.Г.
Суддів Краснощокової Н.С.
Мірута О.А.
При секретарі Папченко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 08 квітня 2014 року по справі за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
Представник відповідача ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2,. звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 08 квітня 2014 року, яким позовна заява ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволена: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті за отриману теплову енергію за період з 01 вересня 2008 року по 01 квітня 2010 року в сумі 2 643 грн. 63 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього 2 673 грн. 63 коп. Відповідач звільнена від сплати судового збору.
Представник відповідача ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду, оскільки воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Вважає, що суд при розгляді справи необгрунтовано дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем існували договорні відносини. Згідно Договору №7100 щодо поставки теплової енергії, споживачем послуг позивача є не відповідач, а КП «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька», тому, оскільки відповідач не є стороною вказаного договру, то, відповідно, не може нести яких-небудь обов»язків. До того ж, суд невірно дійшов висновку, що позивач обосновано здійснив залік поточних платежів відповідача в рахунок старої заборгованості, оскільки позивач вносив плату на свій розсуд, бо договірних обов»язків у нього перед відповідачем не існувало. Крім того, згідно наданого позивачем витягу з особистого рахунку віповідача вказано, що станом на 01 вересня 2008 року існує заборгованість в сумі 2 641 грн. 91 коп., з 01 вересня 2008 року по 01 квітня 2010 року заборгованість відсутня. Надана відповідачем копія Постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження не має юридичної сили, більше того, відповідачу не було відомо про наявність рішення суду від 17 грудня 20008 року по справі №2-7608 про стягнення заборгованості. Крім того, відповідач не зобов»язаний був зберігати квітанції про оплату комунальних послуг за термін з 01 вересня 2008 року по 01 квітня 2010 року, термін зберігання яких дорівнює трьом рокам.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обгрунтованим.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 27 жовтня 2005 року.
ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» є постачальником послуги з теплопостачання до вказаної квартири згідно договору №7100 від 01 червня 2007 року, укладеним між ККП ДМР «Донецькміськтепломережа» та КП КК Пролетарського району м. Донецька на поставку теплової енергії.
Відповідач своєчасно не сплачує вартість послуг з теплопостачання.
Відповідно до розрахунку заборгованості за комунальні послуги сума заборгованості за період з 01 вересня 2008 року по 01 квітня 2010 року складає 2643 грн. 63 коп.
04 червня 2010 року ККП ДМР «Донецькміськтепломережа» звернулось до Пролетарського районного суду м. Донецька з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті за отриману теплову енергію в сумі 2643 грн. 63 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Заочним рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 22 червня 2010 року позов ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволений повністю.
03 лютого 2014 року представник відповідача ОСОБА_3 подав до Пролетарського районного суду м. Донецька заяву про перегляд заочного рішення від 22 червня 2010 року.
Ухвалою Пролетарського районного суду м. Донецька від 26 лютого 2014 року заява ОСОБА_3, який діє від імені ОСОБА_2 задоволена, заочне рішення по справі №2-3967/10 від 22 червня 2010 року скасовано.
Згідно рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 17 грудня 2008 року позов ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволений в повному обсязі: стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості за надання послуг з теплопостачання за період 01 лютого 2007 року по 01 вересня 2008 року в сумі 2 641 грн. 91 коп.; стягнуто суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. та судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн.
На виконання вказаного рішення був виданий виконавчий лист, провадження по якому закінчено постановою державного виконавця від 08 січня 2009 року у зв'язку з тим, що сума боргу сплачена згідно довідки стягувача №1196.
Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 08 квітня 2014 року позовна заява ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволена: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті за отриману теплову енергію за період з 01 вересня 2008 року по 01 квітня 2010 року в сумі 2 643 грн. 63 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього 2 673 грн. 63 коп. При ухваленні рішення суд виходив з того, що в період з вересня 2008 року відповідач періодично здійснювала платежі теплопостачальній організації, однак дані платежі були сплачені на погашення заборгованості за рішенням суду від 17 грудня 2008 року, оскільки нараховані щомісячно суми ОСОБА_2 не сплачувались, квитанції із зазначенням призначення платежу у відповідача відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно зі ст. 20 ч.2 п.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов»язаний сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.19 ч.6 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що обов»язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а обов»язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та мовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання. Сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги. Крім того, згідно ст. 218 ч.1 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 17 грудня 2008 року з ОСОБА_2 на користь ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» стягнуто суму заборгованості за надання послуг з теплопостачання за період 01 лютого 2007 року по 01 вересня 2008 року в сумі 2 641 грн. 91 коп.
Виконавче провадження по виконанню вказаного рішення закрито постановою державного виконавця від 08 січня 2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплачувала отримані послуги з теплопостачання, в зв»язку з чим за період з 01 вересня 2008 року по 01 квітня 2010 року виникла заборгованість у розмірі 2643 грн. 63 коп.
Відповідачем не було надано до суду переконливих доказів про відсутність вказаної заборгованості, не надані документи на підтвердження її оплати.
Сума заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком (а.с.41).
За таких обставин судом першої інстанції зроблено правильний висновок про наявність такої заборгованості та обов»язок відповідача як споживача наданої послуги сплатити суму заборгованості.
Щодо доводів апеляційної скарги представника відповідача про відсутність між ОСОБА_2 та ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» договірних відносин, то відповідно до ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
Судом було встановлено наявність договірних відносин на постачання теплової енергії між позивачем та КП КК Пролетарського району м. Донецька, а відповідач є споживачем вказаних послуг, яка отримала розрахункову книжку та не заперечує проти отримання вказаних послуг, що свідчить про фактичне укладання договору та про наявність договірних відносин.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку що суми періодичного платежу були сплачені ОСОБА_2 на погашення заборгованості за рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 17 грудня 2008 року. Висновок про наявність заборгованості за спірний період не спростований.
Висновок суду грунтується на доказах, які повно, всебічно і об»єктивно перевірені в судовому засіданні і законні.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що неправильне застосування норм матеріального чи процесуального закону призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Судом першої інстанції повно та всебічно з»ясовані усі обставини по справі, зібрані докази, дана належна правова оцінка і суд обгрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не має.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 08 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпесередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: