Справа № 427/10524/13-ц
Провадження № 2/427/388/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
10.06.2014 року
Свердловський міський суд, Луганської області у складі:
головуючого судді Колтун В.А.
при секретарі Дашкіній О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Свердловськ справу за позовом Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозапезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, де в обґрунтування заявлених вимог вказує, що Луганське обласне комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство Луганськтеплокомуненерго» (далі ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго») є об'єктом спільної ласності територіальних громад області, управління яким здійснює Луганська обласна рада згідно рішення Луганської обласної ради від 21.08.2003 № 9/31.
Відповідно до Договору від 21.08.2008 (надалі Договір) ЛОКСТП Луганськтеплокомуненерго» (далі - Позивач) надав ОСОБА_1 (далі -відповідач), як абоненту, розстрочку з погашення заборгованості, яка виникла станом на 1.08.2008 у сумі 1558,65 грн.
Згідно графіку погашення заборгованості за надані послуги теплопостачання, вказаного у п.п. .3., 1.4. Договору, Відповідач зобов'язався погасити вказану заборгованість до 29 лютого 2010 року та здійснювати оплату щомісячно у розмірі не менш ніж 74,00 грн.
Станом на 01.11.2013 заборгованість Боржника за надані послуги теплопостачання складає: 388,65 грн.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.І ст.530 Цивільного кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для ;иконання сторонами.
Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Проте Відповідач не виконував свої обв'язки у повному обсязі, у зв'язку з чим утворився борг та було порушено п.1.1 вищевказаного договору.
Враховуючи вищевикладене, Позивач змушений нарахувати Відповідачу суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми згідно п.2 ст.625 Цивільного кодексу України, а саме, інфляційні нарахування - 75, 17 грн., 3 % річних - 47, 73 грн.
Також, відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, у випадку порушення боржником своїх обов'язків нараховується пеня, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозапезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» заборгованість за теплопостачання у сумі 511,56 грн, судовий збір в сумі 229,40 грн.
В судове засідання представник позивача спеціалізованого теплозапезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» надала заяву, у якій просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує.
В судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з'явилася, про розгляд справи належним чином була повідомлена, про що свідчать повідомлення в матеріалах справи. Причину неявки суду не повідомила. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст.67,68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги). Плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вноситься щомісяця в строки, встановлені КМ України.
У судовому засіданні достовірно встановлено, що сторони між собою перебували у договірних відносинах по наданню послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання, які регулюються вимогами ЦК України, Законом України «Про теплопостачання»і «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими наказом Міністерства енергетики і електрифікації СРСР від 06.12.1981р. №310, та, саме, на відповідача відкритий особовий рахунок НОМЕР_1 та відповідач користувався наданими позивачем послугами, періодично сплачуючи їх вартість.
Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Зазначені правовідносини випливають з договірних зобов'язань, а у відповідності зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться. Тобто відповідач порушила права позивача, оскільки добровільно заборгованість за надані послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання не сплачувала, у зв'язку з чим станом на 01.04.2013р. утворилась заборгованість за надані послуги у розмірі 511,56 грн, яка складається з наступного: 388,65 грн.,- сума основного боргу, що підтверджується довідкою Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозапезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомунененрго» по особистому рахунку НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, 75,17 грн. - інфляційні нарахування у період з вересня 2009 року по жовтень 2013 року, 47,73 грн. 3 % річних у період з жовтня 2009 року по жовтень 2013 року.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.257 ЦК України загальний строк позовної давності встановлений у три роки, вимогами ст.258 ч.2 п.1 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність в один рік. Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, такої заяви відповідачем до суду не надавалося, у зв'язку з чим суд вважає стягнути з відповідача суму збитку за весь час її утворення без застосування строків позовної давності.
Крім того відповідно до вимог ст.264 ЦК України перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, та після переривання перебіг позовної давності починається заново. Суд вважає, що строки позовної давності при зверненні з зазначеним позовом до суду не порушені, оскільки останній платіж відповідачем здійснено у серпні 2012 року (а.с. 13), а 11.12.2013р. позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення суми заборгованості.
Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 229,40 грн, оскільки внаслідок неправомірних дій відповідача позивач змушений звертатися до суду для захисту порушеного права та нести матеріальні витрати.
На підставі ст.ст.1048-1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10-15,60,212-215,223,224-233,294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» (п/р 26002301148199 в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948, код ЄДРПОУ 03340529) заборгованість за надані послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання у розмірі 511,56 грн, сплачену суму судового збору у розмірі 229,40 грн, а всього на загальну суму 740,96 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд.
Головуючий Колтун В.А.