Єдиний унікальний номер 217/2329/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4763/2014
Єдиний унікальний номер: 217/2329/13ц
Номер провадження: 22ц-775/4763/14
Категорія 50
Головуючий в першій інстанції - Соболєва І.П.
Доповідач - Супрун М.Ю.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Маширо О.П.,
суддів Супрун М.Ю., Жарової Ю.І.,
при секретарі Руденко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5, на рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 05 грудня 2013 року,-
В С Т А Н О В И В :
В жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він є пенсіонером та отримує мінімальну пенсію, йому бракує коштів на придбання ліків та забезпечення себе всім необхідним, а відповідач по справі, який є його сином, може надавати йому матеріальну допомогу, оскільки працює і отримує стабільну заробітну плату. Просив стягнути з відповідача на його користь аліменти на його утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів щомісяця.
Рішенням Авдіївського міського суду Донецької області від 05 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на його утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів його доходів щомісяця, починаючи з 02 жовтня 2013 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
З вказаним рішенням не погодилась ОСОБА_5 та її представником ОСОБА_4 було подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вона просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити. При цьому посилалась на те, що оскаржуване рішення зачіпає права та інтереси ОСОБА_5, оскільки може в подальшому вплинути на розмір аліментів, стягнутих рішенням Авдіївського міського суду Донецької області від 24 червня 2010 року на її користь з відповідача на утримання доньки Поліни.
Сторони та апелянт у судове засіданні не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_4, діюча за довіреністю, згідно листа просила справу розглянути за її відсутності, апеляційну скаргу задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційне провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
За змістом ч.1 ст.292 ЦПК України, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
Отже, зазначені особи можуть подати апеляційну скаргу, якщо рішенням суду безпосередньо вирішено питання про їх права або про їх обов'язки. Тому, за загальним правилом, у цих осіб відсутні правові підстави для апеляційного оскарження рішень суду, які в майбутньому лише можуть вплинути на права та обов'язки осіб, які не залучались до справи. Іншими словами, особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права або обов'язки цих осіб.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 8 постанови від 24.10.2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.
З матеріалів справи вбачається, що апелянт ОСОБА_5 участі у справі не брала, питання про її права та обов'язки суд першої інстанції не вирішував.
При цьому апеляційний суд зазначає, що обов'язок повнолітніх дітей утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, існує незалежно від ухвалення про стягнення аліментів рішення суду. Також незалежно від існування такого рішення, при визначенні розміру аліментів на утримання батьком своєї неповнолітньої дитини враховується наявність у платника непрацездатних родичів (батьків).
Таким чином, апеляційний суд вважає, що апелянт ОСОБА_5 не має будь-якого правового стосунку до спірних правовідносин, а тому відповідно до ст. 292 ЦПК України не належить до числа осіб, які мають право на апеляційне оскарження рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 05 грудня 2013 року.
За таких обставин, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_5, слід закрити.
Керуючись ст. 292, ч.3 ст.297 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5 на рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 05 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: