Єдиний унікальний номер 250/4247/13-ц Номер провадження 22-ц/775/5184/2014
Головуючий у 1 інстанції: Гаврилюк О.І.
Категорія: 27 Доповідач: Лісовий О.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого ЛІСОВОГО О.О.,
Суддів: ЛАРІНОЇ Н.О., КІЯНОВОЇ С.В.
При секретарі ДОБРОРЕЗ А.А., КІПРІК Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2
на рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 16 травня 2014 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 16 травня 2014 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» /далі Банк/ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 292 грн. 34 коп., а також судовий збір у розмірі 229,40 грн.
У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким закрити провадження по справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, в обґрунтування доводів апеляційної скарги, зазначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена позовна давність в один рік, кредитний договір був укладений 30.05.2007 року, а позовна заява була подана до суду 13.11.2013 року, тобто більше ніж через шість років.
Також вказує, що рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 27.06. 2008 року вже була розглянута позовна заява Банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за цим же кредитним договором, тому вважає що суд повинен був застосувати п.2 ч.1. ст. 205 ЦПК України та закрити провадження у справі.
Заслухавши доповідача, відповідачку ОСОБА_1 та її представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, представника Банку, який просив рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає зміні, з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позову Банку, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України за таких підстав:
Відповідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти / кредит/ у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судом першої інстанції обставин, 30 травня 2007 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № КТXRRX13124976, згідно з умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 2 365,00 грн., зі сплатою 12 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим строком повернення 30.05.2008 року включно. (а.с.4-8).
ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконує має заборгованість.
Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про наявність заборгованості за кредитним договором між сторонами, однак розмір заборгованості суд визначив не врахувавши всі обставини по справі.
Як вбачається з розрахунку заборгованості згідно кредитного договору, наданого Банком, відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконує, станом на 04.11.2013 р. має заборгованість у розмірі 19 292,34 грн., з яких: 2190,95 грн. - заборгованість за кредитом, 7941,83 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 378,40 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 7386,29 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, 500 грн. штраф (фіксована частина), 894,87 грн. штраф (процентна складова).
Приймаючи рішення про задоволення позову Банку, суд першої інстанції погодився саме із вказаним вище розрахунком, однак такі висновки суду є помилковими.
Як вбачається з постанови ВДВС Ясинуватського міськрайонного управління юстиції від 5.11.2008 року, на виконанні в управлінні знаходився виконавчий лист № 201292 від 27.06.2008 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості за вказаним вище кредитним договором у розмірі 3 506 грн., виданого Ясинуватським міськрайонним судом Донецької області /а.с. 22/.
Згідно постанови державного виконавця Державної виконавчої служби від 7.07.2010 року Ясинуватського міськрайонного управління юстиції виконавче провадження від 5.11.2008 року закінчено.
Таким чином суд першої інстанції при визначенні заборгованості за кредитним договором не врахував 3 506 грн., які були стягнуті з відповідачки на користь позивача за рішенням суду, тому апеляційний суд вважає, що розмір процентів за користування кредитом з урахуванням вище зазначеної суми повинен становити 7 139,43 грн., що не заперечується Банком у довідці, наданої Банком до суду апеляційної інстанції /а.с.150/.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов надання споживчого кредиту /а.с. 3-8/, сторони домовилися про встановлення строку позовної давності тривалістю 5 років, що не забороняється законом.
За змістом ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Із довідки про заборгованість вбачається, що останній платіж за кредитним договором був здійснений відповідачкою 25.06.2010 року /а.с.3 об./, таким чином зазначений в договорі строк позовної давності починає діяти з 26.06.2010 року.
Із позовної заяви Банку вбачається, що з позовними вимогами до суду вони звернулися 13 листопада 2013 року, про що є відмітка суду на позовній заяві, тоб-то в межах строку позовної давності відповідно до зазначених вище умов.
Таким чином доводи апеляційної скарги відповідачки про сплив строку позовної давності не обгрунтовані.
Згідно ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені) застосовуються спеціальна позовна давність тривалістю в один рік.
Стягуючи на користь Банку пеню та штраф, суд першої інстанції не врахував вимоги вказаного закону, тому апеляційний суд вважає за необхідне стягнути на користь Банку розмір пені за період з 4.11.2012 року по 4.11.2013 року у розмірі 764,06 грн.
Таким чином з урахуванням суми, стягнутої на користь Банку за рішенням суду та розміру пені за рік, на користь Банку з відповідачки підлягає стягненню 7 139,43 грн. - проценти за користування кредитними коштами, комісії у розмірі 39,31 грн., та пені у розмірі 764,06 грн., а всього 7 942,74 грн.
В решті рішення суду законне і обгрунтоване, доводи апеляційної скарги відповідачки про закриття провадження по справі були предметом розгляду у суді першої інстанції, висновків суду вони не спростовують.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 315, 316 ЦПК України апеляційний суд -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 16 травня 2014 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором змінити.
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № КТХRRХ 13124976 від 30 травня 2007 року станом на 4 листопада 2013 року у розмірі: 7 139,43 грн. - проценти за користування кредитними коштами, комісію у розмірі 39,31 грн, та пеню у розмірі 764,06 грн., а всього 7 942,74 грн. /сім тисяч дев»ятсот сорок дві грн. 74 коп./
В решті рішення суду залишити без змін.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.
Головуючий: Судді: