АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Барановської Л.В., Панченка М.М.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2014р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»

про стягнення боргу,

встановила:

у листопаді 2013р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 498 190,78грн. заборгованості за договором поставки.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 4 лютого 2013р. між ТОВ «Старокостянтинівцукор» та ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» був укладений договір поставки, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити 500 000кг цукру, а покупець зобов'язався оплатити продукцію у сумі 2 480 000грн. у строк до 18 лютого 2013р.

Позивач стверджував, що станом на 21 лютого 2013р. постачальник повністю виконав взяті на себе зобов'язання, однак відповідач оплатив отриману продукцію не у повному обсязі і заборгованість складає 1 348 000грн.

Позивач посилався на те, що 8 жовтня 2013р. уклав з ТОВ «Старокостянтинівцукр» договір про відступлення права вимоги, на підставі якого він набув право вимоги від відповідача виконання всіх зобов'язань за договором поставки, у тому числі і на отримання неустойки, яка передбачена умовами договору.

Також позивач просив стягнути суму заборгованості з врахуванням трьох відсотків річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Рішенням суду від 13 січня 2014р. позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення.

Апелянт посилається на неповно встановлені судом обставини та на неправильне застосування судом норм матеріального права, оскільки ТОВ «Старокостянтинівцукор» не було пред'явлено вимоги про оплату поставленого товару за видатковими накладними, на які посилався позивач у підтвердження своїх вимог.

Також апелянт стверджує про безпідставне стягнення судом неустойки та трьох відсотків річних, так як відповідачем не було порушено грошове зобов'язання.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення позивача, який заперечував проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що

№ апеляційного провадження:№ 22-ц/796/3081/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Мельник А.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.

вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 4 лютого 2013р. між ТОВ «Старокостянтинівцукор»

- 2 -

(постачальник) та ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» (покупець) був укладений договір поставки, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити 500 000кг цукру, а покупець зобов'язався оплатити продукцію у сумі 2 480 000грн. у строк до 18 лютого 2013р.

З наданих суду документів встановлено, що постачальник виконав взяті на себе зобов'язання, однак покупцем товар не був оплачений у повному обсязі.

8 жовтня 2013р. між ТОВ «Старокостянтинівцукр» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач став кредитором за борговими зобов'язаннями ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» перед ТОВ «Старокостянтинівцукр» за договором поставки від 4 лютого 2013р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Проте, повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна, виходячи з наступного.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача, зокрема, зазначав, що ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» не визнається дійсність договору про відступлення права вимоги, на підставі якого позивач набув право звернення до суду з даним позовом, у зв'язку із чим до Подільського районного суду м. Києва подана позовна заява про визнання договору недійсним. Враховуючи вказані обставини, представник відповідача просив суд зупинити провадження по справі до вирішення спору про визнання договору недійсним.

Відповідно до ст. 201 ч. 1 п. 4 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства.

Відмовляючи у задоволенні клопотання представника відповідача, суд першої інстанції не взяв до уваги зазначену норму процесуального права і не врахував, що вирішення спору про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги суттєво впливає на вирішення даного спору.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог 13 січня 2014р., суд повинен був пересвідчитися, що провадження за позовною заявою ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» про визнання договору про відступлення права вимоги, яка подана до суду 13 грудня 2013р., не відкрито.

З наданих апеляційному суду документів встановлено, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 12 лютого 2014р., яке залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 3 квітня 2014р., визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 8 жовтня 2013р., укладений між ТОВ «Старокостянтинівцукр» та ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частиною 1 статті 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За таких обставин позивач не має правових підстав для пред'явлення вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки, який був укладений 4 лютого 2013р. між ТОВ «Старокостянтинівцукор» та ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» і є неналежним позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки судом першої інстанції безпідставно було відмовлено у зупиненні провадження по даній справі до вирішення спору про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, що призвело до не з'ясування права позивача на пред'явлення даного позову, і призвело до неправильного вирішення даного спору, колегія суддів скасовує рішення суду і ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, так як позивач не має правових підстав для пред'явлення вищезазначених позовних вимог, тобто є неналежним позивачем.

- 3 -

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2014р. скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» про стягнення боргу відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: