У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого - судді Максимчук З.М.,

суддів - Григоренка М.П., Ковальчук Н.М.,

при секретарі судового засідання - Пиляй І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поновлення строку для прийняття спадщини, встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, зобов'язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим, оскільки суд не в повному обсязі з'ясував усі фактичні обставини, що мають значення для справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивноиу та неупередженому її розгляду. Зазначає, що заяву про відмову від прийняття спадщини, що відкрилась після смерті батька, до нотаріальної контори він не подавав. Вказує, що у встановлений законом термін на прийняття спадщини він не міг звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з тих підстав, що відповідач ОСОБА_2 тримала у особистому розпорядженні документи: свідоцтво про його народження і свідоцтво про смерть батька. Протягом шести місяців після смерті батька неодноразово перетинав українсько-польський та угорський кордони. Вважає, що причини пропуску строку на прийняття спадщини є поважними, пов'язані з об'єктивними, нездоланими, істотними труднощами для нього, як спадкоємця на вчинення цих дій.

Просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове про задоволення позову.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на копію його закордонного паспорта і вказує на те, що він протягом шести місяців після смерті

_______________________________________________________________________________

Справа № 2/570/278/2014 Головуючий у 1 інстанції - Гнатущенко Ю.В.

Провадження № 22-ц/787/712/2014 Суддя-доповідач - Максимчук З.М.

батька неодноразово перетинав кордон України і дійсно перебував у тривалому та неодноразовому відрядженні за кордоном. Крім того, перед виїздом за кордон, так і після приїзду із-за кордону, відбувалось розвантажування товару, розтаможування товару переважно в м.Києві, завантажування та тоставка товару в різні регіони України, що займало близько 3-7 днів, залежно від найменування, кількості та місця доставки товару.

Доводить, що причини пропуску стороку на прийняття спадщини є поважними, нездоланими, істотними труднощами для ОСОБА_1, як спадкоємця на вчинення необхідних дій на прийняття спадщини.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1 вказують на те, що обставини, викладені у позовній заяві та апеляційній скарзі, не відповідають дійсності.

ОСОБА_1, після свого одруження в 2001 році та народження дочки, у 2003 році разом зі своєю сім'єю перейшов проживати в однокімнатну квартиру своєї сестри ОСОБА_8, за адресою АДРЕСА_1.Однак не перереєстрував своє місце проживання та залишився зареєстрований за адресою АДРЕСА_2. Спадщину, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті ОСОБА_7 на 1/5 частину квартири АДРЕСА_2, позивач не прийняв, оскільки він не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, і заяву про прийняття спадщини у строк, передбачений ч.1ст.1270 ЦК України, згідно вимог ч.1 ст.1269 ЦК України нотаріусу не подав.

Відсутність у позивача документів - свідоцтва про його народження та свідоцтва про смерть спадкодавця не може бути поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини, оскільки для написання заяви жодна норма закону не вимагає вказаних апелянтом документів. Не може бути поважною причиною неприйняття спадщини в зв'язку з перебуванням позивача у тривалому відрядженні за кордоном, адже відмітки про перетин кордону в закордонному паспорті підтверджують його тимчасовий багаторазовий виїзд за межі України та повернення назад в Україну. Дані відмітки у паспорті є доказом того, що у позивача було достатньо часу і можливостей звернутися до нотаріуса у строк, передбачений законом, для написання заяви про прийняття спадщини, починаючи з 07 січня 2011 року, оскільки позивач знав про смерть свого батька та був присутній на похоронах.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того що правових підстав для визнання судом поважними причинами пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, зокрема необізнаність в законодавстві, відсутність документів про родинні зв'язки із спадкодавцем, його періодичне перебування за кордоном - не має, оскільки вони не є об'єктивними, непереборними та істотними труднощами на вчинення дій для прийняття спадщини, а також вони існували з часу відкриття спадщини до дня звернення його до суду з вказаним позовом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, так як він ґрунтується на обставинах справи, доказах, які надані сторонами, та відповідає нормам матеріального права.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті відкрилась спадщина на 1/5 частину квартири, розташованої в АДРЕСА_2, яка належала спадкодавцю на праві власності / а.с. 19/.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло видане ВАТ «Оржівським деревообробним комбінатом» Рівненського району Рівненської області від 04 січня 1999 року та зареєстрованого у Реєстрі прав власності на нерухоме майно в Рівненському обласному бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі номер 5 запису : 98-330, реєстраційний номер 37877254, співвласниками вказаної квартири є дружина спадкодавця ОСОБА_2 та діти ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_8.

Відповідно до ст.1261 ЦК України позивач і відповідачі є спадкоємцями першої черги.

Заповіту на випадок смерті ОСОБА_7 не склав.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Прийняття спадщини - це дія спадкоємця, яка засвідчує його згоду вступити в спадкові права.

Спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її /ч.1ст.1268 ЦК України/. Спадкоємці дружина спадкодавця ОСОБА_2та син ОСОБА_1 прийняли спадщину за законом та отримали свідоцтва про право на спадщину, дочка ОСОБА_8 відмовилась від прийняття спадщини.

Встановлений законом строк для прийняття спадщини є строком спеціальним, протягом якого існує саме право на спадщину. Пропуск цього строку позбавляє спадкоємця права вимагати повернення майна, що перейшло до інших спадкоємців, або права на відшкодування вартості цього майна.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї.

На день смерті спадкодавця позивач був дійсно зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2. Однак, як встановлено в судовому засіданні, фактичним місцем проживання позивача з 2002 року протягом останніх десяти років, включаючи день смерті спадкодавця була квартира за адресою АДРЕСА_1. Вказана обставина встановлена рішенням Рівненського районного суду від 14.11.2013 року та ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 25.12.2013 року.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається зі змісту ч.1ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Таким чином, правила ч.3 ст.1272 ЦК України про визначення додаткового строку для прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця дійсно були об'єктивні, непереборні, істотні перешкоди для подання такої заяви, а також ці обставини визнані судом поважними.

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину у наданий судом додатковий строк, має право звернутись до суду з вимогами про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, якщо спадкоємці, які прийняли спадщину не дають згоду на внесення нотаріусом змін. На підставі рішення суду нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути визначені поважними, з яких спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк, однак ці обставини мають бути такими, що унеможливлювали або утруднювали її своєчасне подання.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих цій.

У своєму позові, як на поважну причину неподання заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців після смерті спадкодавця, ОСОБА_1 вказує на відсутність у нього документів, які підтверджували родинні зв'язки із спадкодавцем та перебування його у тривалому та неоднарозовому відрядженні за кордоном.

Проте вказані обставини, з огляду на зазначені вимоги закону, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку з боку позивача ОСОБА_1 для прийняття спадщини.

Враховуючи зазначене, а також те, що позивач не надав доказів того, що протягом шести місяців після смерті батька не міг своєчасно прийняти спадщину з поважної причини, а також те, що перебування його в тривалому та неодноразовому відрядженні за кордоном не є поважною причиною, пов'язаною з об'єктивними, нездоланими , істотними труднощами для нього на вчинення необхідних дій для прийняття спадщини з тої причини, що він міг письмово направити заяву поштою, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на зібраних у справі доказах і не суперечить вимогам цивільного законодавства.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які являються безумовною підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: З.М.Максимчук

Судді: М.П.Григоренко

Н.М.Ковальчук