У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - Максимчук З.М.,
суддів - Григоренка М.П., Рожина Ю.М.,
при секретарі судового засідання - Демчук Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 серпня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Агапе" про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки,-
В с т а н о в и л а :
Заочним рішенням Рівненського міського суду від 21 серпня 2013 року позов задоволено: стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11264282000 від 06 грудня 2007 року в розмірі 94780,58 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 15 травня 2013 року становить 757581 грн. 17 коп.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 12609 від 06 грудня 2007 року, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 193,4 м.кв., що складається з одного нежитлового приміщення та знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ТзОВ „Агапе".
Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме нежитлової будівлі, загальною площею 193,4 м. кв., що складається з одного нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ТзОВ „Агапе" - шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах
__________________________________________________________________________
Справа №569/10395/13-ц Головуючий у 1 інстанції - В.А.Доля
Провадження №22-ц/787/663/2014 Суддя-доповідач - З.М.Максимчук
процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України „Про іпотеку" та встановлено початкову ціну в розмірі 3301300 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Рівненського міського суду від 12 листопада 2013 року залишено без задоволення заяву ТзОВ „Агапе" про перегляд цього заочного рішення.
Ухвалою Рівненського міського суду від 21 січня 2014 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд цього заочного рішення.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на незаконність рішення суду першої інстанції, яке підлягає скасуванню через порушення норм матеріального та процесуального права, нез'ясування обставин, які мають значення для справи і невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що із положень ч.4 ст.559 ЦК України вбачається, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов"язання не пред"явить вимоги до поручителя. Оскільки термін виконання основного зобов"язання ще не настав, то банк повинен був надіслати поручителю вимогу, якою повідомити про те, що термін виконання забезпеченого зобов"язання настав. Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що строк виконання основного зобов"язання настав, так як ні основному боржнику ОСОБА_2, ні поручителю ОСОБА_1, ні іпотекодавцю ТзОВ „Агапе" не надсилалися вимоги про дострокове погашення заборгованості.
Також зазначає, що судом під час розгляду справи не надано належної оцінки розрахунку позовних вимог, зокрема викликає обґрунтований сумнів порядок нарахування пені та відсотків за простроченою сумою боргу.
Вважає, що відповідач не мав умислу щодо невиконання зобов"язання, а брак коштів стався у нього через наявну у країні економічну кризу, а тому є неправомірним нарахування позивачем та задоволення судом стягнення із відповідача розміру штрафних санкцій - пені в сумі 16529, 76 грн.
Просить скасувати заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 серпня 2013 року та винести нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В суді апеляційної інстанції представник ПАТ "УкрСиббанк" Маркович Ю.В. заперечував проти апеляційної скарги та просив заочне рішення Рівненського міського суду від 21 серпня 2013 року залишити без змін.
ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5, ОСОБА_2, ТзОВ "Агапе" належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку із чим колегія суддів вважала за можливе слухати справу у їх відсутність.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ „Укрсиббанк", суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про їх доведеність.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на вимогах цивільного законодавства та здобутих у справі доказах.
Судом встановлено, що між банком та ОСОБА_2 06 грудня 2006 року було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11264282000, згідно якого, банк надав Позичальнику кредит в сумі 130 000, 00 доларів США на строк до 05 грудня 2017 року зі сплатою 13,25 % річних за користування кредитом.
30 березня 2009 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №1, згідно якої змінено строк сплати процентів з 01 по 25 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти.
22 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, умовами якої змінено графік погашення кредиту.
Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у тій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 612 ЦПК Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п.1.2.2. Договору про надання споживчого кредиту позичальник зобов"язався повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до Договору, але в будь-якому випадку не пізніше 05 грудня 2017 року.
Відповідно до п. 1.3.4. кредитного договору Строк сплати процентів: з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані такі проценти. Згідно з Додатковою угодою №1 до Договору про надання споживчого кредиту від 06 грудня 2007 року сторони погодили строк сплати процентів: з 01 по 25 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком проценти.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.
Відповідно до п.4.1. Договору про надання споживчого кредиту, за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов"язань, передбаченим цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню у порядку, встановленому цим договором.
У зв"язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх зобов"язань за кредитним договором утворилась кредитна заборгованість в 88 864,13 доларів США, що станом на 15.05.2013 року становить 710 290, 99 грн., заборгованість по процентам - 5392, 29 доларів США, що станом на 15.05.2013 року становить 43 100,57 грн., пеня за прострочення сплати кредиту - 404,01 доларів США, що станом на 15.05.2013 року становить 3 229, 25 грн., пеня за прострочення сплати процентів - 120,15 доларів США, що станом на 15.05.2013 року становить 960,36 грн., а всього: 94 780,58 доларів США , що за курсом НБУ станом на 15.05.2013 року становить 757 581, 17 грн. .
З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором 06 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 163497, у відповідності до якого відповідач зобов"язався перед позивачем відповідати за виконання ОСОБА_2 усіх його зобов"язань перед банком в повному обсязі, що виникли з договору про надання споживчого кредиту.
Відповідно до ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України та п.п. 1.3 договору поруки поручитель відповідає перед банком у тому обсязі, що і позичальник. У випадку невиконання боржником зобовязань за кредитним договором боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони уклали договір іпотеки №12609 від 06 грудня 2007 року, згідно якого ТзОВ - фірма „Агапе" надала в іпотеку не житлову будівлю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яке належить їй на праві власності на підставі Рішення Господарського суду Рівненської області (справа №15/328) від 10.10.2007 року та зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 20725895 та записано в реєстраційну книгу номер 16 номер запису 134-2388.
Згідно п. 4.1. договору іпотеки іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов"язання за цим договором або будь-якого зобов"язання, що забезпечено іпотекою за цим договором.
Як встановлено колегією суддів апеляційного суду, судом першої інстанції при вирішенні справи та ухваленні рішення правильно враховано ті обставини, що грошові кошти за вказаним договором ПАТ "Укрсиббанк" надав відповідачу, а останній їх отримав, що ним визнається і не оспорюється. Також вірно враховано, що зобов'язання за кредитними договорами відповідач належним чином не виконував, що привело до виникнення простроченої заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст. 1050 ЦК України передбачено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася,та сплати процентів. Дані положення Закону застосовуються і до кредитного договору.
Таким чином, судом першої інстанції вказаний спір вирішив правильно і стягнув із відповідачів на користь ПАТ "Укрсиббанк" заборгованість за кредитними договорами та судові витрати по справі.
Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких належних та, заслуговуючих на увагу доказів, які б спростовували висновки суду, апелянт суду не надав.
Належними і допустимими доказами в передбаченому законом порядку відповідач висновки суду не спростував.
Доводи апелянта про те, що постановою НБУ "Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів" від 03.06.2009 року №328 встановлено ряд критеріїв реструктуризації заборгованості, проте позивачем її не було взято до уваги, не заслуговують на увагу, так як дана постанова втратила чинність 01.01.2011 року та була прийнята НБУ з метою підтримання стабільності банківської системи і носила виключно рекомендаційний характер на випадок домовленості про реструктуризацію боргу між сторонами кредитного договору. Тобто застосування реструктуризації боргу - це право банку, а не обов"язок.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує, що судом під час розгляду справи не надано належної оцінки розрахунку позовних вимог щодо нарахування пені та відсотків за простроченою сумою боргу.
Разом з тим, ОСОБА_1 не було надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження виконання зобов'язань ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту від 06 грудня 2006 року, а також на спростування правильності наданих позивачем розрахунків заборгованості. Власного розрахунку відповідачка не надала.
Таким чином, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на неправильність розрахунків заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, який було надано ПАТ «УкрСиббанк».
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а тому, посилання апелянта на те, що у ОСОБА_2 не було можливості погашати заборгованість через наявну у країні стійку економічну кризу є безпідставними.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За таких підстав судова колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону і не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313, 315, 317, 319, 323-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: З.М.Максимчук
Судді: М.П.Григоренко
Ю.М.Рожин