Справа №22ц-355
2008 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі
головуючого судді Акопян В.І.
суддів Лобова О.А., Петренка В.М.
при секретарі Зеленській О.І.
за участю позивачів ОСОБА_1
представника позивачів ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апепляційною каргою ОСОБА_6, представника за довіреністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна» на рішення Київського районного суду м.Полтави від 11 грудня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7 до ТОВ «Хенкель Україна», ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_7 звернулися до суду з вказаним позовом, просили ухвалити рішення, яким стягнути з ТОВ «Хенкель Україна» в рівних частках на їх користь 13 663 грн. 00 коп. матеріальної шкоди, 150 000 грн. моральної шкоди.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що 12 грудня 2006 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був смертельно травмований ОСОБА_8-батько позивачів.
Постановою суду ОСОБА_4, який на час дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з ТОВ «Хенкель Україна» та керував належним йому автомобілем, звільнений від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію.
Винними діями ОСОБА_4 позивачам завдана матеріальна і моральна шкода.
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 11 грудня 2007 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_7 задоволений частково: стягнуто з ТОВ «Хенкель Україна» на їх користь по 6 831 грн. 65 коп. кожному в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, і по 15 000 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди. Вирішене питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, представник за довіреністю ТОВ «Хенкель Україна», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення суду першої інстанції скасувати, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд в порушення вимог закону розглянув справу за відсутності представника відповідача.
За твердженням апеляційної скарги суд, вирішуючи позов проти кількох осіб, не зазначив, чому задоволені вимоги тільки щодо ТОВ «Хенкель Україна».
Колегія суддів, вислухавши пояснення осіб, які приймають участь в розгляді справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав:
Відповідно до п.3 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції
апеляційний суд має право змінити рішення в разі невідповідності висновків
суду обставинам справи.
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 17 грудня 2006 року на вул.Зінківській в м.Полтаві сталася дорожньо-транспортна пригода: ОСОБА_4, який перебував у трудових відносинах з ТОВ «Хенкель Україна» та керував належним останньому автомобілем Шкода Фабія, державний номер НОМЕР_1, допустив зіткнення з ОСОБА_9, який керував велосипедом та виїхав на смугу руху автомобіля у зустрічному напрямку.
Внаслідок отриманих травм ОСОБА_9 помер.
Постановою Київського районного суду м.Полтави від 03 липня 2007 року ОСОБА_4 звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ЗУ «Про амністію» від 09 червня 2007 року.
Позивачі у справі є дітьми померлого ОСОБА_9
Встановивши наведені обставини, місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що внаслідок смерті ОСОБА_9 його дітям, позивачам у справі, заподіяна матеріальна і моральна шкода, відшкодування якої має бути покладене на ТОВ «Хенкель Україна», оскільки воно є власником джерела підвищеної небезпеки.
Задовольняючи у повному обсязі вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, місцевий суд визнав, що розмір матеріальної шкоди підтверджений дослідженими квитанціями (а.с.4-8,13-15), при цьому, як на правову підставу для задоволення вимоги, послався на положення ст.1187 ЦК України.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками у повній мірі, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі є повнолітніми, працездатними особами, які не проживали однією сім'єю з померлим ОСОБА_9, отже відповідно до ст.1200, ст.1201 ЦК України вони мають право на відшкодування витрат, пов'язаних з похованням.
Позивачами надані докази понесених витрат на поховання в сумі 13 363 грн. 30 коп. (а.с.4,5,6,8,13; а.с.154 кримінальної справи №06216064).
Решта витрат, оплата праці робочих цвинтаря в сумі 200 грн., пошкодження велосипеду на суму 100 грн., не підтверджені належними доказами.
Окрім того, позивачі відповідно до наведених норм закону не мають права на відшкодування шкоди, завданої майну (велосипеду «Україна») померлого ОСОБА_9
За таких обставин рішення суду в частині задоволення вимог про відшкодування матеріальної шкоди слід змінити шляхом зменшення задоволеної суми позову до 13 363 грн. 30 коп.
Колегія суддів також не може погодитися з рішенням місцевого суду
щодо визначення розміру моральної шкоди, оскільки висновки суду в цій
частині не відповідають фактичним обставинам та суперечать вимогам закону.
Відповідно до ч.3 ст.213 ЦПК України рішення суду є обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі всебічно та повно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі обґрунтовували розмір завданої їм моральної шкоди фактом смерті батька, моральними стражданнями, матеріальними витратами та погіршенням свого стану здоров'я в зв'язку з цим.
На думку колегії суддів місцевий суд не в повній мірі врахував ступінь вини ОСОБА_9, який відповідно до висновку експерта (а.с.59-61) порушив правила дорожнього руху, і це порушення, з технічної точки зору, знаходилося у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
Окрім того, судом не врахований характер вини ОСОБА_4, який вчинив не навмисний злочин.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що достатньою та справедливою для компенсації моральних страждань для кожного з позивачів буде сума в розмірі 5 000 грн.
Таким чином, рішення суду в частит задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди слід змінити, зменшивши суму відшкодування кожному з позивачів до 5 000 грн.
Твердження апеляційної скарги про розгляд справи за відсутності представника відповідача не відповідають дійсності, оскільки в матеріалах справи (а.с.37,56) маються докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи. Висновок місцевого суду про неповажність причини неприбуття представника відповідача у судове засідання є вірним, оскільки питання належної організації представництва інтересів ТОВ «Хенкель Україна» є його внутрішньою проблемою.
Решта доводів апеляційної скарги не відповідають дійсності і свідчать лише про те, що представник ТОВ «Хенкель Україна» не знайомився з матеріалами справи.
Керуючись ст.303, ч.1 п.3 ст.307, п.3 ч.1ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, представника за довіреністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна», задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м.Полтави від 11 грудня 2007 року змінити:
зменшити суму відшкодування матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з ТОВ «Хенкель Україна» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_7до 6 681 грн. 65 коп. кожному,
зменшити суму відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ТОВ «Хенкель Україна» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_7до 5 000 грн. кожному.
зменшити суму державного мита, яке підлягає стягненню з ТОВ «Хенкель Україна» на користь держави до 142 грн. 13 коп.
В решті рішення Київського районного суду м.Полтави від 11 грудня 2007 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.