Справа № 22-952                                                  Головуючий у 1 інстанції

2008 р.                                                                    Голубкова М. А.

Суддя-доповідач: Бондар В.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2008 року                                                                          м.  Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:  Бондара В.О.

       Суддів:                          Маловічко С. В., Прокопенка О.Л.

При секретарі:   Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства „ Український мобільний зв'язок" (далі ЗАТ „УМЗ") на рішення Шевченківського районного суду м.  Запоріжжя від 29 травня 2006 року по справі за позовом ЗАТ „УМЗ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку,  зустрічний позов ОСОБА_1 до ЗАТ „УМЗ" про визнання недійсним договору і додаткових угод,  -

ВСТАНОВИЛА:

04 липня 2005 року ЗАТ „УМЗ" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку

В позові зазначалось,  що 11 листопада 2003 року між підприємством та відповідачем було укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку. В цей же день було укладено додаткову угоду,  згідно якої строк дії договору зазначено в 365 днів.

Оскільки ОСОБА_1 з 01 грудня 2004 року по 28 березня 2005 року має заборгованість по платежам за послуги мобільного зв'язку у сумі 95 грн. 13 коп.,  позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму боргу,  штраф в сумі 1 825 грн. 70 коп. та 2 грн. 35 коп. - пеню в розмірі 9, 5 % за невиконання грошових зобов'язань.

ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом ЗАТ „УМЗ" про визнання недійсним договору і додаткових угод з підстав їх невідповідності чинному законодавству.

Рішенням Шевченківського районного суду м.  Запоріжжя від 29 травня 2006 року позовні вимоги ЗАТ „УМЗ" задоволені частково. З ОСОБА_1 на користь ЗАТ „УМЗ" стягнуто 95 грн. 13 коп.3аборгованості за надання послуг мобільного зв'язку,  витрати на сплату судового збору в розмірі 51 грн. У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ЗАТ „УМЗ" подали апеляційну скаргу,  в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права,  просили змінити його,  стягнувши з відповідача 1825, 00 грн. договірної санкції; 6, 45 грн. несплачених зборів у ПФУ,  а також 2, 32 грн. пені за невиконання грошових зобов'язань. В іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22 серпня 2006 року рішення Шевченківського районного суду м.  Запоріжжя від 29 травня 2006 року залишено без змін.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області,  який діяв як суд касаційної інстанції,  ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22 серпня 2006 року скасовано,  а справу направлено на новий апеляційний розгляд.

Вивчивши матеріали справи,  заслухавши пояснення осіб,  які брали участь у судовому засіданні,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1  ст.  307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до  ст.  6 та  ст.  627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору,  виборі контрагента та визначенні умов договору.

Як видно з матеріалів справи,  сторони уклали договір та узгодили умови додаткової угоди обопільно. Цим договором сторони узгодили розмір та порядок застосування санкції у випадку відмови абонента від договору до закінчення строку його дій або несплатою абонентом наданих йому послуг.

Частково задовольняючи позов ЗАТ „УМС,  суд першої інстанції виходив з того,  що є підстави для застосування положення ч. 2  ст.  616 ЦК України,  яка передбачає,  що суд має право зменшити розмір збитків та неустойки,  які стягуються з боржника,  якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розмірів збитків завданих порушенням зобов'язання або не вжив заходів щодо його зменшення.                                                                                                                       

Проте з таким висновком погодитися не можливо,  оскільки укладаючи додаткову угоду,  відповідачка зобов'язалася виконувати умови основного договору на протязі певного строку. Саме для забезпечення мінімального строку виконання умов договору сторонами погоджено застосування у їхніх правовідносинах договірної санкції,  яка складається з відшкодування 3, 65 грн. за кожен день,  який залишився до закінчення терміну дії додаткової угоди. Отже саме дострокове розірвання основного договору тягне за собою застосування договірної санкції.

Крім того,  умовами договору відповідачці надавалися пільгові,  умови отримання послуг з одночасним покладенням на неї обов'язку сплатити обумовлені договором санкції з невиконання умов договору.

За таких обставин,  колегія суддів вважає,  що рішення суду першої інстанції підлягає зміні з задоволенням вимоги щодо стягнення договірної санкції.

Керуючись  ст. . 307,  309, 313, 316, 317 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок" задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м.  Запоріжжя від 29 травня 2006 року по цій справі змінити,  стягнувши з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок" 1825, 00 грн. договірної санкції,  6, 45 грн. несплачених зборів у Пенсійний фонд України,  2, 32 грн. пені за невиконання грошових зобов'язань. В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення,  проте може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.