ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 2а-1428/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2008 року Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.
при секретарі Гіщинській С.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Франківському районі м.Львова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась з позовом до управління Пенсійного Фонду України в Франківському районі м.Львова, в якому просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 30.04.2008 року та зобов'язати відповідача нарахувати в її користь недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3297 грн. 30 коп.
Посилається на те, що вона відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року є дитиною війни. Згідно ст.6 даного Закону їй повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсій за віком, однак у 2006-2007 роках їй така допомога не виплачувалась.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали повністю, просять його задоволити, посилаються на підстави, викладені в позовній заяві, крім цього, уточнили вимоги, згідно яких просять зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу невиплачену щомісячну надбавку до пенсії за віком, як дитині війни за період 2006-2008 років в сумі 3297 грн. 30 коп.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позову, просить в ньому відмовити, посилається на те, що законодавством України не визначено поняття мінімальна пенсія за віком, а тому вимоги позивача є безпідставними і не ґрунтуються на чинному законодавстві. Крім цього, просить застосувати термін позовної давності відповідно до ст.ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши сторони, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, Рішеннями Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004 та від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007.
ОСОБА_1 є дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідченням, виданим Управлінням Пенсійного фонду України в Франківському районі м.Львова від 19.06.2002 року.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції до 09 липня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Положення згаданої норми було зупинено на 2006 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року, однак у зв'язку з виключенням п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 р. згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 р. N 3367-IV дію ст.6 було відновлено.
З урахуванням ст.111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік, однак згідно п.3 Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року "У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дане положення визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вищезгаданого Рішення.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, однак зміни внесені, підпунктом 2 пункту 41 розділу II цього Закону Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року «У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» дані положення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому позивачу слід відмовити в задоволенні стягнення суми за період з січня по квітень 2008 року.
Позивачем в позовній заяві зазначено, що мінімальна пенсія з квітня 2007 року становила 406 грн., з жовтня 2007 року - 411 грн., однак згідно ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» з наступними змінами та доповненнями, для осіб, що втратили працездатність, розмір прожиткового мінімуму, який у відповідності до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" тотожний з мінімальним розміром пенсії за віком, з 1 квітня 2007 року становив 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп., а тому, суд вважає, що нарахування невиплаченої щомісячної надбавки до пенсії за віком, як дитині війни позивачу слід здійснювати у відповідності до наведених норм закону.
Відповідач наполягає на застосуванні строків звернення до адміністративного суду згідно ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позивачу слід відмовити в задоволенні стягнення суми за періоди з січня 2006 року по липень 2007 року, так як суд не вбачає поважних причин пропущення строку для звернення до суду.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що в користь позивача слід стягнути невиплачену щомісячну надбавку до пенсії за віком, як дитині війни за період з серпня по грудень 2007 року в сумі 619 грн. 64 коп.
Керуючись ст.ст.7-14, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов задоволити частково. Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Франківському районі м.Львова нарахувати та виплатити в користь ОСОБА_1 619 грн. (шістсот дев'ятнадцять) грн. 64 коп. невиплаченої щомісячної надбавки до пенсії за віком, як дитині війни за період з серпня по грудень 2007 року.
В частині стягнення невиплаченої щомісячної надбавки до пенсії за віком, як дитині війни за періоди з січня 2006 року по липень 2007 року та січня по квітень 2008 року відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, тоді постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий підпис
Помічник судді Гаврилич Р.М.