Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
№22-ц/778/1638/14 Головуючий у 1-й інстанції: Суркова В.П.
Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2014 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бєлки В.Ю.,
суддів: Каракуші К.В.,
Глазкової О.Г.,
при секретарі: Остащенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИЛА :
У листопаді 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 26.05.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 81-0111005/ФКБ-08, за умовами якого відповідач отримав кредит на придбання нерухомості у розмірі 95 000 доларів США зі сплатою 12, 7 % річних за весь час фактичного користування кредитом строком до 25.05.2028 року.
Зобов'язання за кредитним договором забезпечено договорами поруки № 81-0111005/Zфпор-08, укладеним з ОСОБА_3, відповідно до якого остання несе солідарну відповідальність перед банком за невиконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору.
30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», AT «Дельта Банк», НБУ було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ Укрпромбанк» на користь AT «Дельта Банк», за умовами якого Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забеспечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед НБУ, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, тобто ПАТ «Дельта Банк» набув право вимоги по кредитному договору № 81-0111005/ФКБ-08 від 26.05.2008 року.
ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого станом на 02.10.2013 року має заборгованість у розмірі 1 165 627, 46 грн., з яких: тіло кредиту -749 833, 8 грн., відсотки - 380 938, 23 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
ПАТ «Дельта Банк» звернулись до суду із апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2014 року, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Представник позивача Лапухов В.А. у судове засідання апеляційного суду не з'явився. Про дату, час та місце слухання справи за апеляційною скаргою ПАТ «Дельта Банк» повідомлений, судову повістку отримав особисто. Причину неявки чи слухання справи у відсутності представника апелянта заяви до суду не надійшло.
Колегія суддів вважає за можливим розглянути цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Дельта Банк» у відсутності представника апелянта.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як зазначає апелянт, рішення суду першої інстанції є неправильним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального права, а саме суд при ухваленні рішення неправильно визначив початок перебігу строків позовної давності. Вважає, що перебіг строку позовної давності починається з 26 травня 2008 року (дата укладання кредитного договору).
З такими доводами апелянта погодитися не можна.
З матеріалів справи вбачається наступне.
25.05.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 81-0111005/ФКВ-08. Відповідно цього договору відповідач-1 отримав кредит на придбання нерухомості у розмірі 95000 дол. США зі сплатою 12,7% за весь час фактичного користування кредитом. Строк договору встановлений до 25.05.2028 року.
Вказаний договір забезпечено договором поруки № 81-0111005/Zфпор-08, який укладено 26.05.2008 року з відповідачем -2 ОСОБА_3 Відповідно цього договору відповідач - 2 несе солідарну відповідальність перед банком за невиконання відповідачем - 1 ОСОБА_2, взятих на себе зобов'язань по кредитному договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, що передбачено ст..536 ЦК України.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у той самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним цього обов'язку.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність (ст.554 ЦК України).
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Свої зобов'язання за кредитним договором відповідач - 1 не виконав, тому станом на 02.10.2013 року має заборгованість у розмірі 1 165 627, 46 грн., з яких: тіло кредиту - 749 833,80 грн.; відсотки - 380 938, 23 грн., що підтверджується розрахунком.
30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», «Дельта Банк», Національним Банком України було укладено договір про передачу активів кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», за умови якого «Укрпромбанк» передає (відступає) «Дельта Банку» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед НБУ, внаслідок чого «Дельта Банк» змінює «Укрпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, тобто ПАТ «Дельта Банк», набув право вимагати по кредитному договору № 81-0111005/ФКВ-08 від 26.05.2008 року.
Як зазначено у п.п.2.4, 2.5 кредитного договору, повернення кредиту здійснюється позичальником щомісяця частинами у розмірі 395,83 дол. США шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку позичальника (його поручителів) на позичковий рахунок або шляхом внесення готівки до каси банку для зарахування її на позичковий рахунок.
Банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, комісії, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором,а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання, або неналежного виконання позичальником та/або його поручителями умов цього договору, а позичальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за цим договором (п.6.2 кредитного договору).
Додатком №1 до кредитного договору, який є невід'ємною частиною цього договору, сторонами встановлено графік погашення платежів.
07.10.2013 року банком відповідачам -1, 2 була направлена вимога про погашення заборгованості, що підтверджується поштовими відправленнями.
20.07.2009 року ОСОБА_3 направлена вимога про дострокове повне виконання зобов'язань згідно договору поруки, яка отримана ОСОБА_3 особисто 24.07.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням.
У судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 після отримання кредитних коштів 26.05.2008 року жодного разу не здійснив погашення заборгованості, яка складається з тіла кредиту та відсотків.
Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язані вправі заявити в суд вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті.
Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню в межах позовної давності по кожному із платежів.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу.
Частиною 1 ст.257, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а для окремих видів вимог законом встановлюється спеціальна (скорочена) позовна давність, зокрема до вимог про стягнення неустойки )штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Відповідно частинам 1, 5 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права, а за зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
З 26.06.2008 року почався перебіг строку позовної давності для позивача за основним зобов'язанням ы закінчився 26.06.2011 року, оскільки судом встановлено, що з моменту отримання кредиту (26.06.2008 року) відповідач - 1 жодного платежу за кредитним договором не здійснив.
Позивач звернувся до суду 05.11.2013 року, тобто після спливу позовної давності, а тому відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України та п.7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» є підставою для відмови у позові. Кредитодавцеві забороняється вимагати повернення кредиту, строк давності якого минув.
Таким чином, позивачем порушена позовна давність.
Будь-яких поважних причин порушення позовної давності позивач не надав.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції досліджені матеріали справи, надані докази.
Будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права, які б призвели до скасування рішення суду першої інстанції, колегія суддів не встановила.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: