Головуючий суду 1 інстанції - Женеску Е.В.
Доповідач - Туренко С.І.
Справа № 437/3030/14-ц
Провадження № 22ц/782/2120/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2014 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого судді: Туренка С.І.,
суддів: Авалян Н.М., Єрмакова Ю.В.,
при секретарі: Івасенко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду міста Луганська від 26 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулася до Ленінського районного суду міста Луганська з позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання права власності.
Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Луганська від 26 березня 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано неподаною і повернуто позивачу.
Не погодившись із зазначеною ухвалою позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що судом було порушено норми процесуального права. Просили скасувати ухвалу та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Луганська від 13 березня 2014 року позовна заява була залишена без руху, як така, що не відповідає вимогам 119 ЦПК України, позивачами сплачено судовий збір у меншому розмірі ніж визначено законодавством; не зазначено посилання на докази на підтвердження існування спору, а саме: офіційний документ нотаріуса - постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину та не підтверджено їх документально.
24.03.2014 року позивачі подали заяву на виконання ухвали суду від 13.03.2014 року в якій вказали, що реальна ціна позову у загальній сумі складає 35694,33 грн., (по 17847,17 грн., на кожного позивача) підтверджена нотаріально посвідченим свідоцтвом про право на спадщину від 17.12.2011 року. До позовної заяви додано оригінали двох квитанцій про оплату судового збору по 243,60 грн., кожним позивачем. Постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину не видавалася, оскільки відповідач ОСОБА_4 ніколи не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Згідно ухвали Ленінського районного суду міста Луганська від 26 березня 2014 року позовну заяву було повернуто позивачеві на підставі ст.. 121 ЦПК України, оскільки на думку судді позивачами не виправлено недоліки, зазначені в ухвалі від 13 березня 2014 року у наданий строк.
Відповідно до п.2 та 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав. Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі і розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків. Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заву без руху та повертати заявнику.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції не зазначив суму недоплаченого судового збору, яку на його думку необхідно було сплатити позивачам при зверненні до суду та не взяв до уваги положення статті 6 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, оскільки вирішення питання про витребування доказів, надання доказів та встановлення ціни позову можливе під час розгляду справи, судова колегія вважає, що висновок судді щодо необхідності повернення позовної заяви позивачу на підставі її невідповідності вимогам ст.. 119 ЦПК України є необґрунтованим.
На підставі вищезазначеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з поверненням матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Керуючись ст. 209,303,304,307,311 ЦПК України, судова колегія -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду міста Луганська від 26 березня 2014 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для вирішення питання у встановленому законом порядку.
Ухвала набуває чинності негайно, але може бути оскаржена в продовж двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: