Єдиний унікальний номер 234/14568/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3320/2014

Головуючий у 1 інстанції Ткачова С.М.

Доповідач Корчиста О.І.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: Никифоряка Л.П.

суддів: Корчистої О.І., Супрун М.Ю.,

при секретарі: Руденко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 лютого 2014 року по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

08 листопада 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовною заявою, в якій вказав, що відповідно до укладеного договору №DNH4KS42100270 від 25 жовтня 2006 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 9489,45 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 24 квітня 2009 року. Згідно умов укладеного договору він складається з заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Відповідачка належним чином умов договору не виконала у зв'язку з чим, станом на 24 жовтня 2013 року має заборгованість в розмірі 27697,79 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 5806,07 гривень; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 9451,22 гривень; пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором в розмірі 10644,74 гривень; штрафу (фіксована частина) в розмірі 500 гривень та штрафу (процентна ставка) в розмірі 1295,13 гривень. Просив стягнути зазначену суму заборгованості з відповідача.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 27 лютого 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 5806,07 гривень та витрати зі сплати судового збору в розмірі 229,40 гривень. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 лютого 2014 року в частині відмови в стягненні відсотків, пені та штрафів змінити, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки на думку апелянта судом в цій частині було ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ПАТ КБ «Приватбанк» зазначає, що судом першої інстанції було невірно застосовано строки позовної давності, оскільки відповідно до п. 5.5 Умов та правил надання банківських послуг, з якими при укладанні Договору було ознайомлено відповідача, терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю в п`ять років, відтак застосування до спірних правовідносин судом першої інстанції термінів позовної давності тривалістю в три роки, на думку апелянта є хибними.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ «Приватбанк» Чумак С.О. доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідачка ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 жовтня 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №DNH4KS42100270, відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 9849,45 гривень зі сплатою відсотків в розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24 квітня 2009 року.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 не належним чином виконувала зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим, станом на 24 жовтня 2013 року утворилась заборгованість, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 5806,70 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 9451,22 гривень, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 10644,74 гривень, штраф (фіксована частина штрафу) 500 гривень, штраф (процентна складова) 1295,13 гривень

Частково задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції виходив з того, що на користь ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_1 на підставі ст. 526 ЦК України, підлягає стягненню заборгованість за кредитом в розмірі 5806,70 гривень. Позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 9451,22 гривень, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором в розмірі 10644,74 гривень, штрафу (фіксована частина) в розмірі 500 гривень та штрафу (процентна ставка) в розмірі 1295,13 гривень не підлягають задоволенню, оскільки позивачем було пропущено строк позовної давності, яка на підставі ст. 257 ЦК України становить три роки.

Але з такими висновками суду частково погодитися неможливо.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628, ст.629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Як вбачається з матеріалів справи 25 жовтня 2006 року між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, на підставі якого відповідач отримала кредит в сумі 9489,45 гривень на строк по 24 квітня 2009 року, з умовами сплати за користування кредитом 25,08% на рік на суму залишку заборгованості. З заяви позичальника № DNH4KS42100270 від 25 жовтня 2006 року вбачається, що ОСОБА_1 погодилася з тим, що ця заява разом із запропонованими «Приватбанком» Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ), Тарифами складає між нею та банком кредитно-заставний договір.

На підставі викладеного апеляційний суд приходить до висновку, що між сторонами було укладено кредитний договір, який згідно положень ст.526 ЦК України повинен виконуватися належним чином, а за таких обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в розмірі 5806,70 гривень.

Проте, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 9451,22 гривень, штрафу (фіксована ціна) в сумі 500 гривень, штрафу (процентна складова) в сумі 1295,13 гривень, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які разом із Заявою позичальника складають кредитно-заставний договір, передбачено, що терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за укладеним кредитним договором встановлюється сторонами тривалістю у п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В ст. 256 ЦК України зазначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно з ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Таким чином, з огляду на викладене, на користь ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 9451,22 гривень, штраф (фіксована ціна) в розмірі 500 гривень, штраф (процентна складова) в розмірі 812,61 гривень.

Відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

З огляду на викладене, оскільки вимога щодо стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми дванадцятими місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою, вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» щодо стягнення з ОСОБА_1 пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором в розмірі 10644,74 гривень підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає сума пені за період з 08 листопада 2012 року по 08 листопада 2013 року, яка за цей період складатиме 994,22 гривень.

Крім цього, на підставі ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат, то за таких обставин з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі 415,49 гривень.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

вирішив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 лютого 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по процентам, пені та штрафів скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 9 451,22 гривень, пеню за період з 08 листопада 2012 року по 08 листопада 2013 року в розмірі 994,22 гривень, штраф (фіксована частина) в розмірі 500 гривень, штраф (процентна складова) в розмірі 812,61 гривень та судові витрати в розмірі 415,49 гривень.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді