№33-1-2008
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 березня 2008 року м. Київ
Я, Голова військового апеляційного суду Центрального регіону генерал-лейтенант юстиції ШЕВЧЕНКО В.П., розглянувши матеріали адміністративної справи за протестом заступника військового прокурора Центрального регіону підполковника юстиції ПОДОСІНОВА А.О. на постанову судді військового місцевого суду Київського гарнізону від 4 березня 2008 року відносно старшого оперуповноваженого 1 сектору З відділу ГВ КЗЕ Управління СБ України у місті Києві капітана ОСОБА_1, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 звинувачувався у вчинені корупційного діяння, яке виразилося у тому, що він, будучи військовою посадовою особою уповноваженою на виконання функцій держави, незаконно отримав за рахунок державного підприємства „Авіаційний науково-технічній комплекс...", де здійснював оперативне супроводження, матеріальні блага - автозапчастини для автомобіля своєї дружини.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суддя встановив, що факт отримання автозапчастин мав місце. Однак, судом було встановлено, що автозапчастини отримувались ОСОБА_1 на певний термін, з наступним відшкодуванням їх вартості. З огляду на викладене та враховуючи, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягувався вперше, від вчиненого проступку тяжких наслідків не наступило, по службі характеризувався виключно позитивно, має на утриманні малолітню дитину та дружину суд, на підставі ст. 22 КУпАП, визнав вчинене правопорушення малозначним та звільнив ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, оголосивши йому усне зауваження про недопустимість скоєння правопорушення в майбутньому.
В протесті прокурора ставиться питання про скасування постанови стосовно ОСОБА_1 та направлення справи на новий розгляд.
В обґрунтування протесту заступник прокурора відмічає, що постанова стосовно ОСОБА_1 є незаконною та необгрунтованою через невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Так, встановивши наявність складу корупційного діяння, суд помилково визнав дії ОСОБА_1 малозначними, оскільки останній, незаконно використовуючи своє службове становище, отримав матеріальні блага, розмір яких значно вище розміру його місячного грошового забезпечення.
Крім того, на думку заступника прокурора, суд не мав права без документально посилатися в своєму рішенні на наявність у винного утриманців - дружини та малолітньої дитини, а також враховувати і факт відсутності збитків від дій ОСОБА_1, оскільки останній добровільно відшкодував завдану ним шкоду лише після викриття вчиненого ним правопорушення правоохоронним органом.
Окрім цього, як вказується в протесті, за ст.1 ч.2 п. "а" Закону України "Про прокуратуру" протиправне діяння, яке вчиняється службовою особою, набуває характеру корупційного саме з того часу, коли матеріальні блага, послуги чи інші переваги фактично їй надаються іншою особою і вона, в свою чергу, їх незаконно одержує, при цьому розміри таких благ та послуг для визначення їх малозначними законодавець не визначив.
І останнє, в порушення вимог Закону, судом перевищено законний строк вирішення матеріалів на 5 днів, та помилково вказана дата винесення рішення по справі -замість 4 березня вказано 3 число.
Вивчивши матеріали адміністративної справи відносно старшого оперуповноваженого 1 сектору 3 відділу ГВ КЗЕ Управління СБ України у місті Києві капітана ОСОБА_1, приходжу до наступного.
Так, згідно із Законом України ,.Про боротьбу з корупцією" під корупцією розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг або інших переваг.
Разом з тим, при вирішенні питання про застосування адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення можуть застосовуватися положення ст. 22 КУпАП, яка передбачає можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення. Право на визнання корупційного правопорушення малозначним, виходячи із змісту ст. 22 КупАП, належить виключно суду.
Питання про те чи є правопорушення малозначним, у кожному конкретному випадку вирішується з урахуванням того, яку реальну шкоду спричинено охоронюваним законом суспільним відносинам, і чи не є ця шкода вкрай незначною.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 дійсно незаконно отримав в тимчасове користування за рахунок державного підприємства „Авіаційний науково-технічній комплекс...", де здійснював оперативне супроводження, матеріальні блага -автозапчастини для автомобіля своєї дружини, тобто вчинив правопорушення.
В той же час, при оцінці скоєного ОСОБА_1, суд гарнізону правильно виходив не тільки з самого факту незаконного отримання ним запчастин на певну суму, але врахував конкретні мотиви і обставини скоєного, динаміку розвитку протиправних дій та стадію їх припинення, а також реальність заподіяної шкоди. Так, з матеріалів справи вбачається, що вказані автозапчастини ОСОБА_1 отримав за дорученням на філії корпорації „Автоцентр на Столичному". В подальшому, він повинен був і фактично мав такий намір, здати їх на склад підприємства для належного оприбуткування і лише потім, забрати для використання в особистих цілях. Але, зробити це не зміг, тому що в той же день, через незначний час, запчастини були у нього вилучені. Тобто, фактично реально ніякої матеріальної вигоди він від цього не мав. До того ж, запчастини ОСОБА_1 отримав не безоплатно, а в тимчасове використання. Як пояснював сам ОСОБА_1, в зв'язку з необхідністю проходження чергового технічного огляду автомобіля та скрутним матеріальним становищем, він по домовленості з начальником цеху ОСОБА_2 отримав, нібито для підприємства, запчастини, під умову - через деякий час обов'язково повернути аналогічні. Це послідовно підтверджував на слідстві та в суді свідок ОСОБА_2. Більш того, данні обставини визнавали достовірно встановленими і самі
органи прокуратури, посилаючись на них, як підґрунтя відмови в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 (а.с.72-76). При таких обставинах, факт тимчасового використання запчастин, навіть якщо їх вартість, як вказується в протесті, і значно вище розміру місячного грошового забезпечення ОСОБА_1, не може свідчити про незаконність прийнятого судом рішення. Тим більше, що в самому протесті правильно твердиться, що законодавець не визначив конкретного розміру благ та послуг, для визнання скоєного малозначним.
Що стосується посилання в рішенні суду на сімейний стан ОСОБА_1, то наявність у нього на утриманні дружини та малолітньої дитини, це не новела суду. На ці обставини в протоколі „Про скоєння корупційного діяння" спочатку вказав прокурор відділу військової прокуратури Центрального регіону капітан юстиції МІХЕД (а.с.1-4). В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив це (а.с.80) і його пояснення з цього приводу не визвали ні яких сумнівів в учасників процесу. І більш того, на них же зробив наголос і сам автор протесту, підводячи висновки розгляду справи в суді (а.с. 84). Таким чином, вказані обставини не можуть служити підґрунтям для відміни постанови.
Не може впливати на обгрунтованність прийнятого рішення і помилка відносно дати винесення судового рішення, тому що вона носить механічний характер і може бути виправлена в порядку ст.304 КУпАП. Такого же виду помилка є і в самому протесті, де робиться посилка на неіснуючі норми Закону України "Про прокуратуру", які нібито регулюють спірні правовідносини.
Враховуючи викладене, а також наведені у постанові судді обставини, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1, не знаходжу достатніх підстав для відміни постанови судді військового місцевого суду Київського гарнізону стосовно капітана ОСОБА_1.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 293,294 КУпАП ,-
ПОСТАНОВИВ:
Постанову судді військового місцевого суду Київського гарнізону від 4 березня 2008 року відносно старшого оперуповноваженого 1 сектору 3 відділу ГВ КЗЕ Управління СБ України у місті Києві капітана ОСОБА_1 - залишити без змін, а протест заступника військового прокурора Центрального регіону підполковника юстиції ПОДОСІНОВА А.О - без задоволення.