ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

                                                                   І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

16 листопада  2006року                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів:  Сергейчука О.А., Нечитайла О.М., Маринчак Н.Є., Костенко М.І.

при секретарі Бойченко Ю.П.

за участю від позивача Соріної С.П., Давидова Є.В., від відповідача – не з’явилися

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня» на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 липня 2006 року по справі № 2-23/1227-2006А за позовом ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь  судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання,  перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами  першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та  процесуального права, а також правову оцінку обставин у справі, колегія 

В С Т А Н О В И Л А :

В липні 2005 року ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня» звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.№0002182602/0 від 11.11.2004 року про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 182600 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі73040 грн.

Вказували, що прийняте повідомлення- рішення вважають незаконним, оскільки воно прийнято з порушенням  норм матеріального та процесуального права.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2006 року, позовні вимоги ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня» до ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0002182602/0 від 11.11.2004 року про донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 182600,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 73040,00 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 липня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано, постановлено нове про відмову в задоволені позову.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, позивач 08 серпня 2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 вересня 2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі позивач просить  скасувати  постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 липня 2006 року як прийняту  в результаті неправильного застосування норм матеріального права до фактичних обставин справи та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

 Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

При скасування рішення суду першої інстанції, колегія вважала, що відповідач  правильно нарахував позивачу податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 182600,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 73040,00 грн., оскільки ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня не включив до валового доходу за листопад 2003 року доходи отримані з19,21,28 листопада 2003 року  в результаті виконання договору купівлі-продажу цінних паперів.

З такими висновками апеляційної інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем за період з 01.01.2002 р. по 31.12.2003 р.  була проведене позапланова документальна перевірка ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня з питання дотримання вимог податкового законодавства при обчисленні та сплаті в бюджет податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з товариством  з обмеженою відповідальністю «Тира» та складений акт від 09.11.2004 року, який став підставою для прийнятті оспорюваного повідомлення –рішення.

З матеріалів справи вбачається і це було встановлено судом, що між ТОВ «Тира» /покупець/, за дорученням і за рахунок якого діяла інвестиційна компанія «Бізнес-інвест» на підставі договору доручення,  і ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня /продавець /були укладені договори купівлі –продажу цінних паперів /векселів/ і   акти  їх прийому - передачі. Згідно договору покупець зобов’язаний перерахувати продавцю - позивачу протягом 60 банківських днів суму грошових коштів.

28.11.2003 р. між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Тира» укладена угода про зупинення взаємних зобов’язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог на суму 974053,14 грн.

Згідно до п.3.1. ст..3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом ;.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст..5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст..ст.8,9 Закону.

Відповідно  до п.1ч.1ст.1 Декрету КМ України №15-93 від 19.02.1993 р. «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» під валютою України розуміються як власне валюта України /гроші/, так і платіжні документи та цінні папери, зокрема векселі, виражені у валюті України.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що при заліку зустрічних вимог між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тира» та ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня за договором оренди  та між ними  ж за договором купівлі –продажу векселів, останній виступив як засіб платежу  за отримані послуги за договором оренди.

З огляду на зазначене, передача векселів як спосіб безготівкового платежу не підлягає оподаткуванню податком на прибуток, сам по собі прибуток від операції з цінними паперами відсутній, отже і відсутній валовий дохід від даної операції.

Таким чином, донарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток  спірним повідомленням - рішенням  з урахуванням  конкретних обставин справи, суд першої інстанції правильно визнав неправомірним.

Враховуючи наведене, у відповідача відсутні і підстави для нарахування  штрафних санкцій відповідно до п.17.1.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин, колегія вважає  не можливим погодитись з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки норми права застосовані без врахування фактичних обставин  даної справи.

Згідно ст.226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасовано помилково.

Керуючись ст..ст. 210, 220, 221, 226, 231 та ч.5 ст.. 254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

 Касаційну скаргу ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня» задовольнити,  постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 липня 2006 року – скасувати та залишити без змін  постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2006 року .

Постанова  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий:_______________________Шипуліна Т.М.

Судді:_______________________Сергейчук О.А.

 _______________________Нечитайло О.М.

 _______________________Маринчак Н.Є

 _______________________Костенко М.І.

З оригіналом згідно.

                                                Суддя:                                                Т.М. Шипуліна