Єдиний унікальний номер 271/2319/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4689/2014
Єдиний унікальний номер: 271/2319/13ц
Номер провадження: 22ц-775/4689/14
Категорія 27
Головуючий в першій інстанції - Кононихіна Н.Ю.
Доповідач - Супрун М.Ю.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Маширо О.П.,
суддів Супрун М.Ю., Жарової Ю.І.,
при секретарі Руденко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобіль
за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Червоногвардійський районного суду м.Макіївки Донецької області від 31 березня 2014 року,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 14 серпня 2009 року належний їй на праві власності автомобіль марки «Сузукі-Гранд-Вітара 2,0АТ» вона зняла з реєстрації і обліку в МРЕВ ДАІ УВД м.Донецька та продала за 20000 грн., а за виручені від продажу кошти в сумі 184000 грн. 15 серпня 2009 року придбала новий автомобіль «Хюндай- Соната», державний номер НОМЕР_1. За станом здоров'я вона не могла особисто бути присутньою при укладенні договору купівлі-продажу нового автомобілю, тому запропонувала укласти цю угоду своєму сину ОСОБА_3, для чого передала йому грошові кошти. Однак при укладенні цього правочину, у зв'язку з її відсутністю, не представилось можливим оформити право власності на спірний автомобіль на її ім'я, а довіреність сину вона видати не встигла, тому ОСОБА_3 виступив по угоді як покупець. В подальшому син пообіцяв переоформити автомобіль на її ім'я, що так і не зробив і про це їй стало відомо на початку 2012 року, коли на спірний автомобіль, як спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4, був накладений арешт. З урахуванням викладених обставин, просила визнати за нею право власності на спірний автомобіль.
Рішенням Червоногвардійського районного суду м.Макіївки Донецької області від 31 березня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано право власності за ОСОБА_2 на автомобіль «Хюндай- Соната», державний номер НОМЕР_1, двигун НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_2, 2009 року випуску, сірого кольору. Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з вказаним рішенням суду відповідач ОСОБА_4 звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити новерішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити. В обґрунтування своєї скарги зазначила, що суд першої інстанції належним чином не оцінив докази по справі.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Апелянт двічі зверталась до апеляційного суду із заявою про відкладення розгляду справи у зв'язку з політичною ситуацією.
Згідно заяв представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5, діючої за довіреністю, вона просила вперше відкласти справу у зв'язку з її хворобою, вдруге - у зв'язку з командировкою.
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 також двічі просив відкласти розгляд справи, оскільки виїхав в командировку та з причини неможливості бути присутнім у суді у зв'язку зі знаходженням за межами Донецької області.
Апеляційний суд вважає, що підстав для повторного відкладення розгляду справи за клопотанням апелянта та представників сторін немає, оскільки коли відпадуть причини, які перешкоджають ОСОБА_4 прибути до судового засідання, не відомі, а поважність неприбуття у судове засідання представників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не підтверджена документально.
Згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.п. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 18 липня 1999 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Апеляційного суду Донецької області від 12 березня 2012 року .
15 серпня 2009 року відповідач ОСОБА_3 за 190752,00 грн. придбав автомобіль марки «Хюндай-Соната», державний номер НОМЕР_1, уклавши договір купівлі-продажу з ТОВ «Імперіал-Авто», отримав на автомобіль технічний паспорт.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не мав матеріальної можливості придбати спірний автомобіль, при цьому у борг гроші на його купівлю не отримував, а тому є підстави для визнання за ОСОБА_2 права власності на цей автомобіль, оскільки він був придбаний за її грошові кошти.
Погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можливо.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Апеляційним судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Апеляційного суду Донецької області від 12 березня 2012 року був розірваний (а.с.49)
15 серпня 2009 року між ТОВ «Імперіал-Авто» та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу № 15-08-09/М-1, згідно якого останній за 190752,00 грн. придбав спірний автомобіль марки «Хюндай-Соната» (а.с.52).
Даний транспортний засіб був поставлений на облік в ВРЕВ м. Макіївки при УДАЇ ГУМВСУ в Донецькій області, відповідачем ОСОБА_3 на автомобіль був отриманий технічний паспорт НОМЕР_4 від 21.08.09 року (а.с.52-54)
Частиною 1 статті 102 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частин 1,3,5,6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин мас бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Вищезазначений договір купівлі-продажу спірного майна позивачем не оспорювався і тому, оскільки ОСОБА_3 набуто автомобіль у власність правомірно, на підставі угоди, яка відповідає вимогам закону, то така угода є дійсною.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач не надала суду належних доказів того, що передала відповідачу ОСОБА_3 грошові кошти для придбання спірного автомобілю, при чому сам по собі факт продажу ОСОБА_2 іншого автомобілю до укладення угоди щодо спірного автомобілю, не є безспірним доказом на користь позовних вимог останньої.
За таких обставин, суд першої інстанції зробив помилковий висновок, що є підстави для визнання за позивачем права власності на спірний автомобіль, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314-316 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Червоногвардійський районного суду м.Макіївки Донецької області від 31 березня 2014 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобіль відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: