Судове рішення #37521333


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


19 червня 2014 року м. Рівне


Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Малько О.С., Бондаренко Н.В., Василевича В.С.,

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу завідувача Бугаївського дошкільного навчального закладу "Дивосвіт" Радивилівського району Рівненської області на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 27 березня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Бугаївського дошкільного навчального закладу "Дивосвіт" Радивилівського району Рівненської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Бугаївська сільська рада Радивилівського району Рівненської області про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Радивилівського районного суду від 27 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: наказ завідувача Бугаївського дошкільного навчального закладу "Дивосвіт" №173 від 04.10.2013 року "Про звільнення з роботи ОСОБА_1" визнано незаконним, поновлено ОСОБА_1 на посаді кухаря Бугаївського дошкільного навчального закладу "Дивосвіт", стягнуто з відповідача на користь позивачки 7272 грн. 10 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

В поданій апеляційній скарзі завідувач Бугаївського дошкільного навчального закладу "Дивосвіт" покликається на незаконність рішення суду першої інстанції.

Вказує, що в трудовій діяльності ОСОБА_1 наявна ознака безпосереднього обслуговування товарних цінностей, зміст її роботи зводиться до прийняття, збереження та видачі товарних цінностей, що підтверджується також посадовою інструкцією кухаря.

Для вирішення питання про звільнення працівника з роботи у зв'язку з втратою довіри не має значення чи був з таким працівником фактично укладений договір про повну матеріальну відповідальність, оскільки досить того, що працівник здійснив дії, що дають підставу для втрати довіри.

Зазначає, що підставою для розірвання трудового договору у зв'язку з втратою довіри є вчинення працівником винних дій, форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також є підставою для звільнення так, як і вина умисна.

Порушення ОСОБА_1 є явними та очевидними щодо порядку прийняття та відпуску товарних цінностей, недодержання правил їх збереження, неповідомлення відповідним посадовим особам про обставини, які перешкоджали забезпеченню збереження матеріальних цінностей, своєчасному приготуванню їжі, дотримання норм закладки сировини, норм співвідношення та відпуску доброякісної їжі дітям.

Звільнення з підстав п.2 ч.1 ст.41 КЗпП не є дисциплінарним стягненням, тому в разі звільнення з цієї підстави не повинні додержуватися вимоги, встановлені ст.ст.147-149 КЗпП щодо порядку застосування дисциплінарних стягнень.

ОСОБА_1 звільнена також у зв'язку із невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації (освіти) із встановленням непоодиноких фактів неякісного виконання робіт та неналежного виконання трудових обов'язків, покладених на неї згідно посадової інструкції та колективного договору.



Вказує, що прикладом виявленої невідповідності внаслідок недостатньої кваліфікації ОСОБА_1 є нездатність та неспроможність її відповідально віднестися до виконання своїх трудових обов'язків та тривалий час усвідомити, що неналежне виконання покладених на неї обов'язків та неякісне виконання робіт є небезпечним для життя та здоров'я дітей, яких вона обслуговує.

Відповідно до положень ст.43-1 КЗпП розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації допускається у випадках, у т.ч. в разі звільнення працівника з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації. На час проведення звільнення ОСОБА_1 у Бугаївському дошкільному навчальному закладі "Дивосвіт" був відсутній і дієвий виборний орган профспілкової організації і первинна профспілкова організація, а тому час одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації після звільнення є елементом порядку звільнення , порушення якого не тягне поновлення працівника на роботі.

Просить скасувати рішення Радивилівського районного суду від 27 березня 2014 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

В поданих запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що організація харчування дітей у дошкільних навчальних закладах детально регламентована "Інструкцією з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах", затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України від 17.04.2006 року №298/277.

Відповідно до п.4.9 Інструкції саме комірник (завгосп) несе повну матеріальну відповідальність за приймання, зберігання та видачу продуктів харчування і тари, додержання умов зберігання і термінів реалізації продуктів харчування та продовольчої сировини. При відсутності у штаті комірника (завгоспа) наказом керівника закладу відповідальність покладається на працівника, з яким укладається угода щодо повної матеріальної відповідальності.

Договір про індивідуальну матеріальну відповідальність роботодавцем з позивачем не укладався, про що не заперечує відповідач.

Для звільнення за п.2 ст.40 КЗпП є виявлена невідповідність займаній посаді чи виконуваній роботі, проте ні неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків, ні порушення трудової дисципліни,про що вказується відповідачем як на одну із підстав звільненняне можуть бути підставою для звільнення.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 06.11.1992 року не можна визнати законним звільнення з таких підстав лише з мотивів відсутності спеціальної освіти (диплома), якщо відповідно до чинного законодавства наявність її не є обов'язковою умовою виконання роботи, обумовленої трудовим договором.

Атестація позивача, за висновками якої можна встановити чи відповідає позивач займаній посаді роботодавцем не проводилася, а за 6 років роботи на посаді кухаря зі сторони контролюючих органів не було жодних претензій, які б вказували на невідповідність позивача займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації.

Просить постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишити рішення Радивилівського районного суду від 27 березня 2014 року без змін.

Апеляційна скарга завідувача Бугаївського ДНЗ "Дивосвіт" підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги , суду першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 проведено з порушенням вимог чинного трудового закодавства, оскільки підстав для розірвання з нею трудового договору у зв*язку з втратою довіри та через виявлену невідповідність займаній посаду у роботодавця не було.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено в судовому засіданні, що 15 жовтня 2007 року ОСОБА_1 прийнята кухарем в Бугаївську школу-садочок згідно наказу №1к від 15.10.2007 року.


Наказом від 04 жовтня 2013 року №173 "Про звільнення з роботи ОСОБА_1" її звільнено з посади кухаря на підставі п.2 ст.41 КЗпП України у зв'язку із втратою довіри щодо збереження товарних цінностей та на підставі п.2 ст.40 КЗпП України у зв'язку із невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації (освіти).

Підставою звільнення, як зазначено в наказі є рішення виконавчого комітету Бугаївської сільської ради №146 від 26 вересня 2013 року, який рекомендував завідувачу Бугаївського дошкільного навчального закладу "Дивосвіт" звільнити з посади кухаря ОСОБА_1 за недобросовісне відношення до своїх посадових обов'язків щодо збереження продуктів харчування та невідповідність освіти займаній посаді та скарги громадян і матеріали перевірки.

Суд першої інстанції при розгляді справи вірно встановив відсутність підстав для звільнення позивачки за п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України, оскільки доказів щодо неналежного прийняття чи збереження матеріальних цінностей позивачкою, які б могли слугувати для втрати до неї довір*я, не встановлено.

Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України № 298/227 від 17 квітня 2006 року чітко регламентує організацію харчування дітей у дошкільних навчальних закладах,згідно якої лише за продукти харчування, що знаходяться на харчоблоці, повну матеріальну відповідальність несе шеф-кухар або кухар, проте відповідно до п.3.3 посадової інструкції кухар приймає лише за вагою продукти з комори і відповідає за правильне їх збереження.

Судом встановлено,що за вимогою керівника закладу позивачка безоплатно виконувала обов*язки комірника , договір про індивідуальну матеріальну відповідальність з нею не укладався, а тому суд вірно зазначив у рішенні, що відповідно до вимог ст. 31 КЗпП України власник чи уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи не обумовленої трудовим договором.

Правильним є висновок суду і про відсутність підстав для розірвання з позивачкою трудового договору у зв*язку з виявленою невідповідністю її займаній посаді кухаря.

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 06 листопада 1992 року суд може визнати правильним таке припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.

Не можна визнати законним звільнення з цих підстав лише з мотивів відсутності спеціальної освіти (диплома), якщо відповідно до чинного законодавства наявність її не є обов'язковою умовою виконання роботи, обумовленої трудовим договором.

Згідно тарифікаційного списку допоміжного персоналу Бугаївського дошкільного навчального закладу "Дивосвіт" 01 вересня 2013 року ОСОБА_1 прийнята на посаду кухаря за третім тарифікаційним розрядом, а відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. (Випуск 65. Торгівля та громадське харчування) для кухаря 3 розряду кваліфікаційними вимогами є повна або базова загальна середня освіта, професійно-технічна освіта або одержання професії безпосередньо на виробництві; без вимог до стажу роботи.

Показники відповідності чи невідповідності займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації кухаря чітко визначаються Інструкцією з харчування. Пунктом 1.24. вказаної Інструкції передбачено, що щодня необхідно залишати добові проби кожної страви раціону. Добова проба страв є показником якості роботи кухарів закладу, а тому її відбирає кухар з казана у присутності медпрацівника або при відсутності медпрацівника -особи, відповідальної за організацію харчування дітей (визначеною наказом), в чистий посуд з кришкою до видачі їжі дітям.


Встановлено, що до ОСОБА_1 не було жодних претензій зі сторони органів, які відповідають за організацію харчування щодо якості продуктів взятих на пробу, а позивачка по місцю роботи характеризується позитивно.

Суд першої інстанції вірно встановив, що рішення виконавчого комітету Бугаївської сільської ради Радивилівського району №146 від 26 вересня 2013 року прийняте без проведення перевірки щодо виконання ОСОБА_1 обов'язків в спосіб передбачений Інструкцією з організації харчування, посадових обов'язків кухаря не проводилися. Кваліфікаційна характеристика кухаря 3 розряду не вивчалася, а тому висновок виконавчий комітет зробив формально, виходячи лише з тексту поданих заяв, протоколу, інформації про те, що позивачка не має відповідної освіти та є матеріально-відповідальною особою.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують викладених в ньому висновків.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 323-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу завідувача Бугаївського дошкільного навчального закладу "Дивосвіт" Радивилівського району Рівненської області - відхилити.

Рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 27 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку сторонами та особами, які беруть участь у справі, протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.




Судді: Малько О.С. Бондаренко Н.В. Василевич В.С.






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація