ЛЬВІВСЬКИЙ
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 2а-1766/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2008 року Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.
при секретарі Гіщинській С.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Миколаївської райдержадміністрації, третьої особи Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про визнання відмови у виплаті щорічної грошової допомоги учасникам бойових дій неправомірною, та стягнення такої допомоги,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до управління праці та соціального захисту населення Миколаївської райдержадміністрації, третьої особи Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, в якому просить визнати неправомірною відмову Головного управління праці та соціального захисту населення ЛОДА та Управління праці та соціального захисту населення Миколаївської державної районної адміністрації у виплаті йому недоплаченої грошової допомоги в розмірі 9235 грн. неправомірною та стягнути з відповідача в його користь суму недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій в розмірі 9235 грн.
Посилається на те, що відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року йому щорічно до 5 травня повинна була виплачуватись разова грошова допомога в розмірі п'ять мінімальних пенсій за віком як учаснику бойових дій, однак в супереч ч.1 ст.2 цього Закону йому грошова допомога виплачувалась не в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, просить його задоволити, посилається на підстави, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справ, однак від нього надійшло клопотання в якому він просить в позові відмовити, посилається на те, що він здійснює лише виплату разової грошової допомоги, однак, розпорядником таких коштів є Державне казначейство України. Крім цього, просить застосувати термін позовної давності відповідно до ст.ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явилося, хоча належним чином було повідомлене про час та місце його проведення.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року.
ОСОБА_1 згідно виданого Львівським обласним військовим комісаріатом посвідчення НОМЕР_1 від 26.12.1996 року є учасником бойових дій.
Відповідно до положення ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно з ч.1 ст.17-1 цього ж Закону - щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Управлінням праці та соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації проводилися щорічні виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2003 році - 90 грн., 2004 році -120 грн., у 2005 -250 грн., у 2006 році 250 грн. та 2007 році - 280 грн.
Рішенням Конституційного Суду України «У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювалася щорічна разова грошова допомога, зокрема, учасникам бойових дій в розмірі 280 грн. не відповідає Конституції України, тобто є неконституційною. У відповідності до вимог ч.4 ст.17-1 згаданого Закону, особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позивачу, як учаснику війни неправомірно здійснено в заниженому розмірі виплату разової грошової допомоги за 2007 рік, оскільки мінімальна пенсія за віком відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з першого квітня 2007 року складала 410 грн. 06 коп., а тому несплачена сума допомоги складає 1770 грн. 30 коп. (410 грн. 06 коп. мінімальна пенсія за віком х 5 розміри пенсії - 280 грн. фактично виплаченої допомоги позивачу).
Відповідач наполягає на застосуванні строків звернення до адміністративного суду згідно ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позивач не пропустив строк для звернення до суду, так як відповідно до ст.17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Позивач звернувся до суду 31.07.2008 року, а саме в строк передбачений ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що слід стягнути з відповідача в користь позивача, разову грошову допомогу як учаснику бойових дій за 2007 та 2008 рік в сумі 3864 грн. 30 коп., в частині позову, щодо несплаченої разової грошової допомоги за 2005-2006 роки слід відмовити, так як суд не вбачає поважних причин пропущення строку для звернення до суду.
Керуючись ст.ст.7-14, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
п о с т а н о в и в:
Позов задоволити частково. Визнати відмови Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації у виплаті недоплаченої разової щорічної грошової допомоги ОСОБА_1, як учаснику бойових дій у розмірі 3865 грн. 30 коп. - неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації в користь ОСОБА_1 недоплачену частину разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007-2008 роки в розмірі 3865 (три тисячі вісімсот шістдесят п'ять) грн. 30 коп.
В частині стягнення разової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2003-2006 роки відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, тоді постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий підпис
Помічник судді Гаврилич Р.М.