справа № 2-358/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року

Залізничний районний суд м. Львова

в складі: головуючого -судді - Іванюк І.Д.

при секретарі сз - Журавльовій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, Друга Львівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

Позивач 17.09.2009р. звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 Свої вимоги мотивує тим, що його мати померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Львові. Після її смерті залишилась спадщина у виді будинковолодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1, яку прийняв його брат ОСОБА_3, приховавши від нотаріуса наявність іншого спадкоємця. На час смерті матері він проживав у м. Києві, де працював директором Державного спеціального конструкторсько- технологічного бюро фізичного приладобудування з дослідним виробництвом Інституту фізики НАНУ. У період з 12 по 15 грудня 1994 р. він перебував у м. Львові у зв'язку із смертю матері, однак 14 грудня 1994 р. вдарили морози, внаслідок чого були заморожені труби опалення лабораторного корпусу конструкторського технологічного бюро і він був змушений відбути до м. Києва для проведення невідкладних робіт із ремонту, які тривали до кінця жовтня 1995 р. 07.06.1995 р. він був звільнений із вказаної посади у зв'язку із закінченням терміну контракту та протягом 2 місяців проводив роботи з інвентаризації майна. У зв'язку із вказаними причинами він не міг прибути до м. Львова та зайнятись оформленням спадщини. Також, 05.05.1996 р. в результаті напруженої праці він переніс геморагічний інсульт та параліч, внаслідок чого 02.09.1996 р. його визнано інвалідом ІІ групи загального захворювання, а 28.09.2004 р. йому присвоєно ІІІ групу інвалідності безтерміново. Із врахуванням наведеного, вважає, що причини пропуску строку на прийняття спадщини є поважними, а тому просив позов задоволити.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з аналогічних підстав та просив позов задоволити. Надалі у судові засідання не з'явився, подав заяву, із якої вбачається, що він просить розглянути справу у його відсутності та наполягає на вирішенні спору.

Відповідач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 відповідно до договору від 26.05.2014 р. у судовому засіданні проти позову заперечили та пояснили, що жодних поважних причин для пропуску строку для прийняття спадщини позивачем не наведено. Зокрема, позивач знав про смерть матері та був присутнім на її похороні у м. Львові, у зв'язку із проживанням у м. Києві на її спадкове майно не претендував і повідомляв, що наміру приймати спадщину не має. Окрім того, він, як син померлої, у встановлені законодавством строки звернувся до Другої Львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, та повідомив нотаріуса про наявність ще одного спадкоємця. При цьому нотаріус Юнко М.Т. на виконання вимог п. 97 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 р. за № 18/5 повідомила позивача про заведення спадкової справи, однак той у визначений законом термін та по цей час заяви про прийняття спадщини нотаріусу не подав, хоча мав змогу це зробити, оскільки часто приїжджав до м. Львова. Окрім того позивач не навів причин неможливості прийняття спадщини з 08.08.1995 р. - після передачі справ новому керівнику і по 04.05.1996 р. - час настання хвороби. Також просили відмовити у позові у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності на звернення до суду.

Представник третьої особи - Зварич В.В., який діє на підставі довіреності від 10.06.2013 р. у судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив, що позивачем не наведено поважних причин для пропуску строку на прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_5.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані у справі докази, матеріали спадкової справи, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 529 ЦК України від 1963 р. при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ст. 549 ЦК України від 1963 р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Ст. 553 ЦК України від 1963 р. вказує, що спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовить від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 550 ЦК України від 1963 р. строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину. У цих випадках, якщо спадкове майно було прийняте іншими спадкоємцями або перейшло до держави, спадкоємцеві, що пропустив зазначений строк, передається лише те з належного йому майна, яке збереглося в натурі, а також кошти, виручені від реалізації решти належного йому майна.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

З свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 6) та серії НОМЕР_2 (а.с. 3 спадкової справи) вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 є синами ОСОБА_5.

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 2 спадкової справи) вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Львові.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 02.11.1976 р. (а.с. 5 спадкової справи) ОСОБА_5 на праві власності належала ? частина будинку АДРЕСА_1.

18.10.1995 р. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 (а.с. 1 спадкової справи) у Другу Львівську державну нотаріальну контору звернувся її син ОСОБА_3.

Довідкою з місця проживання про склад сім'ї та прописку від 1995 р. (а.с.8 спадкової справи) стверджується, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 до часу смерті проживала і була постійно прописана разом із сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 у будинку по АДРЕСА_1.

З довідки Інституту фізики НАНУ від 21.07.2009р. (а.с. 10) та копії трудової книжки (а.с. 9) вбачається, що ОСОБА_2 у період з 1988 р. по 1995 р. був директором Державного спеціального конструкторсько- технологічного бюро фізичного приладобудування з дослідним виробництвом Інституту фізики НАНУ. З 12 по 15 грудня 1994 р. ОСОБА_2 перебував у м. Львові у зв'язку із смертю матері. 14.12.1994 р. вдарили перші морози, внаслідок чого були заморожені труби опалення лабораторного корпусу ДСКТБ ФА ІФ НАНУ, корпус потребував термінового ремонт і проведення невідкладних аварійних ремонтних заходів, що вимагало постійної присутності директора ОСОБА_2 у м. Києві. У зв'язку із значним обсягом ремонтних робіт, проблемами їх фінансового і технічного забезпечення, усунення наслідків аварії тривало до кінця жовтня 1995 р.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого (а.с. 12) ОСОБА_2 у період з 05.05.1996 р. по 20.05.1996 р. перебував на лікуванні у зв'язку із гострим порушенням мозкового кровообігу за геморагічним типом з формуванням внутрішньо мозкової гематоми у лівій скронево-тім'яній ділянці, гіпертонічна хвороба.

З довідки спеціальної кардіологічної МСЕК № 1 м. Києва (а.с. 13) вбачається, що ОСОБА_2 встановлено 3 групу інвалідності довічно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено поважних причин пропуску ним строку для прийняття спадщини після смерті матері, зокрема у період з 08.08.1995 р. - після передачі справ новому керівнику по 04.05.1996 р. - час його захворювання, а також і до часу звернення його до суду. Виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити за безпідставністю вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 14, 60, 62, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 529, 549, 550, 553 ЦК України від 1963 р., ст. 1269 ЦК України, -

в и р і ш и в:

У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, Друга Львівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити за безпідставністю вимог.

Рішення у повному обсязі виготовлене у 5-денний строк.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд, що його ухвалив, шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Іванюк І.Д.