Справа № 2-783/12

Провадження № 22ц/782/2079/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого: Коротких О.Г.

суддів: Масенко Д.Є., Орлова І.В.

при секретарі: Соловей А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам"янобрідського районного суду м.Луганська від 02.08.2013року по цивільній справі за позовом ПАТ „Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012року З даним рішенням не погодився відповідач і подав апеляційну скаргу.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим та таким, що підлягає скасування у зв»язку з порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити банку у задоволенні позовних вимог.

звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідач відповідно до укладеного договору №LQXRRX06120090 від 17.04.2007року отримала кредитні грошові кошти у розмірі 2715,59грн. зі сплатою 12% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.04.2008року. Відповідач не виконувала належним чином зобов»язання за договором, у зв»язку з чим станом на 09.04.2012року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 29 293,53грн., яка складається з наступного:

- заборгованість за процентами-8669,81грн.;

- заборгованість по комісії-731.83грн.;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов»язання-18 020,77грн.;-

штраф/фіксована частина/-500грн.;

- штраф/процентна складова/-1371,12грн.

Рішення Кам"янобрідського районного суду м.Луганська від 02.08.2013року позовні вимоги задоволено, суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ „Приватбанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 29293,53грн., а також судовий збір в сумі 292,94грн.

З даним рішенням не погодився відповідач і подав апеляційну скаргу.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим та таким, що підлягає скасування у зв»язку з порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити банку у задоволенні позовних вимог.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 23.10.2013року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено ПАТ « Приватбанк» у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитнтм договором у зв»язку зі спливом строку позовної давності.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.02.2014року рішенням апеляційного суду Луганської області від 23.10.2013року скасовано і справу передано на новий розгляд до апеляційного інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст..213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно з законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції

Відповідно до ст..308 ЦПК України , апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до укладеного з ПАТ «Приватбанк» договору №LQXRRX06120090 від 17.04.2007року отримала кредитні грошові кошти у розмірі 2715,59грн. зі сплатою 12% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.04.2008року. Відповідач не виконувала належним чином зобов»язання за договором, у зв»язку з чим станом на 09.04.2012року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 29 293,53грн., яка складається з наступного:

- заборгованість за процентами-8669,81грн.;

- заборгованість по комісії-731.83грн.;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов»язання-18 020,77грн.;-

- штраф/фіксована частина/-500грн.;

- штраф/процентна складова/-1371,12грн.

Відповідач своїм підписом на заяви позичальника підтвердила, що ознайомлена та згодна з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам /«Розстрочка»/ / «Стандарт»/, які були надані у письмовій формі. Крім цього, сторонами було погоджено, що вказана заява разом із запропонованими банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам /«Розстрочка»/ / «Стандарт»/ і тарифами складають кредитно-заставний договір, а тому доводи апелянта стосовно відсутності договірних відносин між сторонами є неообгрунтованими, такими, що не відповідають обставинам справи.

Згідно з п.5.5 з умов надання споживчого кредиту фізичним особам строки позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за даним договором встановлюються сторонами у п»ять років, що відповідає вимогам ч1ст.259 ЦК України.

Кредитний договір укладений на строк 12 місяців з 17.04.2007р. по 17.04.2008р. Погашення заборгованості відповідач повинна здійснювати щомісяця в період з 17 по 24 число кожного місяця платежем в сумі 308,02грн. для погашення заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії та інших витрат згідно з Умовами.

У правовій позиції Верховного суду України, викладеній в постанові від 06.11.2013року в справі № 6-11бцс13 зазначено, що відповідно до ст..261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони прав на позов.

Враховуючи дану правову позицію і зважаючи на те, що ОСОБА_1 31.05.2007року спалтила на погашення заборгованості щомісячний платіж в сумі 309,14грн., який було розподілено наступним чином: 208,95грн.-простроене тіло кредиту; 33,66грн.-погашення відсотків; 66,53грн.-комісія, інших платежів не надходило, а тому у банку виникло право на звернення з позовом з моменту наступного несплаченого платежу, а саме з 17.06.2007року.

ПАТ «Приватбанк» звернувся до суд з позовом 20.04.2012року, тобто в межах п»ятирічного строку позовної давності, передбаченого п.5.5 договору.

Необхідно також зазначити, що відповідач після спливу терміну дії договору /17.04.2008р./ 29.09.2009року сплатила 2507грн., що врахована банком підчас розрахунк заборгованості і пред»явлення позову, що свідчить про визнання ОСОБА_1 свого боргу.

Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а тому відповідно до вимог ст..308 ЦПК України рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст..ст.209, 303, 304, 307,308 ,315 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Кам"янобрідського районного суду м. Луганська від 02.08.2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: