У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 червня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Шимківа С.С., Буцяка З.І.
секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 11 лютого 2014 року у справі за поданням відділу державної виконавчої служби Сарненського районного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1,
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1-ОСОБА_2, представника ДВС- Павлюка М.Г., перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 11 лютого 2014 року до виконання виконавчих листів № 2а/1770/908/2011 від 21.03.2011 року, №2а/1770/3611/2011 від 24.10.2011 року, №2а-1047/10/1770 від 1.06.2010 року, №817/2728/13-а від 28.08.2013року виданих Рівненським окружним адміністративним судом тимчасово обмежено право виїзду за межі України без вилучення паспорта ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительку м.Сарни АДРЕСА_1 Рівненської області.
В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вказує, що ухвала суду постановлена з порушенням норми матеріального та процесуального права.
Зазначає, що у власності ОСОБА_1 перебуває автомобіль ВАЗ-2106, який описаний державним виконавцем, переданий на зберігання боржнику та реалізація якого здійснюється відповідно до ЗУ "Про виконавче провадження" з метою погашення боргів.
Крім того, з 2008 року підприємницька діяльність ОСОБА_1 тимчасово припинена, в зв'язку з чим і відсутня можливість виконати рішення судів.
Встановлене оскаржуваною ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за межі України не дозволяє ОСОБА_1 отримати працевлаштування за кордоном з метою погашення заборгованості.
Вважає, що тимчасове обмеження виїзду за межі України встановлене для ОСОБА_1 є безпідставним та незаконним, оскільки воно вважається крайнім заходом у виконанні судового рішення та у діях (бездіяльності) ОСОБА_4 відсутні ознаки умисного ухилення від виконання описаних вище рішень суду.
Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та вирішити питання по суті.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Рівненським окружним адміністративним судом видано 4 виконавчих листи, зокрема:
- № 2а /1047/10/1770 про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету м.Сарни заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 9731,11грн.
- № 2а/1770/908/2011 про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету м.Сарни заборгованості в сумі 376,31грн.
- № 2а/1770/3611/2011 про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь бюджету заборгованості в сумі 10 858,25грн.
- № 817/2728/13-а про стягнення з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету податкову заборгованість по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 170грн., податкову заборгованість по орендній платі з фізичних осіб в сумі 422,26грн.
Постановою інспектора ДАІ Сарненського РВ від 15.12.2013року ОСОБА_1 притягнута до адмінвідповідальності за ч.1ст.126 КУпАП, з накладенням штрафу в розмірі 425грн.
Постановами державного виконавця ВДВС Сарненського РУЮ відповідно від 7.03.2013 року № 36927301, № 36928048, № 36927752; від 9.10.2013р. №40149166; від 22.01.2014р. № 41643406 відкрито виконавчі провадження щодо примусового виконання зазначених виконавчих документів, які постановою від 14.03.2014року об'єднані у зведене виконавче провадження. В ході примусового виконання, державним виконавцем, накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 та заборону здійснювати відчуження будь-якого належного боржнику майна у межах суми боргу, накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на її рахунку в банках, оголошено розшук транспортного засобу боржника.
Задовольняючи подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що боржник зобов'язання по виконавчим листам не виконує, ухиляється від сплати боргу, на виклики державного виконавця не з'являється, кошти на рахунках боржника відсутні, а майно на яке можна було б звернути стягнення, перебуває у заставі банків.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
За змістом п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Вирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України регулюється ст. 377-1 ЦПК України.
Як зазначено вище, виконавчі провадження державним виконавцем відкрито в 2013-2014 рр., і ОСОБА_1 відомо про їх відкриття, що стверджується поясненнями її представника у судовому засіданні.
Будь-які докази на підтвердження факту виконання ОСОБА_1 рішень судів та постанови ДАІ про стягнення коштів в загальній сумі 23 182,23грн. в матеріалах справи відсутні, як і відсутні докази про те, що боржник припинила підприємницьку діяльність, що в свою чергу спростовує доводи апеляційної скарги про добросовісність дій боржника.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності факту ухилення боржника від виконання рішення суду не ґрунтуються на матеріалах справи. Так, в ній містяться акти державного виконавця від 5.06.2013року, 10.10.2013року та 27.11.2013року про відсутність ОСОБА_1 за місцем проживання та рапорт працівника міліції про те, що привід боржниці виконати неможливо через її відсутність за місцем проживання. (а.с.19-22)
Як пояснив у судовому засіданні представник ДВС вказані виконавчі документи повторно перебувають на примусовому виконанні, оскільки були повернуті стягувачам через неможливість їх виконання. За весь час, ОСОБА_1 не сплатила жодної копійки в рахунок погашення боргу, вона на виклики до ДВС не з'являється, в зв"язку з чим до неї застосовувався привід, а автомобіль, що перебуває у власності боржниці, оголошено в розшук, тому звернути стягнення на нього та погасити борг не має можливості.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав вірну оцінку наведеним доказам та дійшов вірного висновку про те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду і обґрунтовано задовольнив подання державного виконавця, щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа ОСОБА_1
Керуючись ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", ст.377-1 ЦПК України, керуючись ст.ст.307,312,315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 11 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: Бондаренко Н.В.
Буцяк З.І.
Шимків С.С.