Справа № 407/2473/14-ц

2/407/979/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2014 року Антрацитівський міскрайонний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Філіпенко Л. П.

при секретарі Толоковій Г.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Іванівської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Іванівської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в обґрунтування якого посилається на те, що він є спадкоємцем за законом після смерті батька - ОСОБА_2, якому на праві приватної власності відповідно до договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 13 жовтня 1989 року, що нотаріально засвідчений Краснолуцьскою нотаріальною конторою 20 жовтня 1989 року реєстр № 1-6557, належав житлової будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, але цей договір не був зареєстрований в БТІ м. Антрацит. Шлюб меж батьками був розірваний 13 вересня 1996 року, розподіл майна був вирішений батьками добровільно: мати отримала от батька вартість свого майна, тому батька був єдиним власником цього будинку на час смерті. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, його смерть зареєстрована виконкомом Іванівської селищної ради Антрацитівського району Луганської області 14 березня 2013 року, актовий запис № 33. Після смерті батька ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину, оскільки мешкає у цьому будинку, що згідно "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" є для нотаріуса достатнім для визнання його таким, що прийняв спадщину, але коли він після 6 - місячного строку після смерті батька звернувся до Антрацитівського районного нотаріуса з метою оформлення права власності на нього як єдиний спадкоємець, йому відмовили у цьому оскільки за існуючими правилами право власності за померлим визнати не можливо, у зв'язку з цим йому було рекомендовано звернутися в суд для визнання права на спадщину. Тому ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на спадщину за законом на житловій будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, які належали його батьку - ОСОБА_2, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

У судове засідання сторони не з'явилися, просять розглянути справу за їх відсутністю, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, Іванівська селищна рада позов визнала (а.с. 17-18).

На підставі ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Судом досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотань про витребування та дослідження по справі інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі доказів, наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позову суд виходить з дезпозитивності прав сторін та того, що згідно зі ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюється судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивну неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Прі дослідженні і оцінці доказів, встановлені обставини справи і ухвалення рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків:

Дійсно, 27 вересня 1989 року рішенням виконкому Іванівської селищної ради Антрацитівського району Луганської області ОСОБА_2 була виділена земельна ділянка під будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с.21). Потім договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 13 жовтня 1989 року був нотаріально засвідчений Краснолуцьскою нотаріальною конторою 20 жовтня 1989 року реєстр № 1-6557 (а.с.19-20), але цей договір не був зареєстрований в БТІ м. Антрацит. ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1, про що свідчить запис в свідоцтві про його народження в графі «батько» (а.с.12). ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, його смерть зареєстрована виконкомом Іванівської селищної ради Антрацитівського району Луганської області 14 березня 2013 року, актовий запис № 33 (а.с.13). Після смерті батька ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину, оскільки мешкає у цьому будинку, що згідно "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" є для нотаріуса достатнім для визнання його таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, подружжя та батьки, тому ОСОБА_1 дійсно набуває права власності в порядку спадкування за законом на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, який є предметом даного спору.

Суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки сукупність добутих у суді доказів вірогідно підтверджується їхня законність і обґрунтованість, є всі правові підстави для визнання за ним права власності на спадщину за законом повітом на житловій будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, які належали його батьку ОСОБА_2, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, як за єдиним його спадкоємцем, оскільки це право у нього є за законом, визнання права власності на спадщину не завдасть шкоди іншим особам та не порушить їх прав.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, ст.ст.16,328,392,1216,1261 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Іванівської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право приватної власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на житловій будинок за адресою АДРЕСА_1 літер "А2" загальною площею 145,2 кв.м., житловою площею 64,2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: кухня "Б" навіс "В", сараї "Г,Д" душ "Е", погреба "Пг, Пг 1", огорожа №1-2, вбиральня №3, колодязі № 4.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Антрацитівського

міськрайонного суду Л. П. Філіпенко