УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2008р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Шайди С. М. ,
суддів Гвоздика П.О., Кривобокової Н.М. ,
з участю: прокурора Грещука В.В.
потерпілої ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3,
розглянувши 11 березня 2008р. у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_1 , засудженого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_2 на вирок Коломийського міськрайонного суду від 15 червня 2006 року, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, розлучений, непрацюючий, з незакінченою вищою освітою, раніше не судимий, громадянин України,
засуджений за ст. 121 ч.2 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі. Запобіжний захід залишено попередній - тримання під вартою. Строк відбування покарання постановлено рахувати з 13 вересня 2002 року, зарахувати в строк відбуття покарання термін перебування під вартою з 5 по 15 серпня 2002 року.
Справа № 11-101/2008р. Головуючий у І інстанції П'ятковський В.І.
Категорія ст. 121 ч.2 КК України Доповідач Шайда С. М.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 в користь потерпілої ОСОБА_1 1848 грн. матеріальної шкоди, 1(одну) тисячу грн. судових витрат та 60 000 грн. моральної шкоди.
Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винуватий і засуджений за те, що 5 серпня 2002 року біля 3 год. ночі, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння у АДРЕСА_2, на грунті неприязних стосунків, які виникли між ним та ОСОБА_4, який теж знаходився у цій квартирі, внаслідок підозри в тому, що ОСОБА_4 міг бути одним з невідомих осіб, які перед цим його побили, вступив з потерпілим у суперечку, яка переросла в бійку під час якої став наносити ОСОБА_4 множинні удари руками і ногами по голові і тулубу. Внаслідок чого спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження від яких на протязі двох годин наступила смерть потерпілого.
В апеляціях:
· захисник засудженого - адвокат ОСОБА_2 ставить питання про скасування вироку і закриття провадження по справі, покликаючись на те, що суд не дав належної оцінки висновку судово-медичної експертизи щодо тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_3 Вважає, що у діях його підзахисного відсутній склад злочину. Крім цього, апелянт вважає, що його підзахисний діяв в стані необхідної оборони, що тілесні ушкодження ОСОБА_3 отримав внаслідок раптового застосування ножа потерпілим ОСОБА_4, що черепно-мозкову травму ОСОБА_4 отримав внаслідок падіння та удару головою об підлогу;
· засудженого ОСОБА_3 ставиться питання про скасування вироку суду і закриття провадження по справі за відсутністю в його діях складу злочину, вважає, що діяв в стані необхідної оборони;
· потерпілої ОСОБА_1 , яка акцентує увагу на тому, що державним обвинувачем і судом неправильно кваліфіковано дії ОСОБА_3 за ст. 121 ч.2 КК України. Вважає, що вірною є кваліфікація за ст. 115 ч.1 КК України, а покарання ОСОБА_3 у виді 7-ми років позбавлення волі не відповідає вимогам закону. Просить вирок суду скасувати і постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ст. 115 ч.1 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3, який підтримав свою апеляцію і апеляцію адвоката ОСОБА_2, а також заперечив апеляцію потерпілої ОСОБА_1 , пояснення захисника засудженого - адвоката ОСОБА_2, який підтримав подану ним апеляцію та апеляцію засудженого ОСОБА_3, пояснення потерпілої ОСОБА_1 , яка підтримала свою апеляцію і заперечила апеляції засудженого та його захисника, думку прокурора, який вважає, що вирок відповідає вимогам закону, є обґрунтованим на доказах, здобутих в судовому засіданні, перевіривши матеріали справи, обговоривши мотиви і доводи апеляції, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину відповідає фактичним обставинам справи та дослідженим у судовому засіданні доказам.
Як вбачається із матеріалів даної справи, судове слідство у ній проведено з додержанням вимог кримінально-процесуального закону, порушень закону, що тягли б скасування постановленого вироку суду, не встановлено.
Сам засуджений ОСОБА_3 як на досудовому слідстві (а.с. 89-91), так і в судовому засіданні пояснював, що він умисно наносив численні удари ногами і руками в різні ділянки тіла, в т.ч.1 в голову потерпілого.
При цьому ОСОБА_3 пояснив, що наміру позбавляти життя ОСОБА_5 він не мав.
Ці факти у своїх апеляціях не заперечують ні засуджений, а ні його захисник.
В той же час їх твердження, що ОС