Справа № 6/257/584/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2014 року Київський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Лях М.Ю
при секретарі Ранкової О.О.
розглянув у судовому засіданні цивільну справу за поданням державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,-
ВСТАНОВИВ:
Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника – ОСОБА_1, громадянку України, до виконання нею своїх зобов’язань.
Мотивуючи її тим, що на примусовому виконанні у ВДВС Київського РУЮ у м. Донецьку знаходиться виконавче провадження №36349206 з примусового виконання виконавчого листа виданого Київським районним судом м. Донецька №2/0523/1576/2012 від 03.09.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ВБР суми боргу у розмірі 25582,35 грн. Державним виконавцем Мелікян А.А. 06 лютого 2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено боржника у визначеному законодавством порядку шляхом направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу мешкання боржника, зазначеної у виконавчому документі. Протягом періоду з 06.02.2013 року по 23.04.2014 року рішення суду боржником не виконано, не дивлячись на те, що державним виконавцем вжито усіх, передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішень, боржник ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням суду. Просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1.
В судове засідання представник заявника не з*явився, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, в поданні вказав про розгляд справи у їх відсутність.
За таких обставин та відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника заявника та заінтересованої особи: ОСОБА_1, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суд встановив, що 03 вересня 2012 року Київським районним судом м. Донецька видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ВБР заборгованість за кредитним договором у розмірі 25328,35 грн., судовий збір в розмірі 254 грн., а всього у розмірі 25582,35 грн.
Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 06 лютого 2013 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку, ОСОБА_2, відкрито виконавче провадження по виконавчому листу №2/0523/1576 виданому 03.09.2012 року Київським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ВБР заборгованість за кредитним договором у розмірі 25328,35 грн., судовий збір в розмірі 254 грн., а всього у розмірі 25582,35 грн.
Згідно копії акту державного виконавця від 23 квітня 2014 року встановлено, що виходом за адресою мешкання боржника: м. Донецьк, вул. Путилівська, 88 вдома нікого не було, двері не відчинили. залишена вимога державного виконавця. Також слід зауважити, що даний акт складений лише державним виконавцем без участі стягувача, боржника та понятих.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника – фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходження органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженого з начальником відділу державної виконавчої служби.
Згідно зі ст. 33 Конституції України, право кожного вільно залишати територію України може бути обмежено лише законом.
Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України».
Стаття 6 цього Закону передбачає, що за наявності зазначених у цій нормі підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон громадянину може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта чи вилучено або затримано паспорт.
Застосування тимчасового обмеження права особи на виїзд за межі України (за кордон) слід вважати доцільним у випадках, коли особа ухиляється від виконання зобов’язання, покладеного на неї рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Подання державного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.
Також, згідно зі ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, та згідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Основним принципом судочинства, закріпленого Конституцією України, є законність; відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій України» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав та законних інтересів суспільства й держави; при постановленні даної ухвали суд діє згідно з нормами процессуального законодавства та в межах своїх процесуальних повноважень.
Суду не надано достовірних доказів у підтвердження того, що державний виконавець вжив усі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняв виконавчі дії. Подання державного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України. Відкриття виконавчого провадження та начебто направлений виклик державного виконавця боржнику, з якого не вбачається чи отримав його боржник, а також копія акту державного виконавця не може розглядатись судом як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України. У разі розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника – фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до ст. 377-1 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» тощо, проте з подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не вбачається, що державним виконавцем усі ці вимоги дотримані у відповідності з чинним законодавством України.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не знайшло своє підтвердження при вивчені письмових доказів, які знаходяться в матеріалах справи та вказані вище, а тому відсутні підстави для задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 33 Конституції України, ст.ст. 59, 212, 377-1 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 – відмовити.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п’яти днів з дня її проголошення, а в разі, якщо ухвалу суду було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційну скаргу може бути подано протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Київського районного суду
м. Донецька М.Ю. Лях