№ 1-43
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2008 року місто Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції РИМАРА Є.П., при секретарі ШЕРЕМЕТ О.Ю., за участю військового прокурора Білоцерківського гарнізону підполковника юстиції БОНЧЕВА І.В., потерпілої ОСОБА_2 , захисника підсудного ОСОБА_3. , у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-2167, командира мінометного взводу 1 механізованого батальйону, старшого лейтенанта
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Суми, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не судимого, такого, що проходить військову службу з липня 2000 року, у тому числі в якості офіцера з червня 2004 року, такого що проживає за адресою: АДРЕСА_1, -
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд, -
ВСТАНОВИВ:
03 листопада 2007 року, біля 23 години, ОСОБА_1, відпочиваючи разом із своїми знайомими у приміщенні кафе „Тет-а-тет", що розташоване у місті Біла Церква по вул. О.Гончара, 18, під час танців зачепив рукою сідниці танцюючої поруч громадянки ОСОБА_2, на що остання висловила своє обґрунтоване незадоволення та при цьому намагалась активними діями захистити свою честь (матеріали кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками в її діях ч.1 ст. 125 КК України закрито на підставі п.2 ст. 6 КПК України). Бажаючи зупинити її дії шляхом силового впливу, ОСОБА_1, схопив потерпілу руками за кісті обох рук та стискуючи, став їх крутити і у такий спосіб стримувати дії ОСОБА_2. Внаслідок таких дій підсудного, потерпілій заподіяно з необережності тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді двох закритих переломів третьої та четвертої п'ясних кісток правої руки. Крім того, наведеними діями підсудного ним були порушені вимоги ст. ст. 49, 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і дав покази, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину і при цьому пояснив, що він дійсно, під час танцю зачепив рукою потерпілу ОСОБА_2 по сідницях, внаслідок чого остання почала пред'являти до нього претензії з цього приводу і щоб зупинити активні дії потерпілої, він схопив її за кісті обох рук, а для цього стримував та крутив. При цьому він не думав, що від його дій можуть настати такі серйозні наслідки у вигляді переломів. Особистих рахунків с потерпілою він не мав, більше ніяких протиправних дій щодо неї не вчиняв.
Крім особистого визнання, вина підсудного у заподіянні тілесного ушкодження середньої тяжкості у вигляді двох закритих переломів третьої та четвертої п'ясних кісток потерпілій ОСОБА_2, підтверджується добутими під час досудового слідства та розглянутими у судовому засіданні іншими доказами, які не викликають у суду сумнівів у своїй достовірності, підсудним та іншими учасниками процесу не заперечуються і підтверджуються в повному обсязі. За клопотанням ОСОБА_1, яке підтримали інші учасники процесу, судове слідство судом проведено у відповідності до вимог ч.3 ст. 299 КПК України. При цьому судом їм роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Таким чином, дії ОСОБА_1, який заподіяв потерпілій ОСОБА_2 тілесне ушкодження середньої тяжкості у вигляді двох закритих переломів третьої та четвертої п'ясних кісток, суд кваліфікує за ст. 128 КК України.
При призначенні покарання підсудному суд визнає і враховує, як обставини, які пом'якшують покарання, те, що підсудний з'явився із повинною, щиро розкаявся у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував в повному обсязі заподіяну злочином шкоду, по службі, характеризується виключно позитивно.
З урахуванням обставин справи, вищевказаних пом'якшуючих обставин, особи винного, відсутнісоті з боку потерпілої будь-яких претензій до ОСОБА_1, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, то суд знаходить можливим при призначенні йому покарання, не застосовувати до підсудного обмеження волі, а застосувати ст. ст. 69 та 58 КК України і перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, ніж обмеження волі, не зазначеного в санкції ст. 128 КК України - службового обмеження для військовослужбовця, оскільки саме такий вид та розмір покарання за даних умов, на думку суду, є справедливим а також необхідним і достатнім для виправлення підсудного.
У той же час, призначаючи покарання, суд крім того враховує і те, що потерпіла в зв'язку із даним злочином зазнала тривалих страждань, внаслідок чого нею не прийнято вибачення підсудного.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 299, 323, 324, 328. 332 КПК України, військовий суд, -
ПРИСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, за якою із застосуванням ст. ст. 69 та 58 КК України призначити йому покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовця на строк 1 (один) рік з відрахуванням 15 (п'ятнадцяти) % із суми грошового забезпечення ОСОБА_1 в доход держави.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - скасувати.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 26 березня 2008 року.
Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим протягом того ж строку з моменту вручення йому копії вироку.