Судове рішення #3749301
№ 1-42

№ 1-42

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

26 березня 2008 року                                                                                                  місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції РИМАРА Є.П.,  при секретарі ЛОЗІ К.А.,  за участю державного обвинувача - помічника військового прокурора Сумського гарнізону старшого лейтенанта юстиції СЬОМІЧА А.А.,  у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця Сумського прикордонного загону дільничного інспектора прикордонної застави „Славгород'* сержанта за контрактом

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 с. м. т. Велика Писарівка Сумської області,  українця,  громадянина України,  з вищою освітою,  одруженого,  такого,  що має на утриманні неповнолітню дитину,  не судимого,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,  -у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1  ст. 366 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд,  -

 

ВСТАНОВИВ:

 

 02 січня 2007 року сержант ОСОБА_1 будучи молодшим інспектором прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної застави „Славгород" Сумського прикордонного загону,  тобто являючись військовою службовою особою,  діючи з метою поліпшення показників службової діяльності по виявленню і притягненню до адміністративної відповідальності порушників прикордонного режиму,  власноручно склав завідомо неправдиві офіційні документи - протокол серії СРУ №002102 про адміністративне правопорушення за  ст.  202 КУпАП,  протокол про адміністративне затримання,  схему місця затримання та пояснення правопорушника,  згідно з якими нібито було виявлено та затримано громадянина ОСОБА_2,  в прикордонній смузі без документів,  які посвідчують особу,  тобто встановлено порушення прикордонного режиму - які не відповідають дійсності,  оскільки громадянин ОСОБА_2 адміністративного порушення не вчиняв. При цьому ОСОБА_1 у вищезазначених документах вказав вигадані паспортні дані та власноруч розписався від імені ОСОБА_2 та вписав свідками вчинення правопорушення громадян ОСОБА_3. та ОСОБА_4. та власноручно розписався від їх імені в протоколі. Вказані завідомо неправдиві документи разом зі своїм рапортом ОСОБА_1 надав заступнику начальника прикордонної застави "Славгород" запевнивши останнього в їх достовірності.

Далі,  діючи з тих же підстав та мотивів. 04 січня 2007 року,  сержант ОСОБА_1 власноручно склав завідомо неправдиві офіційні документи - протокол серії СРУ №002103 про адміністративне правопорушення за  ст.  202 КУпАП,  протокол про адміністративне затримання,  схему місця затримання та пояснення правопорушника,  згідно з якими нібито було виявлено та затримано громадянина ОСОБА_5  в прикордонній смузі без документів,  які посвідчують особу,  тобто встановлено порушення прикордонного режиму - які не відповідають дійсності,  оскільки громадянин ОСОБА_5 адміністративного порушення не вчиняв. При цьому ОСОБА_1 у вищезазначених документах вказав вигадані паспортні дані та власноруч розписався від імені ОСОБА_5 та вписав свідками вчинення правопорушення громадян ОСОБА_3. та ОСОБА_6 та власноручно розписався від їх імені в протоколі. Вказані завідомо неправдиві документи разом зі своїм рапортом ОСОБА_1 надав заступнику начальника прикордонної застави „Славгород" запевнивши останнього в їх достовірності.

Крім цього,  діючи з тих же підстав та мотивів,  20 листопада 2007 року,  сержант ОСОБА_1 власноручно склав завідомо неправдиві офіційні документи - протокол серії СРУ №002120 про адміністративне правопорушення за  ст.  202 КУпАП,  протокол про адміністративне затримання,  схему місця затримання та пояснення правопорушника,  згідно з якими нібито було виявлено та затримано громадянина ОСОБА_7 в прикордонній смузі без документів,  які посвідчують особу,  тобто встановлено порушення прикордонного режиму - які не відповідають дійсності,  оскільки громадянин ОСОБА_7 адміністративного порушення не вчиняв. При цьому ОСОБА_1 у вищезазначених документах вказав вигадані паспортні дані та власноруч розписався від імені ОСОБА_7 та вписав свідками вчинення правопорушення громадян ОСОБА_3. та ОСОБА_8 і власноручно розписався від їх імені в протоколі. Вказані завідомо неправдиві документи разом зі своїм рапортом ОСОБА_1 надав заступнику начальника прикордонної застави „Славгород" запевнивши останнього в їх достовірності.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у викладеному вище обвинуваченні визнав у повному обсязі та дав покази цілком відповідні викладеному вище,  пояснивши,  що з метою надання видимості ефективності боротьби з порушниками прикордонного режиму та нарощування кількісних показників складених адміністративних протоколів він особисто склав зазначені протоколи,  в які

 

№1-42                                                                                                                                       

вносив завідомо неправдиву інформацію про скоєне адміністративне правопорушення. Так,  02 січня 2007 року,  використовуючи відомі йому відомості про особу,  він склав фіктивні документи,  згідно з якими ним нібито-то було виявлено та затримано громадянина ОСОБА_2 в прикордонній смузі без документів,  які посвідчують особу,  де власноручно поставив підписи за правопорушника та свідків і після повного оформлення адміністративної справи він надав її старшому лейтенанту КЛЛИ-ІУ О.О. запевнивши останнього в достовірності документів,  після чого він,  ОСОБА_1,  особисто заплатив штраф від імені ОСОБА_2 та долучив квитанцію до адміністративної справи. Аналогічним чином 04 січня 2007 року,  використовуючи відомості про особу,  яка була йому відома,  він,  ОСОБА_1,  склав фіктивні документи,  згідно з якими ним нібито було виявлено та затримано громадянина ОСОБА_5.  в прикордонній смузі без документів,  які посвідчують особу,  та власноручно поставив підписи за правопорушника та свідків і після повного оформлення адміністративної справи він надав її старшому лейтенанту КАЛІНУ О.О. запевнивши останнього достовірності документів. Далі,  20 листопада 2007 року,  використовуючи відомі йому відомості про особу,  склав фіктивні документи,  згідно з якими ним нібито було виявлено та затримано громадянина ОСОБА_7 в прикордонній смузі без документів,  які посвідчують особу,  та власноручно поставив підписи за правопорушника та свідка ОСОБА_9,  після чого підійшов до ОСОБА_8 і запевнивши останнього достовірності документів,  попросив допомогти в оформленні документів та підписатися за другого свідка в матеріалах. Крім вищезазначених протоколів він інших фіктивних адміністративних матеріалів не складав.

Крім особистого визнання,  вина підсудного підтверджується всією сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів,  які не викликають сумнівів у своїй достовірності,  підсудним та іншими учасниками процесу не заперечуються. За клопотанням ОСОБА_1,  яке підтримали інші учасники судового засідання,  судове засідання проведено у відповідності до вимог ч.3  ст.  299 КК України. І Іро цьому судом роз'яснено,  що в цьому випадку учасники процесу будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином,  на підставі викладеного,  дії сержанта ОСОБА_1,  який будучи службовою особою вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості,  суд кваліфікує за ч. 1  ст.  366 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 покарання суд визнає і враховує,  як обставини,  що пом'якшують його відповідальність,  його щире каяття у вчиненому,  активне сприяння розкриттю злочину.

Беручи до уваги вказані обставини,  а також враховуючи особу винного,  який раніше ні в чому протизаконному замічений не був,  до кримінальної відповідальності притягується вперше,  дав в судовому засідання негативну оцінку своїм діям,  як до військової служби так і під час її проходження характеризується позитивно,  має на утриманні неповнолітню дитину,  суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_1  ст.  69 та 58 КК України і перейти до іншого,  більш м'якого виду основного покарання,  не зазначеного в санкції ч. 1  ст.  366 КК України,  призначивши мінімальне покарання у вигляді службового обмеження,  оскільки на думку суду саме даний вид і розмір покарання є справедливим,  а також необхідним та достатнім для його виправлення.

На підставі викладеного та керуючись  ст.  ст.  299, 323, 324, 325,  332 КПК України,  військовий суд,  -

 

ЗАСУДИВ :

 

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1  ст.  366 КК України,  на підставі якої,  с застосуванням  ст.  ст.  69,  58 КК України призначити йому покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовця строком на 6 (шість) місяців з проведенням відрахування із суми грошового забезпечення ОСОБА_1 в дохід держави в розмірі 10 (десяти) відсотків.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд- скасувати.

Речові докази по справі - адміністративні справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_2.,  ОСОБА_5 . ОСОБА_7. - зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення,  а засудженим протягом того ж строку з моменту вручення йому копію вироку.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація