Справа №437/15993/13- к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
головуючого судді - СУРНІНОЇ Л.О.,
при секретарі - Ждановій Ю.П.,
за участю прокурора - Амеліна В.В.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганська, українця, громадянина України, що має неповну вищу освіту, не одруженого, не працюючого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого: 05.07.2004року Жовтневим районним судом м. Луганська за ст.ст. 186 ч.2, 69 КК України строком 2 роки позбавлення волі. 19.09.2006року Жовтневим районним судом м. Луганська за ст.296 ч.4 КК України (2001) строком 3,6 роки позбавлення волі. 11.03.2011року Жовтневим районним судом м. Луганська за ст.185 ч. 1 КК України (2001) строком 2 роки побавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 1,6 років.
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2, ст. 190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, скоїв умисні злочини при наступних обставинах: так, 22.06.2013 року, у денний час, маючи намір, спрямований на зоволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, переконав потерпілого ОСОБА_2, що квартира за адресою: АДРЕСА_2, належить йому, та дозволив потерпілому орендувати квартиру на зазначений у договорі час. Після чого потерпілий ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 грощі у сумі 200 евро, після чого йому були надані ключи від квартири. 23.06.2013 року о 11 годині 30 хвилин він знову зустрівся з ОСОБА_1 на зупинці автотранспорту «ТЦ Росія», де надав ОСОБА_1 другу частину грошей за квартиру у сумі 2650 гривень. Після чого потерпілий ОСОБА_2 спрямував до квартири, яку він орендував, однак двері в квартиру він відкрити не зміг.
Таким чином, ОСОБА_1, зловживаючи довірою ОСОБА_2 навмисно обдуривши його, керуючись особистими корисливими мотивами, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, шахрайським шляхом заволодів грошима, які належали потерпілому ОСОБА_2., а саме грошовими коштами у сумі 2650 гривень та 200 евро, що в еквіваленті на українську гривню, на 23.06.2013 року складає 2110,15 гривень.
Продовжуючи свій злочинний намір він повторно 23.06.2013 року о 16 годині 40 хвилин, маючи намір, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, переконав потерпілого ОСОБА_4, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить йому, та дозволив потерпілої орендувати квартиру на зазначений у договорі час, після чого потерпіла ОСОБА_4 надала ОСОБА_1 гроші у сумі 2500 гривень. Надалі 23.06.2013 року о 21 годині 00 хвилин вона знову зустрілась з ОСОБА_1 на зупинці автотранспорту «Медичний інститут», де останній, ввівших в оману, надав їй ключ від квартири за адресою: АДРЕСА_2, та потерпіла ОСОБА_4 надала ОСОБА_1 другу частину грошей за квартиру у сумі 2500 гривень. Після чого потерпіла ОСОБА_4 прибула до квартири, яку вона орендувала, однак двері в квартиру вона відкрити не змогла.
Таким чином, ОСОБА_1, зловживаючи довірою ОСОБА_4 навмисно обдуривши її, керуючись особистими корисливими мотивами, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, шахрайським шляхом заволодів грошима, які належали потерпілої ОСОБА_4, а саме грошовими коштами у сумі 5000 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав повністю, підтвердив обставини вчинення злочинів, викладені вище, та пояснив, що все сталось спонтанно, він дуже жалкує за свій вчинок, більше цього не відбудеться.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд знаходить винність обвинуваченого ОСОБА_1 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведеною повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані: за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство); за ч.2 ст.190 КК України правильно, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману і зловживання довірою, вчинене повторно.
Обираючи міру покарання, суд враховує характер і ступінь скоєних злочинів, які відносяться до категорії невеликої та середньої тяжкості, дані щодо особи обвинуваченого, який раніше був засуджений.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_1, його відношення до скоєного, суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі. Підстав для призначення ОСОБА_1 умовного покарання, суд не знаходить
Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлені.
Судових витрат не має.
Речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання:
за ст. 190 ч.1 у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
за ст. 190 ч.2 у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
На підставі ч.1,2 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 року позбавлення волі .
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з 08.10.2013року - з дня затримання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 обраний у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком чинності залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: Л.О.Сурніна