ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2014 р. Справа № 917/2610/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Горбачова Л.П.,

при секретарі Полубояриній Н.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Кравченко К.М. (дов.№40-21/14 від 15.01.2014р.),

відповідача - Костюка В.В., Костюк Т.В. (дов. №б/н від 05.02.2014р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (вх.№1062 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 18 березня 2014 року по справі №917/2610/13,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", Полтавська область, м.Кременчук,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "СТМ", Полтавська область, м.Кременчук,

про стягнення 69561,09 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 18 березня 2014 року по справі №917/2610/13 (суддя Гетя Н.Г.) у позові відмовлено.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2014 року по справі №917/2610/13 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "СТМ", код ЄДРПОУ 30481107, яке знаходиться за адресою: 39600, м.Кременчук, вул.Пролетарська, 29/35 на користь позивача - Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", код ЄДРПОУ 05756783, що знаходиться за адресою: 39621, м.Кременчук, вул. Івана Приходька, 141, неустойку в сумі 58859,38 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі -913,50 грн. При цьому апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також не дослідження усіх істотних обставин справи при прийнятті оскаржуваного судового акту.

Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що ТОВ НВФ "СТМ" істотно порушено строк виконання підрядних робіт за договором 14-1 від 20.09.2012р., у зв'язку з чим позивач нарахував неустойку за порушення термінів виконання робіт в розмірі 69561,09 грн., з яких 31213,31 грн. - пеня та 38347,78 грн. - штраф.

26.05.2014р. до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№4131) про приєднання до матеріалів справи додаткових документів, в якому ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" зазначає, що на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2014р. надає оригінал поштової квитанції №6199 від 09.04.2014р., як належний доказ направлення копії апеляційної скарги відповідачу.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу поштової квитанції, дійшла висновку про її долучення до матеріалів справи.

16.06.2014р. від ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» до суду надійшли письмові пояснення (вх.№4650), в яких позивач, надаючи пояснення щодо дій по реагуванню на листи ТОВ «НВФ «СТМ» №3/080№1 від 03.08.2013р., №0310-02 від 03.10.2013р., №20/08-1 від 20.08.2013р., №21./08-12 від 21.08.2013р., якими відповідач звертався до позивача про перенесення строків виконання робіт за договором підряду, зазначив, що дане листування є робочою перепискою одного із структурних підрозділів ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» з ТОВ «НВФ «СТМ» щодо технічних питань виконання окремих етапів робіт по договору підряду. Дане листування, на думку позивача, не зобов'язує ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» будь-яким чином реагувати на листи та не породжує підстав та наслідків по внесенню змін і доповнень до договору. З приводу виконання за рахунок ТОВ «НВФ «СТМ» додаткових робіт по зміні програми верхнього рівня для роботи з двома тепло генераторами, робіт по ізоляції шламопроводу ПАТ «КСЗ», а також щодо зниження договірної ціни на виконання робіт з ізоляції трубопроводів більш ніж на 30 тисяч грн., то на думку позивача такі дії ТОВ «НВФ «СТМ» були проведені за межами умов договору з власної ініціативи підрядника і не були відповідним чином внесені як зміни чи доповнення до договору. Щодо зміни суми неустойки з 69561,09 грн. до 58859,38 грн., то позивач зазначає, що зменшення суми неустойки було проведено з урахуванням тієї обставини, що у період з 03.08.2013р. по 01.09.2013р. ТОВ «НВФ «СТМ» не мало змоги виконувати роботи у будні дні через неможливість розташування та проведення робіт гідравлічного підйомника на проїжджій частині та необхідністю залучення третіх осіб для виконання робіт по врізці в діючий газопровід.

У судовому засіданні 17.06.2014р. представник апелянта (позивача) вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2014 року по справі №917/2610/13 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "СТМ", код ЄДРПОУ 30481107, яке знаходиться за адресою: 39600, м.Кременчук, вул.Пролетарська, 29/35 на користь позивача - Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", код ЄДРПОУ 05756783, що знаходиться за адресою: 39621, м.Кременчук, вул. Івана Приходька, 141, неустойку в сумі 58859,38 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі -913,50 грн.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим з підстав зазначених у відзиві (вх.№4098 від 23.05.2014р.) на апеляційну скаргу. Зокрема, зазначила, що прострочення сталося не з вини ТОВ "НВФ "СТМ" та склало 21 календарний день, а не 62 календарні дні, як вважає позивач. Відповідач стверджує, що станом на 21.10.2013р. ТОВ "НВФ "СТМ" було виконано підрядні роботи на загальну суму договору. Обсяги виконаних робіт були відображені в Актах виконаних робіт, які були передані ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" на узгодження та підписання. При цьому затримка у 21 день виникла внаслідок перенесення кінцевих строків виконання робіт, що сталося не з його вини. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 18 березня 2014 року по справі №917/2610/13 - без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

20.09.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою "СТМ" (підрядник) був укладений договір № 14-1 від, згідно з умовами якого підрядник зобов'язався за дорученням замовника на власний ризик виконати комплекс робіт по облаштуванню опалення полігональних сит в ФЛЦ, які включають в себе поставку необхідного обладнання та матеріалів, виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, та здати їх замовнику, а замовник - прийняти ці робот та оплатити їх (п. п. 1.1., 1.2. договору) (а.с. 8-а.с.12, том 1).

Відповідно до п. п. 7.1., 7.2. зазначеного договору № 14-1 від 20.09.2012 року в редакції додаткової угоди б/н від 18.01.2013 року цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 30.12.2013 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за цим договором (а.с.6, том 2).

Згідно з п.2.1. договору в редакції додаткової угоди за № 1 від 20.03.2013 року загальна вартість робіт, зазначених у п. 1.1., визначається кошторисами, які є невід'ємними частинами договору, та складає 625904,40 грн. з ПДВ. Вартість розроблення робочого плану проекту складає 180000,00 грн. з ПДВ. Вартість робіт по реалізації проекту "Опалення полігональних сит в ФЛЦ на ПАТ "КСЗ", які включають в себе: поставку необхідного обладнання і матеріалів, виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робі, підготовку та передачу замовнику виконавчої документації, складає 445904,40 грн. з ПДВ (т. 1, а.с. 16).

У відповідності до п.2 додаткової угоди № 1 від 20.03.2013 року на підставі затвердженої кошторисної документації до початку виконання робіт, передбачених цією додатковою угодою № 1, замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 40% від загальної вартості робіт по реалізації проекту, що складає 178361,76 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору та додаткової угоди до нього позивачем було здійснено перерахування відповідачеві грошових коштів у якості авансу в розмірі 178361,76 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №74 від 23.05.2013 року (а.с.58, том 1).

Відповідно до п.3 додаткової угоди №1 від 20.03.2013 року термін виконання робіт по даній додатковій угоді складає 70 робочих днів з дня перерахування замовником авансу.

Таким чином, приймаючи до уваги дату перерахування авансу позивачем, кінцевою датою здачі робіт є 03.09.2013 року. Разом із тим, відповідачем було допущено прострочення виконання робіт на 86 календарних днів, оскільки останній акт приймання виконаних підрядних робіт за №6/1-02-1-10 був підписаний лише 28.11.2013 року (а.с.56-а.с.57, том 1).

У відповідності до приписів п. 10.2. договору за порушення терміну виконання робіт підрядник сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за кожний календарний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від суми договору.

За порушення термінів виконання робіт позивач нарахував відповідачу неустойку в розмірі 69561,09 грн., з яких 31213,31 грн. - пеня та 38347,78 грн. - штраф.

У відповідності до ст.11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності положень ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних, а також інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно з ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 846 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як вже зазначалось, обов'язок відповідача виконати підрядні роботи протягом 70 робочих днів з дня перерахування позивачем авансу встановлено п.3 додаткової угоди № 1 від 20.03.2013 року.

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено терміни виконання робіт за договором (з урахуванням внесених додатковою угодою змін), однак, прострочення виконання робіт з боку відповідача викликане причинами, які не залежали від волі останнього, а також виробничою необхідністю.

Крім того, наявні у справі докази свідчать про вжиття відповідачем певних заходів, спрямованих на захист інтересів позивача.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що прострочення виконання робіт було викликане, зокрема, неможливістю виконання робіт в будні дні через неможливість розташування та проведення робіт гідравлічного підйомника на проїжджій частині, необхідністю залучення третіх осіб для виконання робіт по врізці в діючий газопровід тощо. Відповідач зазначив, що ним були вжиті всі можливі заходи для захисту інтересів позивача, в т.ч. проведені додаткові роботи на об'єкті за власний рахунок, зменшені витрати позивача на певні види робіт, що підтверджується матеріалами справи ( а.с. 78-а.с.106, том1).

Крім того, з актів приймання виконаних підрядних робіт вбачається, що дані акти були передані відповідачем на підписання позивачу значно раніше, ніж підписані останнім, та тривалий час знаходились на погодженні (а.с.18-а.с.57, том 1).

У відповідності до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за прострочення передання об'єкта замовникові, якщо не доведе, що це порушення сталося не з його вини.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту відсутності вини відповідача в порушенні термінів виконання робіт, а тому господарський суд Полтавської області законно та обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи та у відповідності до норм чинного законодавства було прийнято рішення, а тому у апеляційного господарського суду відсутні підстави для його скасування.

Враховуючи вищезазначене, рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2014р. по справі №917/2610/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 18 березня 2014 року по справі №917/2610/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 18.06.2014р.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Горбачова Л.П.