Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Жовтнева,18 тел.7-34-67

Справа № 22ц-391 2007 року

Головуючий по 1-й інстанції Ященко В.В.

Суддя-доповідач - Чічіль В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2007 року березня місяця „06" дня                                                    м. Полтава

Колегія суддів с удової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - Чічіля В.А.

Суддів - Антонова В.М., Мартєва С.Ю.

при секретарі - Колодюк О.П.

з участю адвоката -ОСОБА_1

представника позивача -ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від „07" грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення розміру права власності спадкодавця, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на 3/5 частини квартири.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Чічіля В.А., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 грудня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 5/8 частин АДРЕСА_1, що у відсотковому  виразі складає 62 відсотки вартістю 5040 грн.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/8 частину домоволодіння у АДРЕСА_1, вартість частки якої становить 1365,25 грн.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 5/8 частин автомобіля марки „ЗАЗ-968М", держномер НОМЕР_1, 1988 року випуску, вартість частки якої становить 620,39 грн.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 5/8 частин металевого розбірного гаражу, вартість частки якого становить 406,25 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в розмірі 64 грн. 24 коп.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовільнити повністю.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 3/8 частин АДРЕСА_1, успадкованої за заповітом, що у відсотковому виразі складає 38 відсотків вартістю 3024 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені витрати по сплаті державного мита в розмірі 51 грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати частково вказане рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення його позовних вимог та повного задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовільнити повністю, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 08 квітня 1972 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_5.

Згідно ордера №136 від 07 травня 1975 року ОСОБА_6 з своєю дружиною ОСОБА_7 заселився в 2-х кімнатнуАДРЕСА_1.

12 січня 1995 року виконкомом Лубенської міської ради було видане свідоцтво про право особистої власності на вказану квартиру за зазначеною адресою на ОСОБА_6.

Останній, знаючи про те, що квартира придбана ним з дружиною під час сумісного проживання в шлюбі, передав своїй дружині ОСОБА_7 половину спірної квартири, що підтверджується договором дарування від

06 лютого 1995року, частка    кожного із подружжя    в квартирі стала складати по 1/2 частині.

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1помер, відповідно його дружина ОСОБА_7, будучи непрацездатною, має право на обов'язкову частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту половину частки, яка б належала кожному з них у разі спадкування за законом.

Встановивши такі обставини по справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що після смерті ОСОБА_6 його дружина ОСОБА_7 мала право на 5/8 частини спірної квартири, відповідач ОСОБА_3 відповідно має право на 3/8 частини вказаної квартири.

При ухваленні рішення судом першої інстанції допущено незначне порушення норм процесуального права, яке не призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення  Лубенського  міськрайонного  суду  Полтавської області від 07 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.