Справа № 2648/2008р.
РІШЕННЯ
Іменем України
12 березня 2008р. Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Оздоби М. О.,
при секретарі - Скиданенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Державного казначейства України, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення про стягнення суми, суд, -
встановив:
ОСОБА_1звернувся до суду із позовом до відповідачів про стягнення щорічної одноразової допомоги, як члена сім»ї загиблого, посилаючись на те, що йому щорічно до 5 травня має виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивач вважає, що йому не в повному обсязі виплачувалась вказана допомога за 2005р., 2006р. та 2007р., а тому просив суд стягнути на його користь недоплачену суму у розмірі 5095грн.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представники Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації та залученого судом до участі у справі у якості співвідповідача Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
Представник Державного казначейства України в судове засідання не з»явився повторно, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не подавав, у зв»язку з чим суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності на підставі наявних доказів.
Розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення позивача та його представника, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
2
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має статус члена сім»ї загиблого (а.с. 5 - копія посвідчення).
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», має право щорічно до 5 травня на отримання разової грошової допомоги у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст. ст. 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Як встановлено судом та сторонами дана обставина не оспорюється, ОСОБА_1. у 2005р. та 2006р. виплачено вказану допомогу у розмірі по 130грн., а у 2007р. - 150грн.
Відповідно до розділу III (Пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту) Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» установлено, що у 2005р. виплата щорічної разової допомоги членам сімей загиблих... здійснюється у розмірі 130грн., у 2006р. -130грн., а у 2007р. - 150грн.
Розмір зазначеної щорічної разової допомоги, в тому числі членам сімей загиблих..., визначається Законами України «Про державний бюджет» на відповідні роки, зокрема ст. 30 Закону України «Про державний бюджет України на 2005р.», ст. 34 Закону України «Про державний бюджет України на 2006р.» та ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007р.».
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. та зазначає, що його дія має поширюватись на попередні періоди, в тому числі і на 2005 та 2006р.р.
Однак, суд зазначені доводи представника позивача не приймає до уваги, оскільки стаття 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007р.» втратила чинність з дня ухвалення рішення про неконституційність, а саме з 09.07.2007р., виплата грошової допомоги за 2007р. позивачу проведена у квітні 2007р., тобто до ухвалення зазначеного рішення, а тому не має зворотної сили, крім того стосується виключно лише державного бюджету на 2007р.
Приймаючи до уваги, що положення Законів України «Про державний бюджет України» на 2005р. та 2006р. на даний час є чинними, рішення про їх неконституційність у частині проведення даних соціальних виплат не приймались, а тому доводи представника позивача є необґрунтованими.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку що підстави для стягнення не донарахованої суми разової грошової допомоги за період з 2005 по 2007р.р. відсутні, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
3
Керуючись Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про державний бюджет України на 2005р.», Законом України «Про державний бюджет України на 2006р.», Законом України «Про державний бюджет України на 2007р.», Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р., ст. ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Державного казначейства України, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення про стягнення суми - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.