Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/2778/14 Головуючий у 1 інстанції: Наумова І.Й.

Суддя-доповідач: Боєва В.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвої В.В.,

Суддів Денисенко Т.С., Коваленко А.І.,

При секретарі: Бурима В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2014 року в с праві за позовом КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» в особі філії КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» Комунарського району до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2014 року КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» в особі філії КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» Комунарського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

Позивач зазначав, що раніше звертався до суду з заявою про видачу судового наказу відносно ОСОБА_2 про стягнення з неї заборгованості за надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води. На підставі ст. ст. 100-101 ЦПК України, ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.12.2013 року судовий наказ скасовано.

В позові вказано, що КОНЦЕРН МТМ у період з січня 2009 року по січень 2014 року включно надавав відповідачам послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у житлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1. Станом на 01.02.2014 року відповідачі лише частково здійснювали оплату за надані послуги. Загальна сума заборгованості складає 4268 грн. 84 коп. Посилаючись на ці обставини, просили стягнути з відповідачів на їх користь заборгованість за період з січня 2009 р. по січень 2014 року в сумі 4268 грн. 84 коп. та судові витрати.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» заборгованість в розмірі 4268 грн. 84 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення суми заборгованості в межах трирічного строку.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно до вимог статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Задовольнивши в повному обсязі позовні вимоги КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» та стягнувши солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води в загальному розмірі 4268 грн. 84 коп. (за період з січня 2009 року по січень 2014 року), суд виходив з того, що позов є доведеним, в справі має місце переривання перебігу позовної давності, оскільки відповідач ОСОБА_2 визнавала заборгованість та частково погашала борг.

Основні доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд першої інстанції не врахував, що розмір заборгованості, який позивач просив стягнути з відповідача, розраховано за період з січня 2009 року по січень 2014 року, тобто, понад встановлений законом трирічний строк позовної давності.

Такі доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження при апеляційному розгляді справи.

У відповідності до статей 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним, обґрунтованим, а також суд має вирішити питання щодо наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин і яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом вірно встановлено, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, які надаються позивачем - КОНЦЕРНОМ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ». Позивач надає відповідні послуги, проте, споживачі не в повному обсязі оплачують ці послуги, а тому вважав за необхідне стягнути з відповідачів заборгованість по оплаті за надані послуги в розмірі, який зазначено в розрахунку, наданому позивачем, за період з січня 2009 року по січень 2014 року (а. с. 7-11; 12-13).

Також суд правильно застосував до цих правовідносин правові норми, а саме, положення статті 526 ЦК України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та статей 64, 67, 68 ЖК України, які визначають обов'язки наймача жилого приміщення або членів його сім'ї щодо своєчасного внесення оплати за комунальні послуги, до числа яких входять і послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води. Судом також враховано приписи пункту 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, згідно якого плата за надані послуги вноситься щомісяця.

Проте, суд першої інстанції помилково вважав, що має місце переривання перебігу позовної давності, оскільки дії ОСОБА_2, яка частково періодично сплачувала заборгованість за надані послуги, свідчать про визнання нею боргу. При цьому суд посилався на наявні в справі докази - копії квитанцій за січень-березень 2013 року, розрахунок заборгованості і особистий рахунок (а. с. 29; 7-11; 12).

Згідно статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а за змістом статті 257 ЦК України, в даному спорі цей строк встановлений тривалістю три роки.

Частиною 1 статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Згідно частини 3 цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги щодо відсутності переривання перебігу позовної давності діями відповідача ОСОБА_2 знайшли підтвердження, оскільки з наданих позивачем письмових доказів (копій квитанцій за січень-березень 2013 року, розрахунку заборгованості і особистого рахунку) не вбачається, що ОСОБА_2 вносила оплату за надані послуги в розмірі більшому, аніж було розраховано за кожний місяць, відтак, висновок суду першої інстанції щодо наявності переривання перебігу позовної давності не відповідає обставинам справи (а. с. 29; 7-11; 12).

З огляду на вищевикладене судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, а судове рішення має бути змінено в частині розміру заборгованості за надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води. Зокрема, стягненню підлягає заборгованість в розмірі 2022, 04 грн., яка утворилась за період з 01.10.2010 року по 01.02.2014 року - з урахуванням того, що позивачем у вересні 2013 року подавалася заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в розмірі 4091, 83 грн. 18.10.2013 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя було видано судовий наказ на вказану суму, проте ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.12.2013 року (№ 333/7808/13-ц) цей наказ було скасовано (а. с. 2; 43; 101-102). Відповідний розрахунок заборгованості за надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води надано позивачем в ході апеляційного розгляду справи і долучений до матеріалів справи. З цього розрахунку вбачається, що стягненню підлягає заборгованість в розмірі 2022, 04 грн., яка утворилась за період з 01.10.2010 року по 01.02.2014 року (а. с. 103-106).

Інший довід апеляційної скарги стосується того, що апелянт ОСОБА_2 не згодна зі стягненням заборгованості з ОСОБА_3, оскільки він не проживає в цій квартирі та не користується послугами з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

Цей довід апеляційної скарги не може бути підставою для скасування судового рішення, оскільки «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року передбачено, що Споживач має право на зменшення розміру плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, покарання).

З матеріалів справи та пояснень відповідача ОСОБА_2 вбачається, що вона зверталась до відповідних установ з заявою про ненарахування оплати за послуги з постачання гарячої води в зв'язку з не проживанням ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1. Керівництвом КОНЦЕРНу «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» було надано відповідь, в якій пропонувалося надати офіційний документ щодо підтвердження відсутності ОСОБА_3 за цією адресою, а також запропоновано встановити лічильник гарячої води. Оскільки офіційні документи щодо відсутності ОСОБА_3 в цій квартирі не надавалися на адресу КОНЦЕРНу «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», то нарахування проводилося на 2-х осіб (ОСОБА_2 та ОСОБА_3), які зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 (а. с. 36).

Слід зазначити, що нарахування за послуги з централізованого опалення взагалі не залежать від того, скільки мешканців проживає в квартирі, оскільки згідно діючих нормативних актів ці нарахування здійснюються, виходячи з загальної площі квартири. Тобто, непроживання ОСОБА_3 в цій квартирі не впливає на зменшення розміру нарахування за послуги з централізованого опалення, які мають значну питому вагу в загальному розмірі заборгованості.

Також апелянт посилалася на те, що вона не згодна з тарифами та з встановленою абонплатою за централізоване опалення, які згодом були відмінені за рішенням Запорізької міськради. Проте, належних та допустимих доказів на підтвердження цих доводів апелянт ОСОБА_2 не надала.

Враховуючи вищевикладене судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, а судове рішення має бути змінено в частині розміру стягнення заборгованості за надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води - як-то визначено в мотивувальній частині даного рішення.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2014 року змінити. Позовні вимоги КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» заборгованість за надані послуги в загальній сумі 2022 грн. 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» судовий збір по 121 грн. 80 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: