№1-34

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 березня 2008 року                                                                                                    місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції РИМАРА С. П.,  при секретарі ШЕРЕМЕТ О.Ю.,  за участю військового прокурора Дарницького гарнізону полковника юстиції ФЕДЮШКІНА І.О.,  потерпілих ОСОБА_2.,  ОСОБА_3.,  захисника підсудного ОСОБА_4,  у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду,  розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-2215 старшого стрільця відділення взводу охорони,  старшого солдата

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Петропавлівка Городищенського району Черкаської області,  українця,  громадянина України,  з середньо-спеціальною освітою,  не одруженого,  не судимого,  призваного на військову службу в квітні 2007 року Городищенським РВК Черкаської області,  -

у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 2  ст.  406 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд,  -

ВСТАНОВИВ:

У другій половині грудня 2007 року,  біля 14 години,  старший солдат ОСОБА_1,  у приміщенні світлиці роти охорони військової частини А-2215,  всупереч вимог  ст.   ст.  11,  16,  49-50 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та  ст.  4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України,  будучи обуреним незнанням окремих положень Статутів Збройних Сил України солдатами ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  хибно розуміючи інтереси служби,  бажаючи продемонструвати свою уявну перевагу над військовослужбовцями молодшого строку служби,  які у відносинах підлеглості з ним не перебували,  застосував насильство до останніх,  завдавши ОСОБА_2 - 6,  а ОСОБА_3 - 2 удари кулаком у грудну клітину,  спричинивши такими діями потерпілим побої та фізичний біль. Крім того,  через кілька днів,  діючи з тих же підстав та мотивів,  ОСОБА_1,  у приміщенні світлиці роти охорони військової частини А-2215,  біля 15-ї години,  будучи невдоволеним якістю вивчення солдатом ОСОБА_2 положень Статутів ЗС України,  пред'явив претензії до потерпілого з даного приводу та наніс йому удар коліном правої ноги по лобі через книжку,  яка була прикладена потерпілим до свого лоба за наказом ОСОБА_1. чим заподіяв ОСОБА_2 інше насильство.

Особистих рахунків с потерпілими він не мав,  більше ніяких протиправних дій щодо них не вчиняв.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і дав покази,  які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину і при цьому пояснив,  що приблизно в середині грудня 2007 року,  він перебуваючи у приміщенні світлиці роти охорони військової частини А-2215,  під час вивчення особовим складом положень Статутів Збройних Сил України,  будучи обуреним,  що потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не змогли відповісти на задані ним питання в частині знання норм вказаних статутів,  завдав останнім побої у вигляді шести ударів кулаком у грудну клітину ОСОБА_2 та двох ударів кулаком у цю ж частину тіла ОСОБА_3. Далі ОСОБА_1 також пояснив,  що приблизно через два дні після наведених подій,  він,  так само будучи обуреним незнанням положень Статутів Збройних Сил України ОСОБА_2,  у приміщенні світлиці роти охорони,  наказав ОСОБА_2 прикласти до свого лоба книжку,  після чого наніс йому,  ОСОБА_2,  удар коліном по лобі через книжку. Підсудний крім того уточнив,  що у відносинах підлеглості з потерпілими він не перебував.

Крім особистого визнання,  вина підсудного у порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості,  які виразились в заподіянні побоїв щодо кількох осіб т- ОСОБА_2,  ОСОБА_3 та завданні іншого насильства ОСОБА_2,  підтверджується добутими під час досудового слідства та розглянутими у судовому засіданні іншими доказами,  які не викликають у суду сумнівів у своїй достовірності,  підсудним та іншими учасниками

процесу не заперечуються і підтверджуються в повному обсязі. За клопотанням ОСОБА_1,  яке підтримали інші учасники процесу,  судове слідство судом проведено у відповідності до вимог ч.3  ст. 299 КІІК України. При цьому судом їм роз'яснено,  що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Військово-лікарською комісією підсудний визнаний придатним до військової служби.

Таким чином,  дії ОСОБА_1,  який,  будучи військовослужбовцем строкової служби,  порушив сгаїутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості,  що виявилось у завданні побоїв кільком особам - потерпілим ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та іншого насильства потерпілому ОСОБА_2,  суд кваліфікує за ч.2  ст.  406 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 покарання,  суд бере до уваги і визнає обставинами,  які пом'якшують покарання та в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину,  його щире каяття,  явку з повинною,  відсутність до підсудного претензій з боку потерпілих та їх прохання суворо не карати ОСОБА_1,  а також і те,  що останній активно сприяв розкриттю злочину та дав негативну оцінку своїм діям.

Беручи до уваги вказані обставини,  а також враховуючи дані про особу підсудного,  який раніше ні в чому протизаконному замічений не був,  до кримінальної відповідальності притягується вперше,  під час проходження служби і до неї характеризується виключно позитивно,  суд знаходить можливим застосувати до підсудного  ст.   ст.  69,  60 КК України і призначаючи покарання,  в даному конкретному випадку,  перейти до іншого,  більш м'якого виду основного покарання,  не зазначеного в санкції ч. 2  ст.  406 КК України - арешту,  оскільки саме даний вид та розмір покарання,  на думку суду,  є справедливим,  а також необхідним і достатнім для його виправлення.

На підставі викладеного і,  керуючись  ст.   ст.  299,  323,  324 та 332 КПК України,  військовий суд,  -

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 2  ст.  406 КК України,  за якою із застосуванням  ст.  69 та 60 КК України призначити покарання у вигляді арешту строком на 3 (три) місяці з утриманням на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1. - нагляд командування військової частини -скасувати і до набрання вироком законної сили утримувати ОСОБА_1. на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1. рахувати з 11 березня 2008 року.

Арешт,  накладений на майно засудженого - скасувати.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення,  а засудженим ОСОБА_1. -протягом того ж строку з моменту вручення йому копії вироку.