КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" червня 2014 р. Справа№ 911/778/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рудченка С.Г.
суддів: Агрикової О.В.
Чорногуза М.Г.
при секретарі судового засідання Степанці О.В.,
від позивача - Качур С.А., від відповідача - Лиценко З.В.,
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»
на рішення господарського суду Київської області від 25.04.2014 року
у справі №911/778/14 (суддя Горбасенко П.В.)
за позовом державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс»,
Київська обл., м. Біла Церква,
про стягнення 153338,72 грн., -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2014 року ДП «Укрзалізничпостач» (далі - позивач) подало до господарського суду Київської області позов до ТОВ «Валтекс» (далі - відповідач) про стягнення 153338,72 грн. заборгованості, з яких 149998,72 грн. штрафу та 3340,00 грн. пені. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором поставки №ЦХП-02-01713-01 від 14.03.2013 року, а саме не здійснив поставку продукції, вказаної в рознарядці (дозволі) на відвантаження продукції №ЦХП-20/1572 від 14.03.2013 року, наслідком чого стало нарахування на суму не поставленої продукції штрафу та пені згідно п. 10.1. договору.
Рішенням господарського суду Київської області від 25.04.2014 року у справі №911/778/14 у позові відмовлено повністю. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що позивачем не доведено суду факту надсилання відповідачеві рознарядки №ЦХП-02-01713-01 від 14.03.2013 року на суму 999991,50 грн. в порядку, передбаченому п. 5.2. договору поставки №ЦХП-02-01713-01 від 14.03.2013 року. Також, суд першої інстанції вказав, що відповідач повністю виконав свої зобов'язання за договором поставки №ЦХП-02-01713-01 від 14.03.2013 року, а саме поставив позивачу продукцію на загальну суму 3702976,44 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ДП «Укрзалізничпостач» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 25.04.2014 року у справі №911/778/14 та постановити нове рішення, яким стягнути з ТОВ «Валтекс» на користь ДП «Укрзалізничпостач» 153338,72 грн. заборгованості. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на ті ж самі обставини, що і позовній заяві.
У своєму відзиві, поданому суду 18.06.2014 року та долученому до матеріалів справи, відповідач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, просить оскаржене судове рішення залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.214 року у справі №911/778/14 апеляційну скаргу ДП «Укрзалізничпостач» на рішення господарського суду Київської області від 25.04.2014 року у справі №911/778/14 прийнято до провадження, розгляд справи призначений на 18.06.2014 року.
В судовому засіданні 18.06.2014 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити. представник відповідача в судовому засіданні 18.06.2014 року заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у своєму відзиві, просила спірне судове рішення залишити в силі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 14.03.2013 року між ДП «Укрзалізничпостач» (замовник) та ТОВ «Валтекс» (постачальник) було укладено договір поставки №ЦХП-02-01713-01 (далі - договір, а.с. 14-16), згідно якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а замовник - прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у договорі (п. 1.1. договору).
Згідно п.п. 1.2., 1.3. договору найменування продукції: взуття захисне та іншої призначеності (чоботи робочі литтєвого методу кріплення підошви). Виробник продукції: ТОВ «Валтекс» м. Біла Церква, Київська область, Україна.
Відповідно до п.п. 4.3., 4.4., 4.5. договору загальна сума договору на момент його підписання складає - 3085813,70 грн., крім того ПДВ 20% - 617162,74 грн., що разом складає - 3702976,44 грн. Зміни ціни і вартості продукції здійснюється за взаємною згодою сторін в порядку, що узгоджується сторонами. Обсяги закупівлі та сума договору може бути змінена замовником у зв'язку зі зміною реального фінансування та планів замовника. Про зміну обсягів закупівлі замовник повідомляє постачальника шляхом направлення листа або шляхом укладання додаткової угоди до договору поставки.
Пунктами 5.2., 5.3. договору сторони погодили, що поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник. Рознарядка надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку. Після отримання рознарядки по факсу постачальник повинен протягом доби направити замовнику копію отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання, або іншим чином підтвердити їх отримання. Кожна партія продукції постачається протягом 30 календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці. Матеріальні витрати, що виникли при поверненні продукції, яка не була письмово заявлена, покладаються на постачальника. замовник не несе відповідальності за ненадання рознарядок (надання не в повному обсязі), якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування замовника. Датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції вантажоодержувачем - кінцевим одержувачем - структурним підрозділом залізниці, реквізити якого зазначені в рознарядці замовника, що підтверджується належно оформленим актом прийому-передачі, який підписується представниками вантажоодержувача, постачальника та затверджується керівництвом служби залізниці вантажоодержувача, оригінал якого надається замовнику.
Відповідно до п. 10.1. договору за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від суми непоставленої продукції за кожний день прострочення.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 13.7. договору передбачено, що термін дії договору встановлюється з моменту його підписання обома сторонами до 31.12.2013 року, а в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою направленими на адресу постачальника - до повного виконання.
Також, 14.03.2013 року між ДП «Укрзалізничпостач» (замовник) та ТОВ «Валтекс» (постачальник) укладено договір про неустойку №ЦХП-02-01713-01 (а.с. 18), згідно якого постачальник зобов'язався сплатити протягом 3 банківських днів з дня вимоги замовнику штраф у загальному розмірі 5% від суми договору у разі настання будь-якої вимоги з наступних подій: одностороннє розірвання договору постачальником без згоди замовника; - невиконання поставки продукції постачальником в обсязі та в терміни, визначені згідно з договором.
Згідно п. 3. договору про неустойку №ЦХП-02-01713-01 від 14.03.2013 року договір втрачає юридичну силу внаслідок виконання постачальником своїх зобов'язань за договором або розірвання договору за згодою сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Так, матеріалами справи підтверджується, що відповідач поставив позивачу продукцію на загальну суму 3702976,44 грн., що підтверджується відповідними рознарядками (а.с. 75-80), актами прийому-передачі, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та актами звірки поставок та розрахунків між ДП «Укрзалізничпостач» та ТОВ «Валтекс» (а.с. 104-184).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він на виконання п. 5.2. договору направив на адресу відповідача рознарядку №ЦХП-20/1572 від 14.03.2013 року (а.с. 22) на відвантаження продукції на загальну суму 999991,50 грн.
На підтвердження вказаних обставин позивач подав суду фіскальний чек №4826 від 18.03.2013 року та список поштових відправлень (а.с. 23).
Вказана рознарядка відповідачем не виконана, поставка продукції не здійснена, наслідком чого позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 153338,72 грн. заборгованості, а саме 149998,72 грн. штрафу та 3340,00 грн. пені на підставі п. 10.1. договору.
Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що рознарядка надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку. Після отримання рознарядки по факсу постачальник повинен протягом доби направити замовнику копію отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання, бо іншим чином підтвердити їх отримання.
Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Під належністю доказів розуміється спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Як вірно вказав суд першої інстанції та з чим погоджується колегія суддів, позивачем не доведено суду факту надсилання відповідачеві рознарядки №ЦХП-20/1572 від 14.03.2013 року на суму 999991,50 грн. в порядку передбаченому п. 5.2. договору, оскільки зі змісту фіскального чеку №4826 від 18.03.2013 року та списку поштових відправлень (а.с. 23) неможливо встановити, який саме документ був направлений відповідачу.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували надсилання позивачем відповідачеві рознарядки №ЦХП-20/1272 від 14.03.2013 року суду не надано.
Відтак, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача не виник обов'язок з поставки позивачу продукції на загальну суму 999991,50 грн. згідно рознарядки №ЦХП-20/1272 від 14.03.2013 року.
При цьому, суд першої інстанції вірно врахував, що відповідач повністю виконав свої зобов'язання за договором поставки №ЦХП-02-01713-01 від 14.03.2013 року, а саме поставив позивачу продукцію на загальну суму 3702976,44 грн.
Будь-яких доказів повідомлення позивачем відповідача про зміну обсягів закупівлі, зокрема, шляхом направлення листа або шляхом укладання додаткової угоди до договору поставки (п. 4.5. договору) матеріали справи не містять.
Посилання позивача на те, що він надсилав відповідачеві рознарядку №ЦХП-20/1272 від 14.03.2013 року разом з претензією №ЦХП-20/2580 від 25.04.2013 року (а.с. 19) колегія суддів відхиляє, оскільки зі змісту вказаної претензії вбачається, що позивач вимоги щодо виконання рознарядки відповідачеві не заявляв, а вимагав лише сплати штрафних санкцій.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованою відмову судом першої інстанції в задоволенні позову про стягнення з відповідача 149998,72 грн. штрафу та 3340,00 грн. пені, оскільки позивачем у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведено суду факту порушення відповідачем зобов'язання з поставки продукції за договором поставки №ЦХП-02-01713-01 від 14.03.2013 року.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» на рішення господарського суду Київської області від 25.04.2014 року у справі №911/778/14 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 25.04.2014 року у справі №911/778/14 залишити без змін.
3. Справу №911/778/14 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя С.Г. Рудченко
Судді О.В. Агрикова
М.Г. Чорногуз