ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 46/436-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Панової І.Ю.

суддів:Білошкап О.В.,

Запорощенка М.- доповідач

розглянув касаційну скаргу Державної акціонерної компанії "Укрресурси"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р.

у справі№46/436-б господарського суду міста Києва

за заявоюДержавного агентства резерву України

доДержавної акціонерної компанії "Укрресурси"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від кредиторів:Посвистак С.М., за довіреністю (ДПІ у Печерському районі м.Києва)

від боржника:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2014 у справі № 46/436-б за заявою Державного агентства резерву України про банкрутство Державної акціонерної компанії "Укрресурси" затверджено мирову угоду від 30.12.2013, укладену між кредиторами Державної акціонерної компанії "Укрресурси" в особі голови комітету кредиторів - представника Державного агентства резерву України та Державною акціонерною компанією "Укрресурси" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Шаргала Р.В.; припинено повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Шаргала Р.В.; припинено провадження у справі; дію мораторію припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 05.02.2014 у справі № 46/436-б скасовано.

Відмовлено у затвердженні мирової угоди від 30.12.2013, укладеної головою комітету кредиторів Державної акціонерної компанії "Укрресурси" Державним агентством резерву України та ліквідатором Державної акціонерної компанії "Укрресурси" арбітражним керуючим Шаргалою Р.В.

Справу № 46/436-б передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. у справі №46/436-б, Державна акціонерна компанія "Укрресурси" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування означеного судового акту, з вимогою залишити без змін ухвалу господарського суду м.Києва від 05.02.2014р.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що Закон про банкрутство та будь-які інші нормативні акти України не передбачають такого наслідку порушення строку передбаченого ч. 1 ст.38 Закону про банкрутство, як скасування ухвали про затвердження мирової угоди. Крім того, скаржник зауважує на тому, що всі грошові вимоги першої черги задоволення були погашені, та мирова угода містить умови щодо вимог кредиторів другої та наступних черг. Також, скаржник вважає, що невиконання рішення № 13977/05 Європейського суду з прав людини щодо зобов'язання України виконати рішення національних судів, ухвалених на користь ОСОБА_6, жодним чином не впливало на затвердження Господарським судом м.Києва мирової угоди в ліквідаційній процедурі ДАК "Укрресурси".

17.06.2014р. до суду від ліквідатора боржника Шаргало Р.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги в зв'язку з неможливістю прибуття останнього до судового засідання.

Дане клопотання судовою колегією відхилено в зв'язку з закінченням строку встановленого ст.111-8 ГПК України та відсутністю клопотання про продовження розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, що були присутні в с удовому засіданні, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.10року порушено провадження у справі № 46/436-б про банкрутство ДАК "Укрресурси".

08.10.2010р. у справі №46/436-б винесено ухвалу підготовчого засідання в якій, зокрема, визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора, призначено розпорядника майна, визначено дату проведення попереднього судового засідання.

12.09.2011р. відбулося попереднє засідання, в якому кредиторами боржника було визнано: Державне агентство резерву України, Управління адміністративних будинків господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Київський міський центр зайнятості , Державну податкову інспекцію у Печерському районі м.Києва, а також вісім фізичних осіб з грошовими вимогами з виплати заробітної плати.

Постановою господарського суду міста Києва від 06.04.2012року у справі №46/436-б , зокрема, визнано банкрутом Державну акціонерну компанію "Укрресурси", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Карелкіна Ігоря Олександровича.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2013 по справі № 46/436-б (суддя Омельченко Л.В.) крім іншого, усунуто арбітражного керуючого Карелкіна І.О. від виконання ним обов'язків ліквідатора Державної акціонерної компанії "Укрресурси"; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шаргала Р.В. (свідоцтво від 30.05.2013 № 953); зобов'язано арбітражного керуючого Карелкіна І.О. у п'ятнадцятиденний строк з дати винесення даної ухвали передати арбітражному керуючому Шаргалу Р.В. бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності та документацію банкрута - Державної акціонерної компанії "Укрресурси"; зобов'язано новопризначеного ліквідатора банкрута надати суду письмові відомості про прийняття обов'язків ліквідатора та виконані дії, розглянути грошові вимоги до боржника, заявлені ОСОБА_8 та державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Головного управління Міндоходів України та надати письмові пояснення з цього приводу, тощо. Означена ухвала залишена без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.14р. та Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2014р.

30.12.2013 р. оформлену у письмовому вигляді мирову угоду було підписано з боку боржника - ліквідатором (арбітражним керуючим Шаргалом Р.В.) та представником Державного агентства резерву України в якості голови комітету кредиторів, а також виконуючим обов'язки начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві, погоджено Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 31.12.2013 р.

24.01.2014 р. від ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Шаргала Р.В. до суду надійшла заява про затвердження мирової угоди у справі № 46/436-б про банкрутство Державної акціонерної компанії "Укрресурси".

04.02.2014 р. на засідання комітету кредиторів одноголосно було вирішено підтримати перед Господарським судом міста Києва клопотання ліквідатора про затвердження мирової угоди від 30.12.2013 р. у справі № 46/436-б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2014 у справі № 46/436-б за заявою Державного агентства резерву України про банкрутство Державної акціонерної компанії "Укрресурси" затверджено мирову угоду від 30.12.2013, укладену між кредиторами Державної акціонерної компанії "Укрресурси" в особі голови комітету кредиторів - представника Державного агентства резерву України та Державною акціонерною компанією "Укрресурси" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Шаргала Р.В.; припинено повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Шаргала Р.В.; припинено провадження у справі; дію мораторію припинено.

Приймаючи означену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що мирова угода, за схвалення якої було віддано більшість голосів членів комітету кредиторів на відповідному засіданні 10.12.2013 р., відповідає положенням ст. 35 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", адже рішення про її укладення ухвалено належним чином, така мирова угода не передбачає відстрочку та розстрочку погашення боргів другої, третьої, четвертої та шостої черг. При цьому, судом встановлено, що заборгованість першої черги, визначена ухвалою попереднього засідання, станом на 05.02.2014 р. ліквідатором погашена повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 05.02.2014 у справі № 46/436-б скасовано.

Відмовлено у затвердженні мирової угоди від 30.12.2013, укладеної головою комітету кредиторів Державної акціонерної компанії "Укрресурси" Державним агентством резерву України та ліквідатором Державної акціонерної компанії "Укрресурси" арбітражним керуючим Шаргалою Р.В.

Справу № 46/436-б передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що заява про затвердження мирової угоди від 30.12.2013 подана ліквідатором боржника безпосередньо до господарського суду міста Києва 24.01.2014, тобто з порушенням встановленого статтею 38 Закону про банкрутство п'ятиденного строку з дня укладення мирової угоди. При цьому, апеляційним судом вказано на те, що місцевим господарським судом при затвердженні мирової угоди не надано правової оцінки законності її умов про відстрочення виконання боржником визнаних ухвалою попереднього засідання суду від 12.09.2011 зобов'язань перед ОСОБА_6 в сумі 793 661,92 грн. з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини від 07.11.2013 у справі № 13977/05 про зобов'язання України протягом трьох місяців виконати рішення національних судів, ухвалені на користь ОСОБА_6, які залишаються невиконаними, та сплатити 2000 євро.

Судова колегія погоджується з висновками та рішенням суду апеляційної інстанції з оглядом на таке.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

В даному випадку застосуванню підлягають норми Закону про банкрутство в редакції, що діяла до 19.01.2013року.

Приписами ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що мирова угода, це домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін.

Відповідно до ст.35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Рішення про укладання мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету кредиторів та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпеченні заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладання мирової угоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про дату розгляду мирової угоди господарський суд повідомляє сторони мирової угоди. Господарський суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладення мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди.

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 38 Закону, господарський суд при розгляді мирової угоди зобов'язаний дослідити умови мирової угоди на предмет їх відповідності чинному законодавству, а також перевірити встановлений Законом порядок укладення мирової угоди.

Приписами ч. 2 ст. 36 Закону про банкрутство визначено, що у разі, коли умови мирової угоди, укладеної згідно з правилами статті 35 цього Закону, передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника.

Згідно Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 червня 2004 року № 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство, господарський суд, розглядаючи клопотання про затвердження мирової угоди, має перевірити: правомірність прийнятого комітетом кредиторів рішення, зокрема: чи було засідання комітету кредиторів правомочним, чи є повноваження у представників кредиторів брати участь у засіданнях комітету кредиторів та приймати рішення про укладення мирової угоди тощо; повноваження особи, яка є головою комітету кредиторів; дотримання порядку прийняття рішення про укладення мирової угоди, встановленого статтями 35-37 Закону; чи не суперечать умови мирової угоди законодавству; чи не порушує мирова угода права кредиторів або інших осіб.

Відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як це було встановлено судом апеляційної інстанції 07.11.2013 Європейським судом з прав людини прийнято рішення № 13977/05 про зобов'язання України протягом трьох місяців виконати рішення національних судів, ухвалені на користь ОСОБА_6, які залишаються невиконаними, та сплатити 2000 євро.

02.12.2013 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито провадження про примусове виконання зазначеного рішення Європейського суду з прав людини від 07.11.2013 № 13977/05.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З урахуванням вищенаведеного та обставин справи, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно вказано на те, що при укладенні та затвердженні мирової угоди щодо розстрочки погашення боргів боржника перед фізичною особою ОСОБА_6 на суму 793 661,92 грн. (друга черга) сторонами та судом першої інстанції не було враховано рішення Європейського суду з прав людини у справі № 13977/05, чим порушені права кредитора.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків апеляційного суду. Крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117- 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної акціонерної компанії "Укрресурси" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. у справі №46/436-б - залишити без змін.

Головуючий суддя:І. Панова

Судді: О. Білошкап

М. Запорощенко