Справа №2-510/11

                                                               8/256/5/2014

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

18.06.2014 року Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:

                    Головуючий                               - суддя Сватіков А.В.,

                              при секретарі                               - Клименко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18.07.2011 року в зв’язку з нововиявленими обставинами,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 18.07.2011 року було стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 35947 гр., моральну шкоду у розмірі 10 000 гр., та судові витрати у розмірі 389 гр. 47 коп., а всього у сумі 46 336 гр. 47 коп., а у задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 жовтня 2011 року апеляційна скарга ОСОБА_2 була відхилена, а рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18 липня 2011 року було залишено без змін.

ОСОБА_1 звернувся до Калінінського районного суду м. Донецька із заявою про перегляд рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18.07.2011 року за нововиявленими обставинами.

У заяві ОСОБА_1 зазначив, що як вбачається зі змісту рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18.07.2011 року відповідач ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні під час винесення рішення та не був ознайомлений з резолютивною частиною вказаного рішення. 09.05.2014 року при розмові зі своєю матір’ю ОСОБА_2 - ОСОБА_1 дізнався, що згідно рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18.07.2011 року, він є солідарним боржником по цій справі. Так у рішенні від 18.07.2011 року суд зазначає: «Відповідальність за шкоду згідно ст.160 ЖК України повинні нести ОСОБА_2 та ОСОБА_1, так як вони є власниками квартири 42 по б. Шевченка 36 в м. Донецьку». Заявник зазначає, що положення ст.160 ЖК України застосовуються до членів сім'ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності. Однак, ні заявник, ні його мати ОСОБА_2 не є наймачами зазначеної квартири. Також згідно резолютивній частини рішення суду від 18.07.2011 р. встановлено: «Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 35947 гр., моральну шкоду у розмірі 10 000 гр., та судові витрати у розмірі 389 гр. 47 коп., а всього 46 336 гр. 47 коп.» Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», судам слід мати на увазі, що у разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них». Заявник звертає увагу суду, що судом першої інстанції при розгляді зазначеної справи та винесенні рішення від 18.07.2011 року взагалі не розглядалось питання щодо встановлення ступеня вини у заподіянні моральної шкоди позивачу кожного з Відповідачів, а саме: як з’ясувалось у розмові, яка відбулась 09.05.2014 року між заявником та його матір’ю ОСОБА_2, робітників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які здійснювали ремонт у квартирі №42, найняла саме вона. Тому заявник вважає, що він не мав жодного відношення до проведення ремонту у зазначеній квартирі. Тому заявник вважає, що суд при винесенні рішення повинен був визначити розмір моральної шкоди не солідарно з Відповідачів, а з урахуванням ступеня вини кожного з них. З цих підстав ОСОБА_1 просив суд переглянути рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18.07.2011 року у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Заявник ОСОБА_1 та інші сторони по справі в судове засідання не прибули про причини неявки суд не повідомили, про час, дату та місце розгляду заяви, повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 365 ЦПК України, неявка в судове засідання осіб, які брали участь у справі не є перешкодою для розгляду заяви. Таким чином, суд вважає, що суд виконав вимог ст. 158 ЦПК України, повідомив заявника та сторони по справі про час, дату та місце розгляду заяви, тому має право розглянути заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18.07.2011 року в зв’язку з нововиявленими обставинами, у відсутність заявника та інших сторін по справі.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами є не обґрунтованою, тому не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч. 2 статті 361 ЦПК України, при наявності істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, є підставою для перегляду рішення.

Статтею 363 ЦПК України встановлено, що рішення суду переглядаються у зв’язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 365 ЦПК України, неявка в судове засідання осіб, які брали участь у справі не є перешкодою для розгляду заяви.

Судом встановлено, що рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 18.07.2011 року було стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 35947 гр., моральну шкоду у розмірі 10 000 гр., та судові витрати у розмірі 389 гр. 47 коп., а всього у сумі 46 336 гр. 47 коп., а у задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди було відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 жовтня 2011 року апеляційна скарга ОСОБА_2 була відхилена, а рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18 липня 2011 року було залишено без змін.

ОСОБА_1 у заяві посилається на те, що він не був присутній у судовому засіданні і тільки у 2014 році дізнався, що він є співвідповідачем та солідарним боржником, також суд у рішенні посилається на вимоги ст. 160 ЖК України, однак ні заявник, ні його мати ОСОБА_2 не є наймачами зазначеної квартири, крім того суд стягнув з нього та його матері моральну шкоду і не розглянув питання щодо встановлення ступеня вини у заподіянні моральної шкоди позивачу кожного з Відповідачів, а саме суд не врахував той факт, що його мати ОСОБА_2 найняла робітників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які здійснювали ремонт у квартирі №42, і заявник не мав жодного відношення до проведення ремонту у зазначеній квартирі.

Але суд вважає, що викладені заявником обставини не є істотними для справи обставинами, що не були і не могли бути відомі заявнику і суду при винесенні рішення, і ці обставини не могли вплинути на висновки суду по даній цивільній справі.

Таким чином, суду не надані докази щодо наявності істотних обставин для перегляду рішення суду, а всі зазначені заявником обставини, суд не визнає як істотні обставини для перегляду рішення суду, а тому доводи заявника з приводу фактичної незгоди із винесеним рішенням суду від 18.07.2011 року, є його особистою суб'єктивною думкою і спростовуються ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 жовтня 2011 року, якою рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18 липня 2011 року було залишено без змін, а тому заява ОСОБА_1 є не обґрунтованою, і не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 361-366 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

          Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18.07.2011 року по справі №2-510/2011 у в зв’язку з нововиявленими обставинами.

Апеляційна скарга на цю ухвалу суду може бути подана в Апеляційний суд Донецької області через Калінінський районний суд м. Донецька протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя                                        Сватіков А.В.

                                                                                                    18.06.2014