28.05.2014 Справа № 271/1844/14-ц

Провадження № 2/271/891/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 травня 2014 року м. Макіївка

Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді Заставенко М.О.

при секретарі Бановій О.М.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісно нажитого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про розподіл сумісно нажитого майна посилаючись на те, що вона з 07.08.2001 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 Рішенням Червоногвардійського районного суду міста Макіївки від 20.03.2014 року шлюб між подружжям було розірвано. Від шлюбу подружжя має неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В період сумісного проживання з відповідачем, за договором купівлі-продажу від 16.10.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ними було придбано житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу було укладено на ім?я відповідача. Просить суд постановити рішення, яким розділити між нею та відповідачем сумісне нажите майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 по 1/2 частині за кожним та визнати за нею право власності на 1/2 частину зазначеного житлового будинку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, позовні вимоги підтримала в повному об'ємі, пославшись на обставини викладені у позовній заяві, просила суд розділити між нею та відповідачем сумісне нажите майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 по 1/2 частині за кожним та визнати за нею право власності на 1/2 частину зазначеного житлового будинку. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась. Про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с.19). Про причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило, тому суд, за згодою позивача вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними у справі доказами, та постановити заочне рішення на підставі ст. 224 ЦПК України.

Суд заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, у межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) встановив наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 07.08.2001 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 20.03.2014 року було розірвано (а.с.6). Від шлюбу подружжя мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

На підставі договору купівлі-продажу від 16.10.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 2039, та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_2 є власником будинку та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-9).

За правилами статей 10 і 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Визначальною підставою для набуття подружжям права спільної сумісної власності за нормами сімейного законодавства є одна обставина: набуття (придбання) майна на час шлюбу, крім випадків, встановлених законом або договором. У зв'язку з чим ні дружина, ні чоловік не повинні доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі.

Презумпція права спільної сумісної власності подружжя закріплена приписами ст. 60 СК України, згідно якої майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, веденням домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Нормами ст. 63 та 70 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішені спору про поділ майна суд може відступити від засад рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Судом встановлено, що між колишнім подружжям шлюбний договір не укладався, будь-якої домовленості щодо зміни розміру часток у спільному майні немає. За таких обставин суд дійшов висновку, що житловий будинок АДРЕСА_1, який було придбано подружжям під час шлюбу належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з визнанням за нею права власності на 1/2 частину зазначеного житлового будинку.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 3, 10, 11, 60, 61, 212-215, 224 Цивільного процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою міста Макіївки Донецької області право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги на рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

СУДДЯ: