ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № К-18135/06                                                                              

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2006 року                                                                                                     м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В.- головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Гуріна М.І.

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

при секретарі  Проценко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду міста Донецька від 02 червня 2003 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області від 13 жовтня 2003 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Київського районного управління Пенсійного фонду України в місті Донецьку про стягнення заборгованості по виплаті пенсії, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, представник позивачки ставить питання про скасування постановлених в справі рішень, якими відмовлено у задоволенні позову про зобов'язання провести перерахунок пенсії та стягнення заборгованості з виплат пенсії, відшкодування моральної шкоди й зобов'язання підвищити розмір пенсії. Просить постановити нове рішення про задоволення позову.

            Учасники справи в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачка отримувала пенсію: з 10 травня 1960 року до 03 червня 1969 року - по інвалідності як інвалід другої групи; з 09 червня 1992 року - соціальну пенсію за віком.

З 23 жовтня 1992 року - пенсію за віком на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку загального трудового стажу 19 років 5 місяців, в який Червоногвардійським районним управлінням соціального захисту населення міста Макіївки Донецької області не включено період роботи з 01 січня 1969 року до 30 серпня 1969 року, щодо якого в трудовій книжці містяться виправлення.

Перерахунок розміру пенсії позивачки здійснювався неодноразово з урахуванням  коефіцієнтів підвищення пенсії, що встановлювалися постановами Кабінету Міністрів України.

З 01 лютого 2000 року проведено перерахунок розміру пенсії позивачки за минулий період починаючи з 23 жовтня 1992 року із загального трудового стажу 21 рік 18 днів; усунуто виявлену переплату пенсії за період з 01 березня 1994 року до 30 червня 1999 року в сумі 46,35 гривень, яка утворилася внаслідок виплати надбавки на неповнолітню доньку одночасно матері та батьку дитини.

За заявою від 25 жовтня 2001 року пенсію позивачки переоформлено на пенсію по інвалідності з урахуванням документів, які підтверджують загальний трудовий стаж позивачки 21 рік 6 місяців 9 днів та вищий розмір середньої заробітної плати. За заявою від 28 листопада 2002 року - на пенсію за віком.

Позивачка вважає, що при призначенні пенсії неправомірно занижено загальний трудовий стаж та розмір середньої заробітної плати, а при проведенні перерахунку пенсії неправомірно застосовано Указ Президента України «Про грошову реформу в Україні» з 23 жовтня 1992 року, та не враховано положення Постанови Верховної Ради України «Про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати і пенсії» від 16 листопада 1992 року та курс національної валюти по відношенню до долара США, що призвело до незаконного зменшення розміру пенсії, чим суб'єкт владних повноважень порушив її право на належне пенсійне забезпечення, тому 11 жовтня 2002 року звернулася в суд з позовом про захист пенсійних прав.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходили з того, що при проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії суб'єкт владних повноважень діяв в межах наданої йому компетенції з урахуванням Закону України «Про пенсійне забезпечення» та правомірно не врахував співвідношення курсу національної валюти по відношенню до долара США, що не передбачено нормативно-правовими актами, які регулюють питання перерахунку пенсії, тому відсутня заборгованість по виплаті пенсії.

Оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Київського районного суду міста Донецька від 02 червня 2003 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області від 13 жовтня 2003 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.