ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
02 червня 2006 р. | № 26/11 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів: | Добролюбової Т.В., Гоголь Т. Г., Продаєвич Л.В. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Акціонерного комерційного банку "Київ", м. Київ |
на рішення | господарського суду м. Києва від 02.02.2006 |
та постанову | Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2006 |
зі справи | № 26/11 |
за позовом | Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ |
до | Акціонерного комерційного банку "Київ", м. Київ |
про | стягнення збору у сумі 466, 29грн. |
ВСТАНОВИВ:
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до господарського суду м. Києва із позовною заявою про стягнення з Акціонерного комерційного банку "Київ" регулярного збору та пені у загальній сумі 466, 29грн., сплата якого встановлена ст. 23 Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб".
Позов обґрунтований тим, що чинним законодавством передбачено, що перерахування нарахованого регулярного збору здійснюється банками –учасниками Фонду щоквартально рівними частками до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом. Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний) належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Рішенням господарського суду м. Києва від 02.02.2006, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2006 позовні вимоги задоволені.
22.05.2006 до Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга Акціонерного комерційного банку "Київ" від 25.04.2006 № 5-06/1093, яка відповідно до резолюції керівника судової палати Вищого господарського суду України передана судді -доповідачу.
Проте, касаційний перегляд прийнятих у цій справі судових рішень не може бути здійснений Вищим господарським судом України у зв’язку набуттям з 01 вересня 2005 року чинності Кодексу адміністративного судочинства України.
Правовідносини між Фондом і учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду регулюються Законом України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" від 20.09.2001 №2740-ІІІ. Статтею 8 цього закону визначено правовий статус Фонду як державної спеціалізованої установи, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України і Національним банком України від 30.08.2002 № 1301/268, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб. Пунктом 4 Положення визначені основні завдання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, серед яких, зокрема, є:
- забезпечення надходження та акумуляції сум зборів з банків –учасників (тимчасових учасників) Фонду та інших коштів, визначених для здійснення відшкодування втрат;
- забезпечення цільового використання коштів, що знаходяться на рахунках Фонду;
- здійснення організаційно –управлінських заходів з метою забезпечення виплати вкладникам сум відшкодування втрат.
Статтею 26 Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" передбачені контрольні функції Фонду, зокрема, Фонд здійснює перевірки розрахунків та контролює повноту і своєчасність перерахування зборів кожним банком –учасником (тимчасовим учасником) Фонду.
Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб наділений владними управлінськими функціями, які делеговані йому центральним органом виконавчої влади, реалізує владні управлінські функції з установами банками –учасниками Фонду.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Право Фонду на звернення до суду у спірних відносинах визначено у законодавчому порядку.
За приписами пункту 6 розділу VІІ Кодексу адміністративного судочинства України "Прикінцеві та перехідні положення" в редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" від 06.10.2005р. № 2953-ІV, який набув чинності 01.11.2005р. визначено, що касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до приписів статті 210 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.
Керуючись статтями 1, 2, 12, 86, 108 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 6 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий господарський суд України,
У Х В А Л И В:
1.Відмовити у прийнятті касаційної скарги Акціонерного комерційного банку "Київ" на рішення господарського суду м. Києва від 02.02.2006 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2006 у справі № 26/11 господарського суду м. Києва до провадження Вищого господарського суду України.
2. Копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Головуючий, суддя: Т. Добролюбова
Суддя Т. Гоголь
Суддя Л. Продаєвич