ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2014 року м. Львів № 9104/30757/10
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Савицької Н.В.
суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання : Коцур В.К.
представника апелянта Гречухи В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрінбанк» в особі Рівненської філії Акціонерного товариства «Укрінбанк» на постанову Рівненського міського суду від 11.05.2010 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Укрінбанк» в особі Рівненської філії Акціонерного товариства «Укрінбанк» до Рівненської міської ради про скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
23.11.2006 року позивач Акціонерне товариство «Укрінбанк» в особі Рівненської філії Акціонерного товариства «Укрінбанк» (надалі АТ «Укрінбанк») звернувся в суд з позовом до Рівненської міської ради про скасування п. 9 рішення Рівненської міської ради № 1724 від 27.10.2005 року «Про припинення права постійного користування земельними ділянками».
Постановою Рівненського міського суду від 11.05.2010 року в позові відмовлено.
Не погодившись із даною постановою, апелянт АТ «Укрінбанк» подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що вказана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, постанову Рівненського міського суду від 11.05.2010 року скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити.
Представник апелянта Гречуха В.В. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.
Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що п. 9 рішення Рівненської міської ради № 1724 від 27.10.2005 року «Про припинення права постійного користування земельними ділянками» не порушує прав позивача.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.
Рішенням Рівненської міської ради від 27 жовтня 2005 року № 1724
(пункт 9) припинено Акціонерному банку розвитку «Економбанк» право постійного користування земельною ділянкою площею 1900 м2 на вулиці Драгоманова, 32 в м. Рівному, яка була йому надана відповідно до рішенням Рівненської міської ради народних депутатів від 7 серпня 1991 року № 320 «Про вилучення та надання земельних ділянок» та зараховано її до земель запасу Рівненської міської ради.
Судом першої інстанції встановлено, що землекористувач Акціонерний банк розвитку «Економбанк» не виготовляв Державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою, що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що Акціонерний банк розвитку «Економбанк» не сплачував земельний податок та не використовував земельну ділянку для здійснення підприємницької діяльності. Тобто, виходячи із положень ст.ст. 13, 15 Закону України «Про плату за землю» «Економбанк» не є землекористувачем вказаної земельної ділянки.
На підставі наведеного, беручи до уваги документально підтверджений матеріалами справи факт ліквідації 25.04.1998 р. Акціонерного банку розвитку «Економбанк», колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду, викладений в оскаржуваному рішенні про те, що оспорюваним рішенням міська рада припинила право користування земельною ділянкою банку «Економбанк» на підставі даних податкової інспекції про систематичну несплату земельного податку цим банком. При цьому міська рада не вийшла за межі наданих їй повноважень.
Слід зауважити, що суд першої інстанції правомірно застосував до спірних правовідносин ст.ст. 1-4 Закону України «Про систему оподаткування» та ст.ст. 1-2, 15-16 Закону України «Про плату за землю» на підставі аналізу яких вірно встановив що оскільки, виконання податкового зобов'язання іншою особою чи зарахування ( уступка податкового зобов'язання ) за рахунок іншої особи забороняється посилання позивача на те, що земельний податок сплачувався банком є безпідставним.
Крім того, в оскаржуваному рішенні позивач не довів належними та допустимими доказами наявності обов'язкової умови для визнання акта недійсним, якою є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта його прав та охоронюваних законом інтересів.
ст. 125 Земельного кодексу України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин ) передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
Колегія суддів вважає вірним також застосування при вирішенні спору ст. 125 Земельного кодексу України щодо моменту виникнення права власності та права постійного користування на земельну ділянку та ст. 126 Земельного кодексу України якою встановлено обов'язкове посвідчення права постійного користування земельною ділянкою та права власності державними актами, а також заборона приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі ( на місцевості ), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації а також висновок про відсутність таких документів на час винесення оспорюваного рішення який належним чином документально підтверджений актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства складеними за результатами перевірки комісією управління земельних ресурсів 26.01.2005 р. та 23.05.2005 р. в яких зафіксовано факт порушення позивачем ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Отже, суд першої інстанції вірно встановив, що право власності АТ «Укрінбанк» на об'єкти нерухомості не оспорюються, а твердження позивача на порушення його прав оспорюваним рішенням Рівненської міської ради є безпідставним оскільки, станом на його прийняття у позивача відсутній державний акт на право постійного користування земельною ділянкою чи інший правовстановлюючий документ з яким законодавчо пов'язаний момент набуття права тому, відсутні підстави для задоволення позову.
Разом з тим, апеляційний суд враховує ту обставину, що рішення господарського суду Рівненської області у справі за № 17/321 від 30.08.2006 р. набрало законної сили після прийняття оспорюваного рішення від 27.10.2005 р.
Крім того, до спірних правовідносин ст. 30 Земельного кодексу України ( який був чинний на момент укладення договору купівлі-продажу від 24.06.1996 р.) не застосовується оскільки, у попереднього землекористувача Акціонерного банку розвитку «Економбанк» були відсутні правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрінбанк» в особі Рівненської філії Акціонерного товариства «Укрінбанк» залишити без задоволення, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 11.05.2010 року у справі за № 2а-176/10/1770 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: Н.В. Савицька
Судді: М.В. Костів
Р.М. Шавель