ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.2014 року Справа № 904/943/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Тищик І.В. (доповідач)
суддів - Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.
при секретарі - Малик С.О.
за участю представників
позивача не з'явився
відповідача Мостовий Н.Л.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фрозен Трейд» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2014р. у справі № 904/943/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фрозен Трейд», смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області
до товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет», смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області
про стягнення 147 602,0 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2014 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення 147 602,0 грн. збитків, понесених позивачем у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 44172 від 01.12.2012 року.
Рішенням господарського суду від 10.04.2014 року у справі № 904/943/14 (суддя Бєлік В.Г.) в задоволенні позову відмовлено.
Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що укладений сторонами договір в установленому порядку не був достроково розірваний, являється чинним на момент ухвалення рішення, внаслідок чого обидві сторони не позбавлені можливості виконати визначені ним договірні зобов'язання.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. При цьому скаржник посилається на порушення господарським судом норм матеріального права, а саме, неповне дослідження обставин у справі.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином, однак, позивач процесуальним правом на участь в засіданні апеляційного суду не скористався.
Враховуючи те, що наявні в справі документи дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, 01.12.2012р. між ТОВ «АТБ-маркет» (Покупець) та ТОВ «Фрозен Трейд» (Постачальник) був укладений договір № 44172, відповідно до якого позивач зобов'язався в обумовлені договором порядку та строки виготовити та передати Покупцю товар у певній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити його на умовах, визначених в договорі.
Найменування, асортимент та ціна товару зазначаються в додатку №2 до договору (специфікація), який є його невід'ємною частиною.
У додатку № 2 до договору сторони узгодили загальні характеристики товару, як-то: найменування швидкозаморожених овочевих сумішей та окремих овочів, які підлягають поставці за договором. Додатком № 4 - узгодили кількість та строки виготовлення упаковки (етикетки) для товару. Окрім того, сторонами був узгоджений зовнішній вигляд етикеток для кожного з видів товару.
Пунктом 7.9 договору сторони обумовили, що пакувальний матеріал, етикетки та інші матеріали, які замовляються позивачем, використовуються виключно для виконання умов даного договору та не можуть використовуватися постачальником для власного виробництва.
На виконання умов договору відповідачем було надано замовлення на постачання 1 102 944 шт. упаковок швидкозаморожених сумішей, для пакування яких відповідачем (відповідно до наданого до позову детального розрахунку) було замовлено 7 060 кг пакувального матеріалу.
Внаслідок відсутності з травня 2013 року відповідних замовлень від покупця (відповідача) поставка товару була здійснена позивачем не в повному обсязі, а невикористані залишки упаковки склали 2 108,60 кг., що становить147 602,0 грн. Невикористана упаковка в силу пункту 7.9 договору не може бути використана самим позивачем чи реалізована третім особам.
З вимогою про відшкодування витрат, що складають вартість невикористаного пакувального матеріалу, позивач звернувся до господарського суду. Позивач наполягає на тому, що дія договору поставки скінчилася, відповідачем зобов'язання за договором не виконані, неналежне виконання договору покупцем завдало збитків постачальнику товару. Підставою для відшкодування збитків позивач вказує п. 7.6 договору, відповідно до якого у випадку неналежного виконання однією із сторін своїх зобов'язань за договором, винна сторона повинна повністю відшкодувати збитки, які понесені у зв'язку з цим іншою стороною.
Господарським судом в задоволенні позову відмовлено і колегія суддів з висновком місцевого суду погоджується.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
З зазначеною нормою кореспондуються норми спеціального законодавства, а саме, ч.3 ст. 147, ст.ст. 224-226 Господарського кодексу України, яким регулюються господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно яких збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, відшкодовуються йому відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Матеріали справи не містять доказів протиправної поведінки з боку відповідача, яка спричинила б порушення прав позивача; доказів наявності збитків у позивача (а саме, доказів замовлення пакувальних матеріалів та їх оплати, тобто, доказів фактичних витрат); наявності вини відповідача в даному порушенні та наявності прямого причинного зв'язку між ними.
Натомість, як посвідчується матеріалами справи, листом від 06.03.2014р. (до ухвалення оскаржуваного рішення) відповідач запропонував позивачу здійснити поставку продукції в зазначеній упаковці та надав графік цієї поставки.
Вказана пропозиція не була прийнята до виконання позивачем.
Позивач зазначає, що строк дії договору №44172 скінчився 30.11.2013р., дане замовлення розглядається позивачем поза межами дії цього договору і сприймається позивачем як пропозиція до укладання нового договору (а.с.108-110).
Наведене твердження позивача не приймається до уваги колегією суддів в силу наступного:
Згідно ст. ст. 651, 654 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до п. 10.1. договору, спірний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє на протязі 6 місяців.
Зміна або розірвання договору поставки здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору в силу п. 10.2. договору.
Пунктом 10.4. договору передбачено, що у випадку якщо не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про його припинення, договір вважається таким, що пролонгований на той же строк і на тих же умовах.
Відтак за умовами спірного договору підставами для припинення його дії є або додаткова угода, укладена сторонами, або письмова заява однієї з сторін про припинення дії останнього. Доказів укладання додаткової угоди про розірвання, зміну чи припинення дії договору або доказів надсилання відповідної заяви з боку відповідача матеріали справи не містять.
Таким чином, як правомірно дійшов висновку місцевий суд, спірний договір є чинним на момент розгляду справи.
З наведеного вбачається, що твердження скаржника про закінчення строку дії спірного договору та наявність в зв'язку з цим підстав для відшкодування позивачу збитків не відповідає дійсності.
Окрім того, виходячи зі змісту п.7.9. договору, компенсація вартості виготовленої, але не використаної упаковки, можлива лише у випадках дострокового розірвання договору на умовах, передбачених договором. Тобто, шляхом укладення додаткової угоди про дострокове розірвання договору, окрім випадків дострокового розірвання договору за ініціативою покупця у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням постачальником своїх зобов'язань за цим договором.
В силу ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Оскільки позивачем належними доказами не доведений факт наявності збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування зазначеного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фрозен Трейд» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2014 року у справі №904/943/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В. Тищик
Судді Л.М.Білецька
Т.А.Верхогляд